Які помилки — не перешкода для ПК?
Нарешті в ПКУ з’явилася норма, покликана зменшити кількість підстав для визнання ПН недійсною і відповідно посягань на ПК. Так, тепер навіть якщо ПН містить помилки в обов’язкових реквізитах (крім коду УКТ ЗЕД), але такі помилки не заважають (!) ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що поставляються), період, сторони і суму ПЗ, вона дає право на ПК ( п. 201.10 ПКУ). Тобто якщо ПН відповідає цим вимогам, то «виправляючий» РК до такої ПН можна не складати. Загалом, законодавці нарешті прописали те, що вже давно визнавали суди та підказував здоровий глузд.
Норма, безумовно, позитивна, але містить деякі елементи суб’єктивності: на одну й ту саму помилку можуть по-різному дивитися продавець (вважаючи, що помилка не заважає ідентифікації змісту операції), покупець і податківці. Тому пропонуємо коротко пройтися по обов’язкових реквізитах ПН, визначивши, які помилки впливають / не впливають на право на ПК.
Порядковий номер. У принципі, проблем з цим реквізитом бути не повинно. Якщо ПН пройшла реєстрацію в ЄРПН, то порядковий номер у ній зазначено правильно.
Нагадаємо: нумерація ПН ведеться в довільному порядку. Головне, щоб на одну дату не було двох ПН з одним і тим самим номером ( п. 5 Порядку № 957*).
* Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 22.09.2014 р. № 957.
Дата складання ПН. Узагалі, оновлена норма п. 201.10 ПКУ свідчить, що головне, щоб ПН дозволяла ідентифікувати період здійснення операції. Це наводить на думку, що навіть можна «безкарно» помилитися в даті ПН. Але, вважаємо, це не так, і з датою ПН краще не ризикувати.
Назва продавця. Якщо ІПН зазначено правильно і первинні бухгалтерські документи підтверджують, що постачання здійснювалося саме цим продавцем, то огріхи в назві продавця не повинні стати перешкодою для відображення ПК.
ІПН. Помилка в ІПН «реального» покупця вимагає однозначного виправлення. Оскільки саме за ІПН ідентифікується платник. Крім того, у результаті такої помилки буде занижено показник ∑Накл «реального» покупця / завищено показник ∑Накл «нереального» покупця (адже ∑Накл у цьому випадку змінюватиметься в того покупця, ІПН якого зазначено в ПН).
А ось якщо помилку допущено в «умовному» ІПН (коли ПН не видається покупцю), вважаємо, її можна не виправляти (крім «нерезидентської» ПН, на підставі якої потім показується ПК).
Назва покупця. Якщо ІПН покупця зазначено правильно, то недоліки в назві покупця не повинні впливати на право на ПК.
Номенклатура товарів/послуг. Якщо товар/послугу зазначено в ПН не в повній відповідності із специфікацією до договору (наприклад, скорочено), але можна визначити, що поставлявся саме цей товар/послуга, то ПН повинна визнаватися дійсною.
Кількість товарів/послуг. Якщо решта реквізитів (ціна, загальна сума) будуть правильними, то така ПН повинна давати право на ПК.
Декілька слів скажемо про одиницю виміру. Це не обов’язковий реквізит, тому недоліки в ньому не повинні впливати на право на ПК. Те саме раніше визнавали й суди (див. врізку).
Відсутність ціни та одиниці виміру, а також назви отримувача не призводить до неможливості ідентифікувати факт і зміст господарської операції. Якщо решта реквізитів заповнені правильно, то така ПН не втрачає статусу належного податкового документа (ухвала ВАСУ від 28.01.2014 р. № К/9991/31157/11).
Код УКТ ЗЕД. Цьому реквізиту приписали величезну значущість. Так, помилка в такому реквізиті, виходячи з п. 201.10 ПКУ, не дає права покупцю показати ПК за такою ПН. При цьому законодавці чомусь не закріпили якогось механізму, що зобов’язав би продавця надати підтвердження правильності коду УКТ ЗЕД.
«Вартісні» показники. Підлягають виправленню, оскільки впливають на суму ПЗ і показники СЕА.
Підпис у ПН. Нещодавно податківці погодилися з тим, що якщо підпис особи, зазначеної в ПН, і ЕЦП, яким скріплюється ПН, не збігаються, то це не може бути єдиною підставою для визнання ПН недійсною (консультація в категорії 101.20 ЗІР). Щоправда, ця консультація практично одразу була переведена до розряду недійсних унаслідок унесення змін до ПКУ з 01.01.2016 р. Але сподіваємося, що цієї позиції податківці все ж таки дотримуватимуться в подальшому.
На ПН якого періоду поширюються «полегшені» вимоги до ПН?
«Заплющити очі» на деякі недоліки ПН в обов’язкових реквізитах (керуючись оновленою нормою п. 201.10 ПКУ), вважаємо, можна щодо всіх ПН (у тому числі і «старих»), що включатимуться до декларації за січень 2016 року і подальших звітних періодів. Адже оновлена норма стосується формування ПК починаючи з 01.01.2016 р. Є, звичайно, невелика імовірність того, що податківці «упруться» щодо ПН 2015 року. Але, очевидно, про це ми дізнаємося до граничних строків подання звітності за січень. Тому зможемо, так би мовити, зробити «усвідомлений вибір».
А ось до декларації за грудень 2015 року ПН з помилками в обов’язкових реквізитах (якщо вони не виправлені РК) краще не включати. Тут уже велика імовірність, що податківці «зріжуть» ПК. Аналогічна проблема виникає і з січневими ПН 2015 року, що не підлягали реєстрації в ЄРПН. За такими ПН, нагадаємо, ПК можна показати тільки через УР ( лист ДФСУ від 09.11.2015 р. № 23842/6/99-95-42-01-16-01). Відповідно, скористатися «послабленнями» щодо заповнення обов’язкових реквізитів за такими ПН теж буде проблематично. Але знову ж таки, тут можна вдатися до допомоги «виправляючого» РК.
Якщо у вас є «старі» ПН, що містять незначні «огріхи» в обов’язкових реквізитах (які ви раніше боялися включати до ПК) і за якими ще не минув строк 365 днів, то можете включити їх до декларації за січень 2016 року.
Нові штрафи за помилки в обов’язкових реквізитах
Про ці штрафи ми розповідали в попередньому номері**. Як показують обговорення на сайті «Бухгалтер 911», норма про нові штрафи ( п. 1201.4 ПКУ) викликала чимало запитань, найпопулярнішим з яких є запитання на кшталт: штраф застосовуватиметься до кожної ПН чи за сам факт порушень?
** Стаття «ПДВ-новинки — 2016» у журналі «Бухгалтер 911», 2016, № 1-2.
Зауважимо, що штраф може накладатися тільки за помилки в тих ПН, на які ваш покупець «поскаржиться» в додатку Д8 до декларації з ПДВ.
Ураховуючи, що тепер підстав «забракувати» ПН у податківців буде менше, то й скаржитися на постачальників покупці будуть не настільки часто. У будь-якому разі спочатку покупець і продавець можуть домовитися про виправлення помилки і без залучення податківців. Скарга — це, швидше, крайній захід впливу на продавця.
Решти ПН він не торкатиметься, навіть якщо такі ПН містять помилки в обов’язкових реквізитах. Вважаємо, що перший штраф (170 грн.), який накладається за сам факт виявлення помилок, застосовуватиметься загалом один до всіх ПН. А ось інші штрафи (від 10 % до 100 %), що накладаються при невиконанні в установлені строки припису податківців про виправлення помилок у ПН, застосовуватимуться вже фактично до кожної ПН. Адже обчислюються вони від суми ПДВ, зазначеної в ПН.
Строк для застосування першого 10 %-го штрафу (за невиправлення помилки протягом 15 календарних днів) відлічуватиметься після закінчення 10 календарних днів, що настають за днем отримання ППР на виправлення помилок в обов’язкових реквізитах ПН.
Чи стосуються нові штрафи «старих» ПН?
Штраф у 170 грн., передбачений п. 1201.4 ПКУ, «старих» ПН (з датою складання до 01.01.2016 р.) не стосується, оскільки на момент складання таких ПН ПКУ не передбачав подібної відповідальності. А правомірність поведінки оцінюється на момент складання ПН.
Запитання тут в іншому. Чи можна «розірвати» штраф у 170 грн. і штрафи за невиправлення помилок у ПН? Якщо не можна (наприклад, якщо податківці надсилатимуть тільки одне ППР), то і штрафи за невиправлення помилок у «старих» ПН постачальнику не загрожують (адже неможливість застосування штрафу 170 грн. блокуватиме «подальші» штрафи). Якщо можна, то штрафи від 10 % до 100 % від суми ПДВ на підставі п. 1201.4 ПКУ можуть застосувати і за невиправлення помилок у «старих» ПН.
Поки що більш імовірним видається перший варіант. Але скидати з рахунків другий ми б не квапилися.
