Законодавча норма щодо виплати такої компенсації з’явилася ще півроку тому (Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI був доповнений ст. 241). Однак без спеціального кабмінівського порядку вона була «заморожена». І ось керівництво до дії готове. Щоправда, поки офіційно чинності ще не набуло. Отже, є час добре підготуватися. Почнемо.
Що за компенсація така?
Згідно з Порядком № 696* компенсації підлягають витрати роботодавця**:
** Також передбачена виплата одноразових компенсацій безпосередньо переселенцю. Зокрема, переселенцям можуть компенсувати транспортні витрати на переїзд до місцезнаходження роботодавця, якщо воно не збігається з місцем реєстрації переселенця в ЦЗ (як безробітного) і з місцем реєстрації його проживання або перебування. Компенсації підлягають і витрати на попередній медичний або наркологічний огляд, якщо він в обов’язковому порядку має передувати працевлаштуванню. Роботодавці в цьому не беруть участі, тому такі компенсації тут не розглядатимемо.
— на оплату праці внутрішнього переселенця (виплати, які включаються до складу основної та додаткової зарплати, а також ЄСВ, нарахований на такі виплати). Звідси висновок: у тому числі компенсують відпускні та лікарняні, нараховані такій особі, за рахунок підприємства. При цьому не підлягають компенсації заохочувальні та компенсаційні виплати, винагороди за цивільно-правовими договорами, виплачені внутрішнім переселенцям;
Головні «компенсатори» — Фонд соцстрахування на випадок безробіття і Фонд соцзахисту інвалідів.
— на оплату навчання (перепідготовки та підвищення кваліфікації внутрішнього переселенця).
Хороша новина: отримати компенсацію можуть практично всі роботодавці (навіть фізособи-підприємці), які працевлаштували внутрішніх переселенців. Водночас на компенсацію не можуть претендувати роботодавці:
• які мають заборгованість з ЄСВ та/або загальнообов’язкового державного пенсійного страхування;
• визнані банкрутом або щодо яких порушена справа про банкрутство.
Отже, з ключовими запитаннями, «хто» і «за що» може отримати компенсацію, ми розібралися. Тепер уточнимо, «за кого».
Роботодавець отримує компенсацію, якщо працівник:
1) має статус внутрішньо переміщеної особи (як ми вже домовилися говорити — «внутрішній переселенець»). Нагадаємо: ним є громадянин України, який постійно проживає в Україні, однак залишив місце проживання через або щоб уникнути негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації (тобто переселенець з АР Крим і зони АТО);
Статус «внутрішній переселенець» підтверджується довідкою про взяття на облік такої особи.
2) зареєстрований у центрі зайнятості (далі — ЦЗ) як безробітний. За працевлаштованих внутрішніх переселенців, які не зареєстровані безробітними, компенсацію не виплачуватимуть;
3) працевлаштований за направленням ЦЗ.
Зверніть увагу: витрати на оплату праці або навчання переселенця-сумісника компенсації не підлягають.
Тепер нюанси надання компенсації за направленнями.
Компенсація за працевлаштування внутрішнього переселенця
Обмеження за строками. Роботодавець може отримати компенсацію витрат на плату праці не більше ніж за 6 календарних місяців. Обов’язкова умова: працевлаштування внутрішнього переселенця за направленням ЦЗ на умовах строкового трудового договору та збереження йому роботи протягом періоду, який перевищує тривалість виплати вдвічі ( абз. 1 п. 5 Порядку № 696).
Тобто максимально компенсацію можна отримати за 6 місяців — за умови, що працівник відпрацює у роботодавця не менше року.
А ось щодо працевлаштованих переселенців з додатковими гарантіями є шанс отримувати компенсацію більше 6 місяців, але не більше 12. Рішення щодо такого питання приймають регіональні координаційні комітети сприяння зайнятості за погодженням з регіональними ЦЗ.
Перелік осіб з «додатковими гарантіями» наведений у ч. 1 ст. 14 Закону про зайнятість.
Майте на увазі: компенсація виплачується в межах строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (видається на 6 місяців). У разі закінчення строку її дії фінансування припиняється і поновлюється після продовження строку дії довідки (ще на 6 місяців). Імовірно, відстежувати «свіжість» довідки доведеться роботодавцям.
Обмеження за «звільнюючими» підставами. До закінчення обов’язкових строків працевлаштування внутрішнього переселенця не можна звільнити за угодою сторін ( п. 1 ст. 36 КЗпП) і з ініціативи роботодавця у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці ( ч. 1 ст. 40 КЗпП). Інакше доведеться повернути раніше отримані суми в повному обсязі ( п. 14 Порядку № 696).
Про звільнення працівника впродовж 5 робочих днів письмово повідомляєте ЦЗ і надаєте копію наказу про звільнення (рідше — трудового договору).
Але якщо трудовий договір розривається за власним бажанням за наявності на те підстав ( ст. 39 КЗпП), то у роботодавця не вилучать уже отриману компенсацію.
Важливо! Можна без втрат перевести працівника (з його згоди) на інше робоче місце у цього роботодавця ( п. 10 Порядку № 696). Про переведення потрібно протягом 5 робочих днів письмово (у довільній формі) повідомити ЦЗ.
Обмеження за сумою. Компенсація виплачується в межах коштів Фонду соцстрахування на випадок безробіття і Фонду соцзахисту інвалідів (при працевлаштуванні інваліда, якому допомога по безробіттю призначена згідно з ч. 2 ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-III).
Якщо у «скрині» фондів порожньо, то на компенсацію доведеться чекати довго.
Роботодавцю відшкодовують фактичні витрати на оплату праці прийнятих внутрішніх переселенців, але не вище середнього розміру зарплати штатного працівника, який склався у відповідному регіоні за минулий місяць (далі — «статистична» середня зарплата). Якщо працівник пропрацював неповний місяць і фактичні витрати на оплату праці перевищують «статистичну» середню зарплату за такий місяць, то розмір компенсації визначають так: «статистичну» середню за місяць ділять на кількість робочих днів місяця та множать на кількість фактично відпрацьованих днів, за які надається компенсація.
Дані про розмір середньої зарплати, який склався у відповідному регіоні, можна знайти на сайті Держкомстату України www.ukrstat.gov.ua.
Для визначення суми компенсації із «статистичною» середньою зарплатою порівнюють суму нарахованої зарплати (основної та додаткової) та ЄСВ у частині нарахувань.
Важливо: якщо працівнику, за якого виплачується компенсація, призначена пенсія за віком, на пільгових умовах або за вислугу років, встановлена або знята інвалідність, при цьому він продовжує працювати, то компенсацію виплачують до закінчення встановленого строку її отримання.
Увага! Як мінімум раз на три місяці ЦЗ перевірятиме достовірність відомостей і виконання умов трудового договору роботодавцем. Перевірять роботодавця і за наявності письмового звернення про факти порушення умов компенсації. Якщо перешкоджати перевірці, то Фонд припинить перераховувати компенсацію. Щоправда, якщо згодом все ж «прийняти візитерів», то компенсацію можуть відновити.
Однак час переходити від загального до конкретного: який порядок отримання компенсації?
Як отримати?
Отже, усі обов’язкові умови виконані і у вас працює внутрішній переселенець (за «протекцією» ЦЗ). Що тепер?
Так, з приводу компенсації роботодавці співробітничають із ЦЗ за місцем своєї реєстрації. Якщо роботодавець переїде (юрособа — змінить місцезнаходження, а підприємець — місце реєстрації), то компенсацію все одно виплачує «старий» ЦЗ. До «нового» ЦЗ нічого додатково подавати не треба.
Зауважимо, що спочатку протягом двох місяців із дня працевлаштування внутрішнього переселенця подаєте до ЦЗ:
— заяву про компенсацію витрат на оплату праці в довільній формі;
— копію трудового договору або наказу (розпорядження) про прийняття на роботу такого працівника, посвідчену в установленому порядку.
Рішення про виплату компенсації або про відмову ЦЗ приймає протягом 10 робочих днів з дня отримання всіх даних.
Якщо ЦЗ «дає добро» на компенсацію, то протягом 7 робочих днів з дня прийняття рішення між таким ЦЗ і роботодавцем укладається договір. Примірну форму договору затвердить Мінсоцполітики.
Про відмову в компенсації роботодавця письмово поінформують протягом 5 робочих днів із дня прийняття такого рішення.
Для отримання компенсації щомісяця подаєте до ЦЗ Відомість за формою, наведеною в додатку 1 до Порядку № 696 (ср. ). Відомість подають не пізніше ніж через 5 робочих днів після виплати працівнику зарплати, на підставі якої визначається розмір компенсації.
На жаль, Порядок № 696 не містить конкретних строків, коли ж роботодавець отримає законні кошти. Враховуючи, що ЦЗ на «виставляння рахунка Держказначейству» відведений час «до останнього числа місяця, наступного за місяцем подання ЄСВ-звітності» ( п. 9 Порядку № 696), то оперативності можна не чекати. Якщо ж отримуєте компенсацію за працевлаштування переселенця-інваліда, то орієнтуйтеся на строки, згадані в абз. 2 п. 6 цього Порядку.
Компенсація витрат на навчання
Компенсація на перепідготовку та підвищення кваліфікації (далі — на навчання) також фінансується Фондом соцстрахування на випадок безробіття в межах витрат, передбачених для таких цілей у бюджеті Фонду, або Фондом соцзахисту інвалідів. Базові умови отримання компенсації є аналогічними тим, що висуваються для отримання компенсації витрат на оплату праці. Той, хто навчається, має бути внутрішнім переселенцем, працевлаштованим за направленням ЦЗ.
При цьому сума компенсації виплачується:
— одноразово — у межах вартості навчання, але не більше 10-кратного розміру прожитмінімуму для працездатної особи, установленого на дату здійснення роботодавцем такої оплати;
З 01.09.2015 р. по 01.12.2015 р. прожитмінімум для працездатних осіб становить 1378 грн., відповідно межа — 13780 грн.
— після закінчення навчання (потрібен документ держзразка, який би підтверджував навчання внутрішнього переселенця).
Щоб не втратити компенсацію, переселенця не можна звільняти протягом 12 місяців з дня працевлаштування. Причому під забороною ті самі підстави для звільнення (див. вище). Інакше доведеться повернути навіть раніше виплачені суми в повному обсязі ( п. 25 Порядку № 696).
Для отримання компенсації роботодавець подає до ЦЗ заяву про компенсацію на навчання довільної форми. Строк подання — 5 робочих днів після закінчення навчання внутрішнього переселенця, але не пізніше ніж через 12 місяців з дня його працевлаштування ( п. 22 Порядку № 696).
До заяви додають копії:
— трудового договору або наказу (розпорядження) про прийняття на роботу такого працівника, посвідчені в установленому порядку;
— договору роботодавця з ПТУ, ВНЗ або іншими ліцензованими установами освіти. Навчаєте працівника самі (маєте ліцензію)? Тоді подаєте до ЦЗ посвідчені в установленому порядку копії наказів про зарахування особи на навчання та відрахування у зв’язку із закінченням навчання;
— платіжних документів, що підтверджують оплату навчання внутрішнього переселенця;
— документа про освіту державного зразка.
Також подають відомості про розрахунковий рахунок роботодавця для перерахування коштів за навчання із зазначенням П. І. Б. працівника.
ЦЗ приймає рішення протягом 10 робочих днів, а письмово інформує роботодавця про рішення протягом 3 робочих днів з дня його прийняття.
Як бачите, теоретично компенсацію отримати реально. Ну а як відбуватиметься на практиці, подивимося.
Зверніть увагу: передбачувана дата опублікування Порядку № 696 в «Офіційному віснику України» — 25.09.2015 р. При цьому компенсацію можна буде отримати за переселенців, працевлаштованих або направлених на навчання після офіційного набуття чинності зазначеним Порядком.
