Повернення передоплати у п’ятиденний строк
Перерахували постачальнику передоплату за товар. Через те, що товару бракувало, правочин учинено не було і передоплату повернули протягом 3 днів з дня її перерахування. Постачальник пропонує не складати податкову накладну та розрахунок коригування, мотивуючи це тим, що у разі повернення коштів протягом 5 днів такі кошти можна вважати помилково отриманими. Чи так це?
Постачальник ваш не має рації. Адже п’ятиденний строк визначено для повернення помилково отриманих грошових коштів (п. 6 Указу № 227/95*). Та чи може у вашому випадку платіж вважатися помилково отриманим?
Закон № 2346** як помилковий платіж визнає списання коштів з рахунка неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача (п. 1.24 ст. 1).
** Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III.
Неналежним отримувачем вважається особа, якій без законних підстав зараховано суму коштів на її рахунок (п. 1.23 ст. 1).
Така ситуація може скластися, якщо платіж отримано від контрагента або здійснено на користь контрагента, з яким немає договірних відносин. Отримані кошти в цій ситуації не можуть вважатися оплатою товарів/послуг, що підлягають постачанню. Відповідно немає підстав нараховувати на отриману оплату податкові зобов’язання.
А ось якщо договірні відносини з контрагентом є, то довести помилковість платежу буде досить складно. Податківці в категорії 101.05 ЗІР на запитання, чи підлягають обкладенню ПДВ кошти, помилково зараховані на рахунок платника, якщо договірні відносини щодо постачання товарів/послуг є/відсутні, відповідають:
«Якщо договірні відносини щодо постачання товарів/послуг є, то на дату надходження коштів на банківський рахунок у платника ПДВ виникають податкові зобов’язання з ПДВ».
Податківці готові визнати помилковим платіж, який здійснено вже після закінчення виконання договору. У цьому випадку податкові зобов’язання не нараховуються (про це говорилося в листі ДФСУ від 15.03.2016 р. № 5575/6/99-99-19-03-02-15). З вашого ж питання випливає, що передоплату здійснено за договором (у рахунок оплати товарів) і у призначенні платежу ви не помилялися. Оплату перераховано належному отримувачу. Відповідно за такою передоплатою повинні нараховуватися податкові зобов’язання, а далі (при її поверненні) проводиться їх коригування.
Утім, для вас як покупця небажання постачальника складати податкову накладну та розрахунок коригування негативних наслідків не матиме. Адже результат такої операції надалі буде нульовим. На податковий кредит ви не маєте права (оскільки немає податкової накладної), а на дату повернення передоплати вам коригувати просто нема чого.
Значно гірші можуть бути наслідки для самого постачальника. Адже, враховуючи, що в цій ситуації немає помилкового платежу, а оплата здійснена в рахунок постачання товарів, податківці за датою зарахування передоплати донарахують йому податкові зобов’язання з усіма можливими штрафними наслідками за п. 123.1 ПКУ.
Крім того, для постачальника настануть наслідки у зв’язку з тим, що він не склав податкову накладну. Так, у категорії 101.30 ЗІР сказано, що у випадку якщо за операцією постачання товарів/послуг податкову накладну не складено (а має бути складено) і податкові зобов’язання за нею не відображено, то:1) посадові особи підприємства несуть адміністративну відповідальність згідно зі ст. 1631 КпАП;
2) платнику загрожують штрафи за нереєстрацію / несвоєчасну реєстрацію податкової накладної за ст. 120.1 ПКУ.
А ось сподіватися тут на те, що одночасно відбулося повернення товару/передоплати і виникають підстави для зняття податкових зобов’язань, не вийде. Адже для зменшення зобов’язань потрібний розрахунок коригування, зареєстрований покупцем ( п. 192.1 ПКУ).
Тому в інтересах самого постачальника усе оформити належним чином: на дату передоплати скласти та зареєструвати податкову накладну, а на дату її повернення — скласти розрахунок коригування.
Завислі суми у банку
Перерахована покупцем передоплата зависла у банку. Банк зарахував її нам на рахунок тільки через кілька днів. На яку дату складати податкову накладну: на дату перерахування коштів покупцем чи на дату зарахування їх банком на наш рахунок?
Як випливає з п. 187.1 ПКУ, податкові зобов’язання з ПДВ виникають на дату зарахування коштів на банківський рахунок як оплату товарів/послуг. Тому саме на цю дату (коли зарахували гроші на рахунок) ви й повинні скласти податкову накладну.
Сформувати податковий кредит покупець зможе після складання податкової накладної постачальником з реєстрацією її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Оплата більша, ніж за договором
Покупець помилився у платежі і перерахував оплату більшу, ніж передбачено договором (замість 10000 грн. заплатив 11000 грн.). Чи потрібно на «зайві» кошти складати податкову накладну, а потім при їх поверненні — розрахунок коригування?
Якщо отримана оплата взагалі перевищує загальну суму за договором (договір укладено на 10000 грн., а покупець перерахував 11000 грн.), то податкову накладну потрібно скласти тільки на 10000 грн., а 1000 грн. буде повернено як помилково отримані кошти. Адже на цю 1000 грн. немає договірних відносин із контрагентом. Відповідно, не повинен виникати і об’єкт обкладення ПДВ.
Підтвердженням того, що «зайву» 1000 грн. було перераховано помилково, буде сам договір і лист покупця з вимогою повернути помилково сплачені кошти. Інакше стоїть справа, якщо перерахований покупцем платіж є лише частиною оплати за договором, укладеним не на конкретну операцію, а на певний період, і вартість товарів/послуг, які повинні поставлятися протягом року, перевищує 10000 грн.
У цьому випадку безпечніше скласти податкову накладну на всю отриману оплату, а далі, якщо покупець зажадає повернення «зайвих» коштів, скласти розрахунок коригування.
