(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
11/12
Бухгалтер 911
Бухгалтер 911
Листопад , 2015/№ 48

І так і сяк — не збігається, от не щастить! А може, ФОП почати вести серйозний бухоблік слід?

Сьогодні ми поговоримо про бухоблік у ФОП: чи обов’язково його вести? Чи бажано? А що буде, якщо не вести? І чи можна вести бухоблік, якщо дуже хочеться? Яка позиція податківців і що говорить закон? На ці запитання відповідаємо прямо зараз!
ФОП, бухоблік, амортизація, ОЗ, МНМА

Чи зобов’язаний ФОП вести бухоблік?

Ні, такого обов’язку ФОП не має. Закон про бухоблік поширюється тільки на підприємства, тобто на юросіб ( ст. 2 і п. 2 ст. 3 Закону про бухоблік, лист Мінфіну від 16.05.2008 р. № 31-34000-10-10/17931). Тому ФОП (і загальносистемники, і єдиноподатники) мають повне право не вести бухоблік.

До речі, податківці з цим ніколи й не сперечалися. Водночас своїми суперечливими та такими, що суперечать закону, роз’ясненнями вони дуже часто заплутують голови ФОП. Так, у деяких консультаціях податківці ставлять дії ФОП у залежність від ведення ними бухобліку. А в інших — прямо заявляють, що ФОП бухоблік не ведуть і вести не можуть. А що говорить закон?

Чи має ФОП право вести бухоблік?

Так, ФОП має повне право за власним бажанням вести бухоблік. Адже ні Закон про бухоблік, ні ПКУ, ні інші нормативно-правові акти цього не забороняють.

Тому податківці помиляються, коли стверджують, що у ФОП немає права на бухоблік, оскільки це прямо не передбачено Законом про бухоблік.

Насправді ФОП не має обов’язку вести бухоблік, а право — має. Це неодноразово підтверджували суди. Питання лише щодо обов’язковості його даних для «зовнішніх користувачів».

Але чи є сьогодні від цього практична користь для підприємця?

Щоб розвіяти туманні сумніви від невиразних податкових консультацій, давайте розкладемо все по поличках, щоб раз і назавжди закрити це питання.

ФОП і бухоблік: точки зіткнення

На сьогодні існує безліч консультацій від податківців для ФОП. Проаналізувавши їх, ми виділили саме ті «больові точки», в яких так чи інакше порушується питання бухобліку. Їх виявилося небагато, тож розберемося детально.

1. Основні засоби (ОЗ) і витрати. «Давним-давно…», коли не було ПКУ, ФОП на ЗС для обліку доходів і витрат керувалися Інструкцією № 12*. А в ній була норма (додаток 7) про те, що ФОП має право включити до витрат амортизацію основних засобів (ОЗ), але тільки за умови, що він веде бухоблік балансової вартості цих ОЗ згідно з Порядком, установленим Мінфіном.

* Інструкція про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затверджена наказом ГДПІУ від 21.04.93 р. № 12 (втратила чинність).

Однак проблема в тому, що Порядок бухобліку ОЗ для ФОП так і не був розроблений. Тому податківці не дозволяли ФОП уключати до витрат амортизацію. Водночас просунуті ФОП вирішили вести бухоблік ОЗ так само, як це роблять ЮО (не чекаючи особливого Порядку для ФОП). І на підставі цих даних уключали до витрат: (1) амортизацію ОЗ і (2) їх ремонт. А з податківцями «вирішували питання» в судах. Інші з амортизацією не зв’язувалися.

Після прийняття ПКУ Інструкція № 12 «наказала довго жити». Але ситуація з амортизацією анітрохи не змінилася. Податківці за інерцією забороняли включати її до витрат, спираючись на те, що ФОП не ведуть бухоблік. І їх ніяк не бентежив той факт, що в нормативці вже не залишилося жодної згадки про бухоблік для ФОП.

Утім, це вже «справи давнішні». Адже сьогодні правила обліку витрат у ФОП на ЗС зовсім інші ( п. 177.4 ПКУ; минулої прив’язки до «прибуткового» розд. III ПКУ вже немає, та й сам цей розділ має «інше обличчя»). З 01.01.2015 р. вартість ОЗ, що використовуються в госпдіяльності ФОП, на нашу думку, не можна включити до витрат ні прямо, ні у вигляді амортизації, оскільки п. 177.4 ПКУ про такі витрати мовчить.

До речі, податківці, відповідаючи на запитання щодо амортизації у ФОП (категорія 104.05 ЗІР), як і раніше, говорять про бухоблік: мовляв, немає бухобліку — немає й амортизації. Однак, як ми сказали вище, тепер відсутність бухобліку — не головне. Навіть якщо б він був у ФОП, право включити амортизацію до витрат у нього все одно б не з’явилося, оскільки в  п. 177.4 ПКУ це не передбачено.

Отже, веде ФОП бухоблік чи не веде — різниці немає: він не може включити до витрат вартість ОЗ / їх амортизацію. Щоправда, з’явилася можливість беззаперечно включати до витрат ремонт ОЗ (власних та орендованих), витрати на їх експлуатацію або оренду ( п.п. 177.4.4 ПКУ). І бухоблік для цього не потрібний! З цим, до речі, не сперечаються і податківці (категорія 104.05 ЗІР).

Таким чином, з 01.01.2015 р. наявність бухобліку більше не допоможе ФОП на загальній системі збільшити свої витрати на вартість ОЗ / їх амортизацію. Отже, вести його тільки для цих цілей сенсу немає.

2. Малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА) і витрати. МНМА — матактиви, які використовуються більше року, але їх вартість до 6000 грн. ( п.п. 14.1.138 ПКУ).

Тут податківці проявили лібералізм. Судячи з усього, їх логіка така, що оскільки за МНМА для податкових цілей амортизацію не визначають, то відповідним витратам у ФОП — «зелене світло» (категорія 104.05 ЗІР). Через п.п. 177.4.1 ПКУ.

Хоча, звичайно, такий підхід викликає деякі запитання.

3. Курсові різниці виникають при здійсненні розрахунків в інвалюті через коливання курсу НБУ. Відразу віддамо належне податківцям, які ніколи не згадували про бухоблік у контексті курсових різниць у ФОП. Вони говорять прямо (і правильно): ППЄПи не перераховують залишок валюти і валютну заборгованість на кожну звітну дату (тобто не ведуть облік курсових різниць), оскільки це не передбачено ПКУ (категорія 107.04 ЗІР). По суті, це є справедливим і для ФОП на ЗС.

При цьому додатну різницю між курсами, що виникає при продажу інвалюти, до доходу включати настійно рекомендують (категорія 104.04 ЗІР). Але знову ж таки, згідно з ПКУ, а не за правилами бухобліку.

Але звідки ж «ростуть ноги» у запитань щодо курсових різниць? Саме з бухобліку, оскільки за правилами з  П(С)БО 21 залишок валюти та монетарна заборгованість переоцінюються при зміні курсу НБУ. Тому в консультаціях фахівці радять ФОП: оскільки ви не зобов’язані вести бухоблік, забудьте про курсові різниці — вас це не стосується.

Більше того, навіть якщо припустити, що ФОП за власним бажанням веде бухоблік і розраховує курсові різниці, у Книзі ОДВ (тобто у податковому обліку) він їх відображати не повинен, оскільки це не передбачено ст. 177 і гл. 1 розд. XIV ПКУ.

4. ПК з ПДВ. Податківці згадують про бухоблік у ФОП ще й у зв’язку з ПДВ. Так, вони забороняли ФОП відображати ПК з ПДВ при купівлі (спорудженні) ОЗ, їх експлуатації та ремонті. Причому аргумент все той самий: для ПК з ПДВ потрібний бухоблік, але ФОП його вести не може (лист ДФСУ від 06.01.2015 р. № 167/6/99-99-17-02-15. Хоча, слід зауважити, воно прив’язане до облікових правил ФОП 2014 року). Театр абсурду!

По-перше, як ми вже з’ясували, ФОП може вести бухоблік, і якщо він так вчиняє — це йому додатковий плюс для обґрунтування своїх розрахунків. Хоча податківці напевно цього не визнають.

По-друге, для ПДВ бухоблік ФОП зовсім не потрібний! ПКУ таких прямих вимог не висуває. А там, де ПДВ-база прив’язана до тієї ж балансової вартості ОЗ, як правило, є застереження «у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи зі звичайної ціни». Тому ті ФОП, які бухоблік не ведуть, нічим не гірші.

Ще один їх «дикий» аргумент — «реєстровані» ОЗ (авто, нерухомість) перебувають у власності звичайної фізособи, а не підприємця. Але знову ж таки, його можна спростувати в суді**.

** Вам буде цікава стаття «ППЄП-перевізник: ПДВ-баталії» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 16).

По-третє, з 01.07.2015 р. до ПК з ПДВ ідуть усі купівлі: як для використання в госпдіяльності, так і для інших цілей. Потім ПК за негосподарським використанням «компенсуємо» шляхом нарахування ПЗ з ПДВ. Але в нашому випадку жодного негосподарського використання немає — є саме господарське використання. Інших підстав для «компенсації» ПК нарахуванням ПЗ у  п. 198.5 ПКУ також не знаходимо.

Підтвердити факт використання майна в госпдіяльності допоможуть первинні документи. Наприклад, для автомобіля це: наказ про його використання в підприємницькій діяльності, ТТН, подорожні листи, договори на перевезення, рахунки за перевезення, зареєстровані ПН тощо.

Таким чином, веде ФОП бухоблік чи не веде — ПК у випадку, що нас цікавить, має бути. Але податківці, судячи з усього, можуть стояти на своєму. У частині ПК з придбання ОЗ — дуже навіть імовірно (оскільки амортизацію податківці не пускають до витрат. Однак аргумент цей — «мильна бульбашка»).

Тому для свого ж спокою логічно отримати від податківців індивідуальну податкову консультацію***.

*** Правильно скласти відповідний запит вам допоможе стаття «Індивідуальна податкова консультація: «слали і слатимуть?» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 37.

Таким чином, на сьогодні ФОП не зобов’язаний вести бухоблік. Але якщо хоче — може це робити. Якщо спір з податківцями перейде, наприклад, у площину правильності відображення витрат за проданими товарами/продукцією, то, очевидно, ведення бухобліку зміцнить позицію ФОП. Якщо ж податківці наполягатимуть на неможливості формування того ж ПК з ПДВ через відсутність бухобліку, то його ведення підприємцю не допоможе, оскільки податківці вважають, що вести його підприємці не можуть.

v.miroshnichenko@buhgalter911.com

Зацікавив журнал?
Отримуйте більше статей та спеціальних пропозицій за підпискою
ведення бухобліку додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті