* Див. статтю «Трансфертне ціноутворення: новорічні подарунки» від ВРУ» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 2.
Закон № 609 набув чинності 13.08.2015 р., однак, ураховуючи його п. 2 розд. II, керуватися його нормами при складанні звіту про контрольовані операції (далі — КО) доведеться щодо всіх госпоперацій, які мали місце у 2015 році. Тобто фактично ст. 39 ПКУ (а також інші норми, так чи інакше пов’язані з ТЦУ) у новорічній редакції застосовувати так і не довелося. Хоча, чого там приховувати, прописаний п. 2 розд. II Закону № 609 не ідеально.
Найціннішим у новому Законі стало те, що він остаточно розставив усі крапки над «і» в аспекті ТЦУ/ПДВ. Тепер такій «дружбі» остаточно настав кінець! Вважаємо, що такий задум був ще в авторів «новорічних» змін, та тільки «вичистити» згадки про ПДВ з п.п. 39.1.4, пп. 189.1 і 198.3 ПКУ спромоглися тільки сьогодні. Тому констатуємо: ТЦУ застосовують виключно для цілей розрахунку податковоприбуткових наслідків.
Новий погляд на контрольовані операції
Можна однозначно стверджувати, що тепер до складу контрольованих операцій (далі — КО) потрапить менша кількість госпоперацій. Чому?
Розпочнемо з сумового критерію, адже він зазнав найбільш суттєвих змін. Так, тепер:
1) річний бухгалтерський дохід платника податків від будь-якої діяльності має перевищувати 50 млн грн. (за вирахуванням непрямих податків);
2) річний обсяг операцій платника податків з кожним контрагентом має перевищувати 5 млн грн. (за вирахуванням непрямих податків).
Тільки в такому разі операції мають шанс стати контрольованими (причому, увага: при дотриманні одночасно обох умов).
Раніше відповідні критерії були значно меншими (крім того, не було прямої вказівки розраховувати перший з них без урахування непрямих податків, читай: ПДВ та акцизу). Так, річний дохід платника*** повинен був перевищувати 20 млн грн., а обсяг групи КО платника податків*** з одним контрагентом — 1 млн грн. (без ПДВ)****.
*** Та/або його пов’язаних осіб!
**** Крім того, у частині другого показника був прописаний механізм, що дозволяє відносити до складу КО операції, якщо їх річний обсяг з одним контрагентом перевищував 3 % доходу, що враховується при визначенні об’єкта обкладення ППП.
Контрагентний критерій також не залишився поза увагою реформаторів. Раніше п.п. «б» п.п. 39.2.1.1 ПКУ формально допускав виникнення КО між контрагентами-резидентами через комісіонера-нерезидента (що ДФСУ заперечувала — див. лист від 12.03.2015 р. № 5145/6/99-99-19-02-02-15). Завдяки оновленій редакції цього підпункту, різночитання, вважаємо, стали неможливими. Усе тому, що в зовнішньоекономічних операціях, які тепер згадує цей підпункт, обов’язковою є участь нерезидента (причому не як комісіонера).
Але це ще не все! КМУ вже встиг затвердити новий Перелік держав (територій)*****, операції з резидентами яких можуть бути визнані контрольованими на підставі п.п. 39.2.1.2 ПКУ.
***** Розпорядження КМУ від 16.09.2015 р. № 977-р.
Усе тому, що вимоги цього підпункту в черговий раз змінилися. Як і до нового року, країн, які не розкривають у публічному доступі інформацію про структуру власності юросіб, в новому Переліку більше немає! Уточнений момент, що потрапляти до Переліку повинні держави, в яких загальна ставка ППП (корпоративний податок) на 5 і більше процентних пунктів нижче, ніж в Україні.
Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), уключеній у зазначений Перелік, визнають контрольованими з дати включення держави (території) до такого Переліку. Ось тільки внаслідок того, що новий Перелік на 10 позицій є коротшим за свого попередника, виникає запитання щодо моменту виключення країн (територій) з нього. На жаль, нормами ПКУ воно не врегульовано.
Набагато доступніше завдяки останнім змінам прописано п.п. 39.2.1.5 ПКУ. Тепер з нього зрозуміло, що операції між платником ППП — резидентом і пов’язаною з ним особою-нерезидентом можуть бути визнані контрольованими навіть у тому випадку, якщо право власності на предмет****** такої операцій з розвитку справи переходить до одного, а то й декількох непов’язаних осіб. У цьому випадку йдеться про імпортні та експортні операції, що ризикують стати КО відповідно до пп. 39.2.1 — 39.2.3 ПКУ. З попередньої редакції згаданого підпункту могло скластися враження, що контрольованими можуть стати операції між резидентом і пов’язаними особами —резидентами. Тепер же чітко зрозуміло, що це не так. Вимоги ж до непов’язаних осіб у цьому випадку залишилися колишніми.
****** Вважаємо, якщо вже йдеться про перехід права власності, то таким предметом може бути винятково товар (але ніяк не роботи або послуги).
Але якщо ви почали думати, що норми Закону № 609 позбавлені вади, то ви дуже помиляєтеся… Чого варте хоча би визначення неконтрольованих операцій ( п.п. 39.2.1.6 ПКУ).
Неконтрольовані операції — це будь-які госпоперації, не передбачені пп. 39.2.1.1, 39.2.1.2 і 39.2.1.5 ПКУ, здійснювані між непов’язаними особами.
Ця норма здатна нагнати жаху на платників податків, які мають справу з КО, адже формально згідно з нею неконтрольованими можуть бути лише ті операції, які здійснюють між собою непов’язані особи. Крім того, участь таких осіб в госпоперації ще не означає, що така операція є неконтрольованою (тобто допускається виникнення КО у відносинах між непов’язаними особами). Водночас з таким прочитанням норми погодитися було б абсурдом, адже який тоді, скажіть, сенс визначати та конкретизувати склад в інших положеннях ст. 39 ПКУ? Тому, сподіваємося, що під час подальших «чисток» ПКУ цю норму якщо не виключать зовсім, то принаймні грамотно перепишуть.
Звітуємо про КО: знову по-новому!
Обов’язок подавати звіт нікуди не подівся. Тільки тепер це буде дещо не той звіт. Так, якщо податкова реформа припускала подання його як одного з додатків до деки з ППП, то тепер знову йдеться про самостійний звіт (згідно з п.п. 39.4.2 ПКУ).
Тому відрізняються і строки подання звіту про КО та деки з ППП. Перший доведеться подати засобами електронного зв’язку до 1 травня року, наступного за звітним (тобто на місяць раніше, ніж минуть граничні строки подання прибуткової деки за рік). Форму ж звіту повинна затвердити ДФСУ.
Раніше такий звіт були зобов’язані подавати виключно ті платники, обсяг госпоперацій яких з пов’язаною особою перевищував 5 млн грн. (без ПДВ). Сьогодні ж (зважаючи на збільшення відповідного вартісного критерію) під це правило підпадають усі платники, які здійснюють КО.
Зверніть увагу: звітувати про КО за 2015 рік доведеться вже згідно з новими вимогами. Саме це, очевидно, мали на увазі автори Закону № 609, коли прописали, що формування звіту про КО і документація з ТЦУ за господарськими операціями 2015 року здійснюють на основі і з урахуванням норм цього Закону (п. 2 розд. II). Не дуже чіплятимемося до формулювань, але вважаємо, те, що ВРУ хотіла цим донести, є цілком зрозумілим.
По-перше, це подання звіту про КО не у складі деки з ППП (такому механізму так і не судилося бути втіленим у життя), а саме в описаному вище порядку.
По-друге, це формування інформації в такому звіті згідно з новими вимогами до КО (унесеними Законом № 609). Тобто з урахуванням нового сумового та контрагентного критеріїв, а також із застосуванням дещо підкоригованих методів встановлення відповідності умов контрольованого правочину принципу «витягнутої руки» ( п. 39.3 ПКУ).
У загальному випадку, це повинно значно зменшити обсяг інформації, наведений в такому звіті. Однак радимо уважно проаналізувати всі операції, проведені з початку року, з метою не пропустити нічого, що раніше КО не було, а тепер цьому поняттю відповідає. Зокрема, у цьому аспекті радимо звернути увагу на оновлений п.п. 39.2.1.8 ПКУ. Жахливе ж визначення неконтрольованих операцій, сподіваємося, навіть податківці не сприйматимуть серйозно.
Однак, крім звіту про КО, податківці, як і раніше, мають право вимагати від платника (за відповідним запитом) подання інформації, передбаченої п.п. 39.4.6 ПКУ. І якщо виявиться, що подана інфа є неповною та не відповідає всім вимогам зазначеного підпункту, тоді вже безпосередньо ДФСУ звернеться до нього з новим запитом. Так-от, якщо раніше відповідь на нього платник був зобов’язаний надіслати упродовж 10 календарних днів з моменту отримання такого запиту, то тепер строк для збору таких документів збільшений до 30 календарних днів.
«Штрафні» новини
Для порівняння нових штрафів зі старими пропонуємо ознайомитися з такою інформацією. Передбачені вони, як і раніше, п. 120.3 ПКУ.
Штрафи у сфері ТЦУ
№ з/п | Підстава для накладення штрафу | Розміри штрафів | Збільшення/зменшення | |
старі | нові | |||
1 | Неподання (несвоєчасне подання) звіту про КО | 100 розмірів МЗП* | 300 розмірів МЗП | Збільшився у 3 рази |
2 | Недекларування операцій у поданому звіті про КО | 5 % від суми таких КО | 1 % від суми таких КО, але не більше 300 розмірів МЗП | Зменшився у 5 разів; запроваджена верхня «межа» |
3 | Ненадання документації, визначеної п.п. 39.4.6 ПКУ | 3 % від суми таких КО, але не більше 200 розмірів МЗП | Залишився без змін | |
* Встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (тут і далі, коли йдеться про МЗП). | ||||
Пам’ятайте: сплата таких штрафів не звільняє платника від обов’язку подати звіт та/або документацію з ТЦУ.
Перевірки КО
Цікава річ: раніше як неподання звіту з КО, так і його подання ( п.п. «а» п.п. 39.5.2.1 ПКУ у старій редакції) позначалися як підстави для проведення перевірки. Читай: якщо платник податків має КО, то подай він відповідний звіт чи ні, перевірити його могли б у будь-якому разі. Але тепер цей підпункт з ПКУ виключений. Ось тільки аналогічна підстава для проведення документальної позапланової перевірки, на жаль, нікуди не зникла з п.п. 78.1.16 ПКУ.
Тішить хоча б той факт, що в такому разі перевірка проводиться виключно з питань контролю ТЦУ.
Важливе нововведення: відповідно до п.п. 39.5.2.21 ПКУ прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки КО може настати не раніше закінчення 30 днів з дня отримання акта перевірки. Саме такий строк надано платнику для подання заперечень згідно з п.п. 39.5.2.20 ПКУ. При цьому він має право подати разом із запереченнями або в погоджений строк документи (їх посвідчені копії), що підтверджують обґрунтованість своїх заперечень.
Їх розглядають протягом 30 робочих днів, наступних за днем отримання, після чого платнику податків надсилають відповідь у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ. Однак пам’ятайте: подання таких заперечень може стати причиною для нової перевірки.
Заявляючи про необхідність от-от ввести мораторій на внесення змін до податкового законодавства, влада не втомлюється раз у раз його змінювати. Тому не факт, що описаним «правилам гри» у сфері ТЦУ судилося запрацювати (можливо, і на них чекає доля «новорічних» попередників). Але в будь-якому випадку вам ми розповімо про нововведення першими.
