Теми статей
Обрати теми

Пиво vs єдиний податок: «дивацтва» від ДФСУ

Шевчук Михайло, податковий експерт, m.shevchuk@buhgalter911.com
Позиція, яку нещодавно озвучило головне податкове відомство, у частині застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО) або книг обліку розрахункових операцій (далі — КОРО) і розрахункових книжок (далі — РК) у всіх торговельних точках підприємця-єдиноподатника, якщо хоча б на одній з них він реалізує пиво, нам здалася дещо дивною. Поділимося своїми міркуваннями із цього приводу.
спрощена система оподаткування, алкоголь, ліцензування, акциз img 1Якщо ФОП — платник єдиного податку другої або третьої груп здійснює реалізацію пива тільки в одній з господарських одиниць, то така особа зобов’язана проводити розрахункові операції в однаковому порядку в усіх структурних підрозділах, зокрема застосовувати РРО або РК і КОРО в усіх інших господарських одиницях незалежно від асортименту товарів, оскільки законодавством передбачені вимоги до платника податків — суб’єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів.

Висновки податківців у категорії 109.02 ЗІР (див. врізку), вважаємо, потрібно дещо уточнити. Перш ніж зробити такі висновки, вони нагадали, що згідно з п. 296.10 ПКУ РРО не застосовують платники єдиного податку другої і третьої груп (ФОП) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн. У разі перевищення в календарному році такої межі — привіт, РРО! Причому починаючи з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням перевищення.

Так-от, податківці вважають: якщо «РРО-імунітет» підприємець втратив, то застосовувати РРО він повинен на всіх місцях проведення розрахунків з покупцями за продані товари. На користь такої думки свідчать п. 6 ст. 9 Закону про РРО і п. 296.10 ПКУ, які згадують саме платника єдиного податку (ФОП), так би мовити, в цілому, а не окремі торговельні точки, які він використовує.

Тобто в разі перевищення ФОП-єдиноподатником мільйонної межі доходу вимоги податківців доведеться врахувати ☹, тобто використовувати РРО в усіх торговельних точках.

Як тут не згадати іншу консультацію ДФСУ в тій же категорії 109.02 ЗІР, в якій вона доходить висновку, що перевищення мільйонної межі робить неможливою роздрібну торгівлю пивом у пляшках та бляшанках1 із застосуванням КОРО і РК незважаючи на «благословення» п. 1 Переліку № 13362.

1 За умови відсутності продажу інших підакцизних товарів.

2 Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336.

І це навіть усупереч тому, що в п. 2 постанови чітко зазначено, що для форм та умов проведення діяльності, визначених у п. 1 Переліку, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється. Однак і цю позицію, як мінімум, доведеться мати на увазі.

А оскільки вже порушили тему роздрібної торгівлі пивом у пляшках і бляшанках, то як тут не порадіти торішній зміні «вектору мислення» ДФСУ щодо можливості застосування КОРО і РК згідно з Переліком № 1336.

Нещодавно вона недвозначно давала зрозуміти, що без РРО про реалізацію пива можна навіть не мріяти. Заплющуючи при цьому очі на «поблажки» зазначеного Переліку.

Тепер же податківці нарешті «прозріли» і про застосування РРО говорять лише в тих випадках, коли йдеться про продаж пива на розлив (тобто коли поблажка, передбачена Переліком № 1336, не «у ділі»).

Зокрема, підтвердження такої позиції ви можете знайти в категоріях 109.02, 109.03 і 115.03 ЗІР.

Тепер про ситуацію, якщо підприємець має право на поблажку у вигляді застосування КОРО та РК і при цьому не порушив мільйонної межі отриманого доходу. Вважаємо, у такому разі «озброїтися» такою книжкою повинна саме та торговельна точка, в якій є пиво. Адже реєстрація КОРО згідно з розд. ІІ Порядку № 4173 передбачена саме на торговельну точку, а не на суб’єкта господарювання в цілому.

3 Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затверджений наказом Міндоходів від 28.08.2013 р. № 417.

У тих же торговельних точках, де пиво не продають, і КОРО з РК застосовувати не повинні. Про РРО і зовсім говорити не доводиться.

Що стосується продажу єдиноподатником пива на розлив, то тут слід згадати вимоги п. 22 Правил № 8544. Вторить їм і ч. 6 ст. 15-3 Закону № 481/955.

4 Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджені постановою КМУ від 30.07.96 р. № 854.

5 Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-BP.

img 2Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці згідно з цим пунктом здійснюється тільки закладами ресторанного господарства та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Продаж пива (читай — алкогольного напою) є неможливим без відповідної ліцензії, а до заяви на її отримання, у свою чергу, необхідно внести дані про РРО. «Послаблення» з Переліку № 1336, що дозволяє використовувати КОРО та РК, у цьому випадку не допоможе. Тому від наявності РРО не «відкараскатися».

Однак чи означає це, що підприємець, який продає пиво на розлив і не досяг мільйонного обсягу доходу, зобов’язаний використовувати РРО в усіх своїх торговельних точках? Навіть якщо там немає не те що пива, а навіть його запаху ☺? Вважаємо, що ні.

Утім, податківці, як ви встигли переконатися, дотримуються іншої думки. Хоча і вони законодавчих підтверджень своєї позиції саме для такої ситуації в згаданій консультації не наводять.

Їх «класичний» аргумент — ч. 24 ст. 15 Закону № 481/95, згідно з якою в додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб’єкт господарювання зобов’язаний вказати адресу місця торгівлі та перелік РРО6. Але це, на нашу думку, зовсім не означає, що РРО потрібні в усіх торговельних точках підприємця. Тим більше що ліцензія відкривається саме на конкретне місце торгівлі та не потрібна там, де пивом не торгують.

6 А також інформацію про них: модель, модифікацію, заводський номер, виробника та дату виготовлення.

Такі от «подарунки» від ДФСУ. Утім, якщо не збираєтеся погоджуватися з їх висновками, рекомендуємо заручитися індивідуальною податковою консультацією, зробивши акцент при формулюванні свого запитання на тих вигідних положеннях законодавства, про які ми з вами тут поговорили.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі