Насамперед зауважимо, що автоматично розпізнати псевдо-податкову накладну Єдиний реєстр податкових накладних не в змозі. Програма автоматично вважає всі податкові накладні правильними. Тобто якщо матиме місце факт запізнілої реєстрації податкової накладної, податківці випишуть податкове повідомлення-рішення (форма «Н»), особливо не розглядаючи .
Але, як виявляється, навіть якщо б податківці знали про «помилковість» податкової накладної, ситуацію це б не врятувало. Податківці переконані, що навіть якщо податкову накладну складено помилково, вони все одно мають право застосувати штраф за несвоєчасну реєстрацію . Так, у листі ГУ ДФС у Полтавській області від 21.11.2016 р. № 6166/10/16-31-15-01-38 зазначено, що відповідальність за порушення строку реєстрації податкової накладної передбачена незалежно від причин, у зв’язку з якими було порушено цей строк. ПКУ не містить винятків з цього правила для помилково складених податкових накладних.

Зауважимо, що податківці давно дотримуються думки: якщо є факт прострочення податкової накладної, то і штрафу за несвоєчасну її реєстрацію (незалежно від причини прострочення) бути.
Ми вважаємо таку позицію неправомірною. Адже, як визнають самі податківці, псевдо-податкова накладна не може вважатися податковим документом — під неї немає операції постачання. Тоді чи можна говорити, що у постачальника виник обов’язок з реєстрації такої податкової накладної? Формально, ні. А коли так, то немає й порушення. Відповідно, немає й підстав застосовувати штраф за ст. 1201 ПКУ.

* Детальніше із судовою практикою можна ознайомитися у статті «Штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних: податківці vs суди» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 32).
Тому найбільш правильний спосіб протистояти штрафам — оскаржити їх в адміністративному або судовому порядку.
Згадаємо й ситуацію з обов’язком покупця зареєструвати «зменшуючий» розрахунок коригування до «лівої» податкової накладної. Знову ж таки, податківці вважають: якщо податкову накладну складено помилково, на покупця повною мірою поширюється обов’язок щодо реєстрації «зменшуючого» розрахунку коригування до неї. А отже, йому загрожують штрафи за прострочення реєстрації за ст. 1201 ПКУ. Причому цю позицію прямо озвучено у листі ДФСУ від 29.01.2016 р. № 1721/6/99-99-19-03-02-15 (ср. ). Адже «регліміт» (показник ∑Накл) завдяки «помилковій» накладній у покупця збільшився. У разі відмови покупця реєструвати розрахунок коригування податківці рекомендують подавати на нього скаргу (додаток Д8 до декларації з ПДВ).