Головний герой нашої розмови сьогодні — Порядок № 39*. Але спочатку нагадаємо, що згідно зі ст. 23 Закону № 771** оператори ринку, що провадять діяльність, пов’язану з виробництвом та/або зберіганням харчових продуктів тваринного походження, повинні отримувати експлуатаційний дозвіл (див. про це також у кінці статті). Решта операторів ринку будь-яких харчових продуктів, яким не потрібно отримувати експлуатаційний дозвіл (і яких — переважна більшість), зобов’язані зареєструвати свої потужності.
Процедура цієї реєстрації якраз і визначена в Порядку № 39, про що читайте далі.
Держпродспоживслужба розгортається...
Компетентним органом, який повинен займатися виконанням обговорюваного нами Порядку, є Державна служба України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів (скорочено — Держпродспоживслужба) та її органи на місцях. Нагадаємо, що ця служба була створена згідно з постановою КМУ від 10.09.2014 р. № 442 шляхом перетворення/об’єднання державної ветеринарної, фітосанітарної, санітарно-епідеміологічної служб і Держінспекції з питань захисту прав споживачів.
Офіційно Держпродспоживслужба розпочала свою роботу і приступила до виконання функцій зовсім нещодавно — з виходом розпорядження КМУ від 06.04.2016 р. № 260-р. Сам же Порядок № 39 було розроблено на виконання ст. 25 Закону № 771. Дата набуття цим Порядком чинності — 08.04.2016 р.!
Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону № 771 і п. 1.1 розд. І Порядку № 39 оператори ринку, які здійснюють діяльність, що не вимагає отримання експлуатаційного дозволу, повинні зареєструвати потужності, що використовуються на будь-якій стадії виробництва та/або обігу харчових продуктів.
У складі Порядку № 39 затверджено форму заяви (додаток 1), процедуру проведення держреєстрації потужностей, ведення реєстрів та надання заінтересованим суб’єктам інформації з реєстрів. І, як ми зазначили, усе це перебуває у віданні Держпродспоживслужби.
Хто зобов’язаний реєструвати?
Спочатку розберемося з поняттями, що використовуються в Порядку № 39. Потрібні нам поняття визначено у ст. 1 Закону № 771.
Отже. Оператор ринку харчових продуктів — суб’єкт господарювання, в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об’єктів санітарних заходів (крім матеріалів, що контактують з харчовими продуктами), та який відповідає за виконання вимог Закону № 771 і законодавства про безпеку та окремі показники якості харчових продуктів.
У свою чергу, потужності — це споруди або комплекс споруд, приміщення, будівлі, обладнання та інші засоби, включаючи транспортні засоби, а також територія, що використовуються у виробництві та/або обігу об’єктів санітарних заходів.Об’єкти санітарних заходів — це продукти харчування, тварини, призначені для споживання людиною, а також допоміжні матеріали для переробки та матеріали, що контактують з харчовими продуктами.
Далі, звернувшись до Закону № 771, з’ясуємо, що означає фраза «діяльність, що не вимагає отримання експлуатаційного дозволу» (ч. 1 ст. 25). Відповідь знаходимо в ч. 2 ст. 23 цього Закону, де зазначено, що обов’язок на отримання експлуатаційного дозволу не поширюється на:
— операторів ринку, які провадять діяльність, пов’язану з первинним виробництвом, та/або транспортуванням, та/або зберіганням, та/або продажем харчових продуктів, що не вимагають дотримання температурного режиму і можуть зберігатися при температурі вище 10 °C, залишаючись придатними для споживання людиною;
— заклади громадського харчування;
— потужності, що здійснюють виробництво харчових продуктів, інгредієнтами яких є виключно продукти рослинного походження та/або перероблені продукти тваринного походження;
— заклади роздрібної торгівлі, обсяги продажів окремих продуктів харчування якими не перевищують обсягів, затверджених відповідною постановою КМУ з урахуванням кращих міжнародних та європейських практик, а також документів відповідних міжнародних організацій. За відсутності такої постанови ця норма поширюється на всі заклади роздрібної торгівлі.
З урахуванням наведеної вище ч. 1 ст. 25 Закону № 771 перелічені особи точно зобов’язані реєструвати свої відповідні потужності.
Виходячи з цих термінів, напрошується невтішний висновок: усі юр- та фізособи — суб’єкти господарювання, які підпадають під термін «оператор ринку», які хоч якимось боком пов’язані з виробництвом, та/або транспортуванням, та/або зберіганням, та/або продажем харчових продуктів, зобов’язані провести державну реєстрацію зазначених «потужностей». Виняток становлять тільки ті суб’єкти, які на певні види діяльності отримують експлуатаційні дозволи, — і тільки щодо потужностей, задіяних у таких видах діяльності.
Під реєстрацію потужностей потрапляють особи, які здійснюють будь-які стадії виробництва продуктів харчування, громадське харчування, оптові та роздрібні торговці продуктами харчування, перевізники продуктів, овоче-фрукто-продуктові склади і низка інших «операторів ринку». Звертаємо увагу: потужності, пов’язані тільки з матеріалами, що контактують з харчовими продуктами (їх виробництвом/реалізацією/транспортуванням/зберіганням), реєструвати не потрібно. Дякуємо і за це...
Водночас самі допоміжні матеріали не потрапили до винятків. Для цілей реєстрації потужностей вони Законом № 771 прирівняні до харчових продуктів.
Про механізм реєстрації
Оператору ринку необхідно до свого територіального органу Держпродспоживслужби подати заяву(и) про держреєстрацію потужності (форма — в додатку 1 до Порядку № 39), засвідчену(і) підписом керівника або власника потужності. Заява може бути подана як у паперовому, так і в електронному вигляді (з використанням посиленого сертифіката електронного ключа в установленому порядку).
Держреєстрації підлягає кожна окрема потужність, що перебуває в управлінні оператора ринку (п. 1.6 розд. І Порядку № 39). Щоправда, на практиці, якщо виходити зі змісту форми заяви та державного реєстру потужностей операторів ринку, Держпродспоживслужба зараз фактично реєструє не потужності, а тільки суб’єктів господарювання*** (і їх «харчові» та «довколахарчові» види діяльності).
*** Навіть в іншому реєстрі — операторів ринку, які отримали експлуатаційний дозвіл, в якому є графа «найменування потужності», — у цій графі, як правило, фігурує не потужність, а найменування суб’єкта господарювання.
Тому поцікавтеся у своєму тероргані Держпродспоживслужби: можливо, за наявності у вас низки різних потужностей він задовольниться всього однією вашою заявою (або декількома — тільки за різними видами діяльності)... Найприємніше: державна реєстрація потужностей здійснюється безоплатно, протягом 15 робочих днів після отримання заяви про таку реєстрацію, про що Держпродспоживслужба повідомляє оператора ринку протягом 5 робочих днів після проведення реєстрації. Якщо реєстрація протягом цього строку не закінчена, то терорган Держпродспоживслужби передає заявнику письмове обґрунтування причин у відмові в реєстрації або продовженні строку реєстрації (не більше ніж на 15 днів).
Причин для відмови в реєстрації Порядок № 39 допускає дві: заяву подано не за формою (з додатка 1 до цього Порядку) і в заяві наведено неповну інформацію.
Реєстрація здійснюється органами Держпродспоживслужби у спеціальному реєстрі, який вони ведуть в електронному вигляді і до якого забезпечують відкритий (безоплатний і безперервний) доступ на своєму веб-сайті (http://www.consumer.gov.ua).
Згідно з ч. 3 ст. 25 Закону № 771 і п. 2.5 розд. ІІ Порядку № 39 заява на реєстрацію потужності повинна подаватися до тероргану Держпродспоживслужби не пізніше ніж за 10 днів до початку роботи потужності. Тому «зобов’язаним» особам, напевно, варто поспішити з цією реєстрацією, щоб їх потім не почали тероризувати тероргани Держпродспоживслужби. Адже за непроведення такої реєстрації передбачено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу. Згідно зі ст. 64 Закону № 771 виробництво, зберігання харчових продуктів на незареєстрованих потужностях тягне за собою накладення штрафу на юросіб у розмірі від 33350 до 43500 грн.****, на підприємців — від 11600 до 21750 грн.
**** Тут і далі розміри штрафів наведено виходячи з розміру мінзарплати, установленого на 01.05.2016 р., — 1450 грн.
Крім того, оператор ринку зобов’язаний повідомляти до тероргану Держпродспоживслужби про зміни в інформації про оператора ринку та потужності не пізніше 10 робочих днів з дати настання таких змін (п. 5.1 розд. V Порядку № 39). 
