(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
10/11
Бухгалтер 911
Бухгалтер 911
Квітень , 2016/№ 14

ПДВ при імпорті товарів та послуг

У сьогоднішній статті нагадаємо, як правильно визначити об’єкт та базу обкладення ПДВ, нарахувати податковий кредит і податкові зобов’язання при імпорті товарів та послуг.
ПДВ-облік, ЗЕД

Імпортні ПДВ-зобов’язання

Операції із ввезення товарів на митну територію України є об’єктом обкладення ПДВ ( п.п. «в» п. 185.1 ПКУ). Тобто імпорт товарів супроводжується сплатою «ввізного» ПДВ за ставкою 20 % або 7 % ( п.п. «в» п. 193.1 ПКУ). Виняток — не обкладаються ПДВ операції із ввезення товарів:

— митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро ( п.п. 196.1.16 ПКУ);

— постачання яких на території України звільнене від ПДВ на підставі п. 197.1 ПКУ (п. 197.4 цього Кодексу). Під звільнення потрапляє і ввезення низки товарів, ПДВ-пільги за якими передбачені підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.

Імпортний ПДВ сплачувати повинні й ті особи, які не зареєстровані платниками ПДВ ( п.п. 3 п. 180.1 ПКУ). Сплата ПДВ такими особами здійснюється без реєстрації платником ПДВ.

Датою виникнення податкового зобов’язання (ПЗ) при імпорті є дата надання митному органу митної декларації (МД) ( п. 187.8 ПКУ). При цьому безпосередньо ПДВ перераховується до або в день надання МД на рахунки митних органів. Сплатити їх з електронного ПДВ-рахунка не можна (лист ДФСУ від 25.02.2016 р. № 4178/6/99-99-19-03-02-15).

Передоплата нерезиденту за товари (послуги) не призводить до виникнення ПДВ-зобов’язань при імпорті ( п. 187.11 ПКУ).

Базою оподаткування для імпортних товарів є договірна (контрактна вартість), але не нижче за митну вартість цих товарів, визначену згідно з  розд. III МКУ, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті та включаються до ціни товарів ( п. 190.1 ПКУ). При цьому перерахунок іноземної валюти у валюту України для визначення бази оподаткування здійснюється за курсом НБУ на дату подання МД.

Податкову накладну (ПН) на суму імпортних ПДВ-зобов’язань не складають. У декларації з ПДВ вони не відображаються!

Незважаючи на те що сума імпортного ПДВ перераховується не на ПДВ-рахунок, вона збільшує ваш реєстраційний ліміт (через показник ∑Митн). Підставою для цього буде правильно оформлена МД, а також листи коригування та додаткові МД.

Імпортний ПДВ-кредит

Почнемо з того, що НЕплатники ПДВ, які сплатили ПДВ при імпорті, не мають права на податковий кредит (ПК). Вони включають його суму до первісної вартості імпортного товару.

А ось зареєстровані платники ПДВ мають право показати ПК. Право на ПК виникає на дату сплати імпортних ПЗ згідно з  п. 187.8 ПКУ ( абз. 4 п. 198.2 ПКУ). У свою чергу, п. 187.8 ПКУ називає дату виникнення імпортних ПЗ — дата подання МД для митного оформлення.

Начебто все просто. Але тут потрібно бути обережним. Підставою для відображення ПК з імпорту є МД, оформлена відповідно до вимог законодавства, що підтверджує факт сплати податку ( п. 201.12 ПКУ). Тому, якщо митне оформлення завершилося не в день подання МД, ПК може бути відображено тільки за датою завершення процедури митного оформлення з відповідним проставлянням відміток у МД.

До речі, зауважимо: оскільки підставою для імпортного ПК є МД, а не ПН, то такий ПК повинен відображатися в періоді виникнення права на нього (листи № 210581 і № 227182). «Перетягування» його в наступні звітні періоди не допускається. Якщо ви не показали імпортний ПК, його можна відновити через уточнюючий розрахунок (УР).

1 Лист ДФСУ від 05.10.2015 р. № 21058/6/99-99-19-03-02-15.

2 Лист ДФСУ від 28.10.2015 р. № 22718/6/99-99-19-03-02-15.

Слід узяти до уваги й таку думку податківців: якщо імпортний ПДВ сплачується через митного брокера, то податківці вважають, що право на ПК у власника товарів зберігається тільки в тому випадку, якщо імпортний ПДВ буде перераховано митному брокерові до початку митного оформлення (лист № 232073).

3 Лист Міжрегіонального головного управління ДФСУ від 19.10.2015 р. № 23207/10/28-10-06-11.

Пункт 198.3 ПКУ свідчить, що ПК формується виходячи з договірної вартості товарів, які ввозяться. Проте якщо ПЗ нараховувалися виходячи з митної вартості, то до ПК включається сума, розрахована виходячи з митної вартості (роз’яснення в категорії 101.06 ЗІР).

У декларації з ПДВ імпортний ПК відображається в рядках 11.1 і 11.2. У додатку Д5 він не розшифровується!

Тимчасова МД. Далі декілька слів скажемо про відображення ПК за тимчасовою МД. Самі податківці не проти відображення ПК на підставі тимчасової МД (роз’яснення в категорії 101.14 ЗІР, лист ДПСУ від 29.01.2013 р. № 1387/6/15-3115). Але сліпо покладатися на ці консультації не можна. Як свідчить судова практика, податківці не упускають можливості забракувати ПК за тимчасовою декларацією. При цьому позиція судів у цьому питанні вельми неоднозначна. Думки ВАСУ в цьому питанні, висловлені в різні періоди часу, кардинально різняться (ухвали ВАСУ від 27.10.2014 р. № К/9991/67637/12, від 23.02.2015 р. № К/800/66258/13 і від 22.07.2015 р. № К/800/25784/13). На думку ж ВСУ, права на ПК на підставі тимчасової МД у платника немає (постанова ВСУ від 23.06.2015 р. у справі № К/9991/67637/12). І цю думку слід ураховувати.

Якщо змінилася митна вартість. При зміні митної вартості після закінчення митного декларування митний орган оформляє лист коригування, який є невід’ємною частиною МД.

Відкоригувати ПК імпортер має право в періоді, в якому оформлений такий лист коригування (лист ДФСУ від 27.03.2015 р. № 6423/6/99-99-19-03-02-15).

Відобразити коригування слід у рядках 11.1 і 11.2 поточної декларації з ПДВ зі знаком «-» — якщо митна вартість зменшилася або зі знаком «+» — якщо вона збільшилася (лист ДФСУ від 28.12.2015 р. № 27875/6/99-99-19-03-02-15).

Імпорт послуг: ключові моменти

Імпорт послуг від нерезидента — також об’єкт обкладення ПДВ. Причому особою, відповідальною за нарахування ПДВ з «нерез-послуг», є отримувач цих послуг. І незалежно від того, зареєстрований він платником ПДВ чи ні. При цьому оподатковуваними є тільки ті операції з отримання послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України ( п.п. «б» п. 185.1, пп. 208.1 і  190.2 ПКУ). Правила визначення місця постачання послуг вказано у  ст. 186 ПКУ (ср. 025069200).

Базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість ( п. 190.2 ПКУ). Визначену вартість, якщо вона виражена в іноземній валюті, перераховують за курсом НБУ, що діє на дату виникнення ПЗ ( п. 190.2 ПКУ).

Якщо послуги отримано безоплатно, базою обкладення ПДВ є звичайна ціна ( п. 190.2 ПКУ).

При цьому датою виникнення ПЗ за послугами нерезидента згідно з  п. 187.8 ПКУ є дата першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунка, або дата оформлення документа, що засвідчує постачання послуг нерезидентом.

Нараховані ПЗ відображаються в рядку 6 декларації з ПДВ «Послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території Україні».

Якщо отримувач послуг є платником ПДВ. Згідно з  п. 208.2 ПКУ отримувач послуг — платник ПДВ у день виникнення ПЗ повинен скласти ПН. Така ПН підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН. Складається вона з типом причини «14». У полі ІПН продавця в такій ПН проставляється умовний ІПН «500000000000», у назві продавця зазначається найменування (П. І. Б.) нерезидента і через кому країна, в якій зареєстрований нерезидент. У рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач послуг зазначає свої дані (п. 12 Порядку № 13074).

4 Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307.

Нарахований ПДВ платник має право включити до ПК ( п.п. «в» п. 198.1 ПКУ). При цьому датою виникнення права на ПК згідно з  п. 198.2 ПКУ є дата складання платником ПН за такими операціями за умови реєстрації ПН в ЄРПН. Інакше кажучи, ПЗ і ПК відображаються в одному періоді.

У декларації з ПДВ отримані нерезидентські послуги відображаються в рядку 11.4. У додатку Д5 вони не розшифровуються.

Документальним підтвердженням права на ПК за отриманими нерезидентськими послугами є складена та зареєстрована ПН, ПЗ за якою включені до ПДВ-декларації відповідного звітного періоду ( п.п. «г» п. 201.11, п. 201.12 ПКУ).

Якщо отримувач послуг є неплатником ПДВ. Для виконання обов’язків зі сплати ПДВ отримувачі послуг — неплатники ПДВ подають Розрахунок податкових зобов’язань ( п. 208.4 ПКУ) за формою, затвердженою наказом № 215.

5 Наказ Мінфіну «Про затвердження форми та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 28.01.2016 р. № 21.

Складати та подавати Розрахунок потрібно тільки за той звітний період (календарний місяць), в якому ці послуги отримано ( п. 9 розд. III Порядку № 216).

6 Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21.

Розрахунок необхідно подавати протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому були нараховані ПЗ. За неподання Розрахунку загрожує штраф як за несвоєчасне подання звітності: за перший випадок — 170 грн., а за повторний — 1020 грн.

Неплатники ПДВ права на ПК за нерезидентськими послугами не мають. ПН вони не складають ( п. 208.4 ПК).
імпорт, ПДВ додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті