Електронна сигарета — що це?
На рівні Закону визначення, що таке електронна сигарета, немає. Тільки в окремих роз’ясненнях та рекомендаціях розкривається суть цього товару. Так, наприклад, у листі Міндоходів від 26.03.2014 р. № 6983/7/99-99-24-02-03-17 сказано, що електронна сигарета — це працюючий на елементі живлення мікроелектронний пристрій, який нагріває рідину, що містить пропіленгліколь, ароматизатор з нікотином або без нікотину. Пара, що утворюється, імітує традиційний процес паління сигарет. Пристрій може мати вигляд звичайної сигарети, сигари чи люльки для паління або бути іншої форми. Під час вдихання потік повітря активізує парогенератор (випарник), в якому відбувається нагрівання рідини та перетворення її у пару, що нагадує тютюновий дим.
Із цього визначення для нас важливе таке:
1. При електронному палінні використовується рідина з нікотином або без. Тобто сама по собі електронна сигарета (на відміну від традиційної) ніяк не може бути тютюновим виробом — це всього лише електронний прилад.
Таке питання можна ставити тільки щодо використовуваної рідини або картриджа з рідиною. 2. Процес електронного паління супроводжується нагріванням. Цей момент цікавий для розуміння того, чи є споживання електронної сигарети курінням тютюнових виробів у розумінні Закону № 481*.
Обмеження обігу та ліцензування
Чи обмежується обіг електронного курива? Чи потрібно придбавати ліцензію при його продажу? Для відповіді на ці запитання слід визначитися з термінами, наведеними в Законі № 481, адже усі обмеження цього Закону спрямовані на обіг тютюнових виробів. А під ними розуміються сигарети з фільтром або без фільтра, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну або його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.
Як бачимо, згадані не лише власне тютюн, а й його замінники. А це — засоби, які за своєю дією на здоров’я людини відповідають тютюну, але не містять його (Закон № 2899**).
Цьому визначенню відповідають принаймні ті рідини, до складу яких входить нікотин. А ось із курінням питання складніше. Річ у тім, що куріння тютюнових виробів — це дії, які приводять до згоряння тютюнових виробів, у результаті чого утворюється тютюновий дим, що виділяється в повітря та вдихається особою, яка їх палить. Вище ми не даремно звернули увагу на те, що процес електронного паління супроводжується нагріванням. Не заглиблюючись у фізико-хімічні подробиці, зауважимо, що горіння та нагрівання — різні процеси.
Тому вважаємо, що споживання електронних сигарет не може вважатися саме курінням тютюнових виробів. А самі рідини (хоч з нікотином, хоч без) не є тютюновими виробами.
А що думають із цього приводу контролюючі органи? Фактично вони доходять тих самих висновків. У листі Міндоходів від 04.07.2014 р. № 4403/би/99-99-21-03-14 сказано, що електронні продукти для пароутворення, які імітують форму та функцію звичайних сигарет, а також у вигляді електронних люльок і кальянів не належать до тютюнових виробів.
Відповідно Міндоходів не здійснює їх ліцензування у сфері оптової та роздрібної торгівлі. Таким чином, Закон № 481 взагалі не поширюється на обіг електронного курива (правила зберігання, внесення місць зберігання до Єдиного реєстру тощо).
Більш того, можна дійти висновку, що таке делікатне питання, як продаж тютюнових виробів особам, які не досягли 18-річного віку (обмеження встановлене ст. 153 Закону № 481), до продажу електронних сигарет та рідин не застосовується! Це виглядає більш ніж дивно, адже вони можуть містити нікотин.
Обмеження щодо електронного паління
І все-таки деякі обмеження в законодавстві встановлено. Так, у Законі № 2899 встановлена заборона на куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів : 1) у ліфтах і таксофонах; 2) у приміщеннях та на території закладів охорони здоров’я; 3) у приміщеннях та на території навчальних закладів; 4) на дитячих майданчиках; 5) у приміщеннях та на території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту; 6) у під’їздах житлових будинків; 7) у підземних переходах; 8) у транспорті загального користування, що використовується для перевезення пасажирів; 9) у приміщеннях закладів ресторанного господарства; 10) у приміщеннях об’єктів культурного призначення; 11) у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ; 12) на стаціонарно обладнаних зупинках маршрутних транспортних засобів.
Зверніть увагу, як сформульовано заборону: «куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет». Законодавець ще раз підкреслює, що електронні сигарети не належать до тютюнових виробів. У цьому контексті цікаво проаналізувати відповідальність за порушення норм Закону № 2899, установлену в ст. 20 цього Закону, у якій у більшості випадків фігурують саме «тютюнові вироби».
Але не скрізь. Наприклад, в абз. 11 ч. 2 ст. 20 встановлено санкцію за розміщення попільничок або куріння у приміщеннях закладів ресторанного господарства. Як бачимо, для її застосування важливий факт куріння, а чого саме — питання другорядне. Про це говорять і судові інстанції, пов’язуючи застосування цієї санкції з курінням як традиційних, так і електронних сигарет (постанови Запорізького адмінсуду від 29.09.2014 р. № 808/4456/14, Одеського адмінсуду від 14.04.2014 р. № 815/1944/14).
Крім того, куріння в заборонених законом місцях карається адмінштрафом ( ст. 1751 КУпАП). Але в цьому Кодексі фігурують тільки «тютюнові вироби». Тому, точно кажучи, цей адмінштраф застосувати не можуть.
«Роздрібний» акциз
Визначити, чи належить той чи інший товар до підакцизних, трохи простіше: ПКУ пов’язує їх з кодами УКТ ЗЕД ( п.п. 215.3.2). Сама електронна сигарета належить до коду 8543 «Машини та апаратура електричні, що мають індивідуальні функції, в іншому місці не описані або не зазначені» (товар представлено у наборі для роздрібної торгівлі, який також містить зарядний пристрій, шнур живлення й набір запасних патронів; лист Міндоходів від 26.03.2014 р. № 6983/7/99-99-24-02-03-17). А ось змінні картриджі для електронних сигарет класифікуються відповідно до складу рідини у товарній позиції 3824. Утім, МОЗ вважає, що електронні сигарети належать до коду 8542 (Методрекомендації, затверджені наказом від 26.09.2012 р. № 746).
Але різні позиції Міндоходів та МОЗ для відповіді на наше запитання принципового значення не мають. Ні один, ні інший код в п.п. 215.3.2 ПКУ не зазначені. І що найголовніше — не зазначено там і код 3824.
Виходить, що торговцям електронними сигаретами та рідинами до них можна забути про «роздрібний» акциз. Чи можуть єдиноподатники?
Як відомо, ПКУ забороняє єдиноподатникам груп 1 — 3 здійснювати виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин).
Як ми вже з’ясували, ані електронні сигарети, ані рідини для них не належать до підакцизних товарів, а отже, єдиноподатники можуть ними торгувати.
Це підтверджується листом Міндоходів від 04.07.2014 р. № 4403/б/99-99-21-03-14. Плани на майбутнє
На сьогодні існує законопроект від 22.04.2015 р. № 2697, яким передбачається не лише впровадження в законодавство визначення «електронна сигарета», а й обмеження їх обігу. Так, з’явиться адмінштраф за продаж електронних сигарет у заборонених місцях, продаж особам, які не досягли 18-річного віку, обмеження реклами електронних сигарет, поширення ст. 153 Закону № 481 (обмеження за місцями продажу) на електронні сигарети. При цьому електронна сигарета так і залишиться непідакцизним продуктом.
Наскільки нам відомо, Комітет ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує Парламенту прийняти за основу цей законопроект. Триматимемо вас у курсі. 
