Теми статей
Обрати теми

Чи можна ПК за комунальними послугами показати на підставі рахунка?

Казанова Марина, податковий експерт, m.kazanova@buhgalter911.com
Водоканал не реєструє податкові накладні (ПН). Чи можна в цьому випадку показати податковий кредит (ПК) згідно з п. 201.11 ПКУ без ПН на підставі рахунка? Якщо можна, то які особливості слід враховувати при відображенні цих сум ПДВ?
ПДВ, податковий кредит

Насправді ситуація з відображенням ПК за комунальними послугами на підставі рахунка є не зовсім однозначною. Дійсно, п. 201.11 ПКУ дозволяє показати ПК без ПН на підставі рахунка, «що виставляється платнику податку за послуги, вартість яких визначається за показаннями приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця». І послуги водоканалу (якщо їх вартість визначається за приладами обліку) цілком вписуються під цю норму.

Тому формально, ґрунтуючись на цій нормі, якщо з отриманням ПН справа не задалася, платник може показати ПК на підставі рахунка (щоправда, слід пам’ятати, що ліміт реєстрації збільшує тільки зареєстрована ПН). У цьому випадку, звичайно, податківців може зацікавити, чому ПК показаний без зареєстрованої ПН, але тоді платник може пояснити, що ПК показаний за  п. 201.11 ПКУ на підставі рахунка. Але, знову ж таки, це формальний підхід.

Якщо детально розглянути норму п. 201.11 ПКУ, то вона все ж передбачає випадки відображення ПК «без отримання податкової накладної». Інакше кажучи, коли покупець не має і в принципі не матиме ПН, тобто коли продавець податкові зобов’язання (ПЗ) за послугами включив до ПН, що виписується за щоденними підсумками операцій (за аналогією з касовими чеками), і складання «індивідуальних» ПН не передбачається. Це чітко простежується з  п. 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307 (ср. ). Зрозуміло, що на комунальні послуги, тим більше ті, які надаються за договором суб’єкту господарювання, щоденну ПН не складають. Водоканал на підставі пп. 201.1 та 201.10 ПКУ зобов’язаний видати платнику зареєстровану індивідуальну (звичайну або зведену) ПН. А це налаштовує на думку: а чи можна взагалі скористатися п. 201.11 ПКУ, якщо передбачається отримання ПН? Роз’яснень із цього приводу від податківців немає. Скупою з цього приводу є і судова практика. Тому можна зробити висновок: так, формально норми ПКУ дозволяють показати ПК на підставі рахунка від комунального підприємства, незалежно від того, буде ним отримана ПН чи ні. Але нам цей варіант, скажімо так, не до душі. Тому, зважаючи на неоднозначність норм п. 201.11 ПКУ, обережним платникам ми б рекомендували отримати індивідуальну податкову консультацію з цього приводу. А без неї усе ж таки чекати на ПН.

img 1Щоправда, як приклад можна навести ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2016 р. у справі № 820/10995/15. Вона стосувалася ситуації, коли платник, не дочекавшись ПН від постачальників електроенергії, показав ПК на підставі рахунка. Суд у цьому питанні, посилаючись на  п. 201.11 ПКУ, який дозволяє показати ПК на підставі рахунка, визнав правомірним формування ПК.

Тепер розповімо про нюанси, які пов’язані з відображенням ПК на підставі такого рахунка. Насамперед звернемо увагу, що право на ПК надає не будь-який рахунок, що виставляється на послуги, вартість яких визначається приладами обліку, а тільки той, який відповідає вимогам п. 201.11 ПКУ. Так, рахунок повинен містити: 1) загальну суму платежу; 2) суму ПДВ; 3) податковий номер продавця.

Оскільки стандартизовану форму рахунка не затверджено, цілком імовірно, що в ньому може бути і відсутнім якийсь із цих реквізитів.

img 2При відображенні ПК за рахунком потрібно вести Реєстр замінників ПН ( п. 201.111 ПКУ). Такий Реєстр ведеться в довільній формі, з орієнтиром на форму «старого» реєстру виданих та отриманих ПН. А ось подавати податківцям його не потрібно.

Також слід взяти до уваги і такий момент: на документи — замінники ПН правило 365 днів, встановлене п. 198.6 ПКУ, не поширюється. А фактично це означає, що ПК за рахунками повинен відображатися «період у період». Якщо ж цей період уже минув, то показати ПК на підставі рахунка можна тільки через уточнюючий розрахунок (на відображення цього ПК поширюється загальний 1095-денний строк). При цьому очевидно, що періодом, в якому слід показати ПК, є місяць, за який виставляється рахунок на послуги (тобто якщо рахунок отриманий за послуги квітня, то й ПК повинен проводитися квітнем). При цьому рахунок, складений за поточний місяць, має бути і датований останнім днем такого місяця. Питання може бути з рахунком, в якому відображаються постачання минулого місяця (наприклад, за квітень), а дата складання самого рахунка припадає на поточний місяць (наприклад, 5 травня). У цьому випадку в ПКУ можна знайти доказ, що ПК повинен збільшуватися в попередньому періоді (у нашому випадку — у квітні). Адже згідно з  п. 198.2 ПКУ для товарів/послуг, постачання яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг посвідчується даними обліку. Зверніть увагу: ідеться не про кількість спожитого або його вартість, а саме про факт придбання. Звідси можна зробити висновок, що на перше місце ставиться не дата оформлення рахунка, а дані приладів. А вони свідчитимуть про придбання товарів/послуг у попередньому місяці. Більше того, такий підхід дозволить синхронізувати ПЗ постачальника і ПК покупця (постачальник відображає ПЗ у попередньому місяці, лист Міндоходів від 06.12.2013 р. № 26567/7/99-99-15-01-04-17).

img 3У декларації з ПДВ такий ПК (так само, як і ПК за ПН) відображається за ряд. 10.1.

Але є й підводні камені. Якщо послуги оплачуються постфактум (тобто спочатку виставляється рахунок, а потім здійснюється оплата), то проблем з правомірністю відображення ПК за таким рахунком не виникає. Інша річ, якщо була передоплата. За вимогами п. 198.2 ПКУ право на ПК виникає: або за датою списання грошей з рахунка, або за датою отримання послуг. Якщо така передоплата була здійснена в тому самому місяці, в якому отримано послуги, і сума передоплати та сума за рахунком збігаються, то, у принципі, з ПК проблем бути не повинно. Адже все відбувається в межах одного звітного періоду.

img 4Зауважимо, що на постачання послуг водопостачання та інших комунальних послуг звичайним суб’єктам господарювання касовий метод, установлений п. 187.10 ПКУ, не поширюється. Тобто комунальне підприємство повинне нараховувати ПЗ за загальним правилом.

А ось якщо передоплата була здійснена в одному періоді (наприклад, у березні), а рахунок отриманий за послуги, надані в іншому періоді (квітні), то фактично перша подія за операцією виникла у березні, а значить, для відображення ПК за такою операцією покупцю потрібна березнева ПН. Тому показати ПК на підставі рахунка в цьому випадку буде ризикованою справою.

Як бачимо, ситуація з відображенням ПК на підставі рахунків за  п. 201.11 ПКУ дуже непроста.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі