Теми статей
Обрати теми

Актуальні запитання неприбуткових організацій: шукаємо відповіді

Товстоп’ят Юрій, податковий експерт, y.tovstopyat@buhgalter911.com
Податкова реформа зразка 2015 року додала плутанини в роботу неприбутників (далі — НПО), остаточно видаливши ст. 157 ПКУ, яка раніше регулювала порядок обкладення податком на прибуток (ППП) таких організацій. Ситуацію поправили за допомогою законів № 2631 і 6522. Але запитання все одно продовжують виникати! Деякі з них ми зараз і розглянемо.
неприбутники, податковий облік

1 Закон України «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо оподаткування деяких неприбуткових організацій» від 18.03.2015 р. № 263-VIII. Його аналізу був присвячений матеріал «Неприбуткові організації можуть не сплачувати податок на прибуток, якщо…» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 23).

2 Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» від 17.07.2015 р. № 652-VIII. Про нього ви могли прочитати в статті «Трохи сонечка для неприбуткових організацій» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 35).

Фінзвітність: чи варто було подавати?

Оскільки вже порушили тему звітності НПО3, то за гарячим слідом зачепимо питання щодо фінзвітності. Вважаємо, що переважній більшості її подавати до органів Держстатистики за І квартал потреби не було. Точніше, тим, хто відповідає критеріям мікропідприємництва, адже їх від цього обов’язку звільняє передостанній абзац п. 2 Порядку № 4194.

3 Див. публікацію «Неприбуткові організації: періодичність подання звіту та не лише» в журналі «Бухгалтер 911», 2016, № 17.

4 Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.

Нагадаємо: «прикмети» суб’єкта мікропідприємництва (згідно з  ч. 3 ст. 55 ГКУ): (1) середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не може перевищувати 10 осіб і (2) річний дохід від будь-якої діяльності не повинен перевищувати суму, еквівалентну 2 млн євро, визначену за середньорічним курсом НБУ.

Але відразу зробимо застереження: ситуація є не такою однозначною! Так, Закон № 652 уніс зміни до  ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік, відповідно до яких для НПО встановлюється скорочена за показниками фінзвітність у складі балансу та звіту про фінансові результати. Причому застерігається, що робиться це за допомогою НП(С)БО. Але до  П(С)БО 25, яке «курирує» форми скороченої фінзвітності, до сьогодні не спромоглися внести необхідні зміни.

img 1Та й формально ст. 55 ГКУ, в якій наведені критерії розподілу юрособ на суб’єктів мікро-, малого, середнього та великого підприємництва, стосується суб’єктів господарювання, які провадять господарську діяльність. Стосовно НПО при цьому у  ст. 52 — 54 ГКУ використовуються поняття «некомерційна госпдіяльність» і «некомерційне господарювання», що не має зменшувати факту господарності.

Якщо ж НПО не «вписується» до критеріїв суб’єктів мікропідприємництва, то тоді, вважаємо, до органів Держстатистики необхідно було подати фінзвітність за І квартал за формою звіту СМП (форми 1-м і 2-м). Причому ми схиляємося до думки, що ця форма є актуальною навіть для тих випадків, коли НПО не відповідає критеріям, встановленим для суб’єкта малого підприємництва. Наприклад, якщо середня кількість працівників за рік перевищила 50. На такі висновки наштовхує оновлена ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік. Але, знову ж таки, обережний варіант — орієнтація на «звичайні» форми.

Податківцям подавати фінзвітність не потрібно: такий обов’язок п. 46.2 ПКУ встановлений лише для платників ППП, якими НПО, що не порушили (!) правил, встановлених п. 133.4 цього Кодексу, не є.

Облік адміністративних витрат

У цьому питанні НПО повинні керуватися П(С)БО 16, зокрема, його п. 18, що конкретизує склад такого роду витрат, а також Інструкцією № 2915 (див. лист ГУ ДФС у м. Києві від 29.03.2016 р. № 2627/Ж/26-15-12-05-11).

5 Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій, затверджена наказом Мінфін від 30.11.99 р. № 291.

Однак, крім того, кожній НПО необхідно врахувати законодавчі обмеження щодо адмінвитрат залежно від виду такої організації (встановлюються профільним законодавством). Зокрема, для благодійних організацій п. 3 ст. 16 Закону № 50736 встановлено, що розмір адміністративних витрат не може перевищувати 20 % доходу таких організацій у поточному році.

6 Закон України «Про благодійну діяльність і благодійні організації» від 05.07.2012 р. № 5073-VI.

img 2При цьому питому вагу адмінвитрат, судячи з усього, потрібно відстежувати за фінзвітністю. Хоча безпосередньо про це ніде не сказано ☹…

Логічно виникає запитання: а якщо така вимога була порушена? Слід уточнити, що говорити про таке порушення можна лише за підсумками року. І якщо благодійній організації не вдасться її виконати, тоді «зіграти» може п. 1 ч. 2 ст. 27 Закону № 5073 (ср. ). Відповідно до нього використання активів (доходів) благодійної організації з порушенням встановлених цим Законом вимог щодо провадження благодійної діяльності, яке триває протягом не менше 12 місяців, є підставою для прийняття судового рішення про припинення благодійної організації.

img 3Обов’язковою умовою для цього є подання позову державним реєстратором, спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації або іншою зацікавленою особою.

Крім того, не слід забувати про вимоги п.п. 133.4.4 ПКУ, згідно з якими виявлення контролюючим органом факту використання НПО доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені її установчими документами, є підставою для виключення такої організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій і нарахування податкового зобов’язання з ППП, штрафних санкцій і пені.

Тому дбати про дотримання 20-відсоткового обмеження щодо адмінвитрат благодійним організаціям необхідно особливо ретельно.

Чи дружать НПО з ПДВ?

Чи може НПО бути платником ПДВ? Цілком. Це своїми свіжими роз’ясненнями підтверджують ГУ ДФС в Одеській (див. лист від 25.03.2016 р. № 618/10/15-32-12-01-14) і Полтавській (лист від 30.03.2016 р. № 1307/10/16-31-14-05-19) областях.

img 4З першого листа випливає: для НПО відкритою є також можливість добровільної реєстрації платником ПДВ відповідно до  п. 182.1 ПКУ.

Нагадаємо: особа підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ 7, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн.

7 У тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі