Травма виробнича або побутова
Відразу попередимо: усі нещасні випадки, профзахворювання й аварії, які сталися з працівниками, підлягають розслідуванню роботодавцем. Цього вимагає ст. 22 Закону про охорону праці.
При цьому порядок розслідування нещасного випадку залежатиме від того, пов’язаний він з виробництвом чи ні.
Процедуру, відповідно до якої нещасні випадки кваліфікують і розслідують як пов’язані з виробництвом, регламентує Порядок № 1232*. Згідно з п. 5 ст. 1 Закону № 1105** і п. 7 Порядку № 1232 нещасний випадок на виробництві — ця обмежена в часі подія або раптова дія на працівника небезпечного виробничого чинника або середовища, що сталися в процесі виконання ним трудових обов’язків, унаслідок яких завдана шкода здоров’ю або настала смерть.
** Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.
А ось нещасними випадками невиробничого характеру є не пов’язані з виконанням трудових обов’язків травми (у тому числі отримані внаслідок завданих тілесних ушкоджень іншою особою), отруєння, опіки тощо, а також травми, отримані в результаті стихійного лиха, контакту з тваринами тощо, які призвели до ушкодження здоров’я або смерті потерпілих (п. 2 Порядку № 270***). Але зосередимо свою увагу на виробництві.
Перелік обставин, за яких нещасний випадок вважається пов’язаним з виробництвом, наведений у п. 15 Порядку № 1232. Перерахуємо ті з них, які пов’язані з темою, що розглядається нами сьогодні:
— проїзд працівника на роботу або з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству, або на іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем згідно з укладеною угодою;
— використання працівником власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за письмовим дорученням роботодавця або безпосереднього керівника робіт;
— прямування працівника до об’єкта (між об’єктами) обслуговування за затвердженим маршрутом або до будь-якого об’єкта за дорученням роботодавця;
— прямування працівника до місця або з місця відрядження згідно зі встановленим завданням, у тому числі на транспортному засобі будь-якого виду і форми власності.
У свою чергу, п. 5 Порядку № 1232 визначає, що нещасні випадки, що сталися з працівниками під час прямування на роботу або з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, який не належить підприємству і не використовується в інтересах підприємства, розглядаються як невиробничі.
Їх розслідують і обліковують відповідно до Порядку № 270. Крім того, перелік обставин, коли нещасний випадок не визнається пов’язаним з виробництвом, наведений і в п. 16 Порядку № 1232. Це, зокрема:
— використання в особистих цілях, без відома роботодавця, транспортних засобів, устаткування, інструментів, матеріалів підприємства (окрім випадків, що сталися внаслідок їх несправності, що підтверджено відповідним висновком);
— алкогольне, токсичне або наркотичне сп’яніння, не обумовлене виробничим процесом, що підтверджено відповідним медичним висновком.
З проїздом на роботу / з роботи розібралися. А що ж з перервою для відпочинку та їжі? Стаття 66 КЗпП уточнює, що така перерва не включається в робочий час.
Використати її працівник має право на власний розсуд. На час перерви він може відлучатися з місця роботи. Водночас визнаються пов’язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час їх перебування на території підприємства або в іншому місці роботи в період перерви для відпочинку і харчування, технологічної перерви, якщо настання нещасного випадку пов’язане з дією небезпечних або шкідливих виробничих чинників, що підтверджено медвисновком.
Це прямо вказано в п.п. 19 п. 15 Порядку № 1232. Важливо! Час початку і закінчення щоденної роботи на підприємстві, а також час початку і закінчення перерви для відпочинку і їжі встановлюються Правилами внутрішнього трудового розпорядку відповідно до законодавства.
Саме положеннями цього документа роботодавець керуватиметься для відповіді на запитання, чи входить час, коли стався нещасний випадок, у робочий час працівника.
А що слід розуміти під територією підприємства? Виходячи з Порядку № 1232 — це земельна ділянка, що перебуває у власності підприємства, надана йому в користування або використовувана ним на підставі договору оренди.
Тепер пропонуємо детальніше проаналізувати декілька «нещасних» ситуацій.
... дорогою на роботу / з роботи
Ситуація 1. Працівник підприємства під час прямування на роботу пішки спіткнувся, впав і отримав травму. Сталося це за 15 хвилин до початку робочого дня на території, що не належить підприємству.
Ситуація 2. Працівник підприємства вранці добирався на роботу власним легковим автомобілем, потрапив у ДТП і отримав травму. Домовленості з роботодавцем про використання автомобіля для потреб підприємства немає.
В обох ситуаціях ми маємо справу з побутовою травмою. Чому не з виробничою? Тому що, як ми сказали вище, нещасним випадком, пов’язаним з виробництвом, може бути визнана травма, якщо вона отримана працівником дорогою на роботу / з роботи на транспортному засобі:
— що належить підприємству;
— наданому роботодавцем згідно з укладеною угодою;
— що належить працівнику, але використовується ним в інтересах підприємства з дозволу або за письмовим дорученням роботодавця або безпосереднього керівника робіт.
А травма, отримана працівником дорогою на роботу або з роботи, (1) якщо він пересувався пішки, громадським, особистим або іншим транспортом, що не належить підприємству і не використовується у його інтересах, (2) на території, що не належить підприємству, розслідується як нещасний випадок невиробничого характеру (п. 5 Порядку № 1232 і п.п. 1 п. 3 Порядку № 270).
Тобто така травма вважається побутовою. Причому тут абсолютно неважливо, протягом якого відрізку часу до початку робочого дня / після його закінчення така травма була отримана! Тож у цих ситуаціях подія з працівниками однозначно є нещасним випадком невиробничого характеру і розслідується роботодавцем відповідно до Порядку № 270.
... в обідню/технологічну перерву
Ситуація 1. В обідню перерву працівник вийшов за межі території підприємства в особистих справах і отримав травму в результаті наїзду автомобіля на пішохідному переході.
Нещасний випадок, описаний у ситуації 1, стався:
— по-перше, не на території підприємства і в неробочий час;
— по-друге, коли працівник не виконував свої службові обов’язки за трудовим договором або за розпорядженням роботодавця.
Про що це говорить? Про те, що перед нами — чистої води побутова травма, тобто нещасний випадок, не пов’язаний з виробництвом.
Розслідує його роботодавець за процедурою, передбаченою Порядком № 270. Ситуація 2. Під час технологічної перерви працівник вийшов на вулицю, оступився і вивихнув ногу.
Що розуміють під технологічною перервою? Перерва, коли основний процес на якийсь час зупиняється з причин, пов’язаних зі специфікою роботи устаткування, або триває без участі людини. Так пояснюють «трудовики»****.
**** Див. за посиланням: http://lg.dsp.gov.ua/item/622-gu-derzhpratsi-informue-osoblivosti-rozsliduvannya-neshchasnikh-vipadkiv-shcho-stalisya-pid-chas-perervi.
Якщо нещасний випадок стався під час технологічної перерви, створена на підприємстві комісія з розслідування нещасного випадку повинна виявити, чи існує зв’язок між нещасним випадком і впливом небезпечних або шкідливих виробничих чинників, а після цього визначити, чи пов’язаний цей випадок з виробництвом.
Порядок розслідування невиробничого нещасного випадку
Факт ушкодження здоров’я внаслідок нещасного випадку встановлює і засвідчує лікувально-профілактична установа. При цьому документом, що підтверджує цей факт, є виданий цією установою листок непрацездатності або довідка (п. 4 Порядку № 270). У них повинно бути вказано, що причиною непрацездатності є невиробнича травма.
У листку непрацездатності — код «5». Розслідувати нещасні випадки, що сталися з його працівниками під час руху на роботу / з роботи, роботодавця зобов’язує п. 11 Порядку № 270 (ср. ). Також незайвим буде вивчити нещасний випадок, який стався з працівником під час перерви. Для розслідування роботодавець створює спецкомісію.
А чи можна не проводити розслідування? Фонд соцстраху в листах від 09.01.2009 р. № 04-06/Г-228з-3 і від 07.06.2016 р. № 2.4-46-920 зазначає, що для цілей призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, обов’язкова наявність акта розслідування нещасного випадку невиробничого характеру не передбачена. Але якщо такого акта не буде, то вже не спецкомісія, а комісія із соцстрахування (далі — соцкомісія) для цілей призначення / відмови в призначенні лікарняних зобов’язана буде сама з’ясувати обставини і причини нещасного випадку.
Загалом, або спецкомісія, або соцкомісія, але хтось усе одно цю роботу повинен буде провести. Тож рекомендуємо все-таки розслідувати нещасні випадки невиробничого характеру згідно з Порядком № 270. Дивіться, як це повинно відбуватися.
Так і вам буде спокійніше, і в Держпраці в разі перевірки дотримання на підприємстві законодавства про охорону праці буде менше запитань. Перший етап. Рішення про проведення розслідування керівник підприємства приймає самостійно. Причому на підставі звернення потерпілого або особи, що представляє його інтереси, — обов’язково, а на підставі листка непрацездатності або довідки лікувально-профілактичної установи — добровільно, тобто на власний розсуд.
Як ми вказали вище, нещасний випадок розглядає комісія з розслідування нещасного випадку, створена роботодавцем, у якого працює потерпілий громадянин. Створюють таку спецкомісію протягом доби з дня отримання звістки про нещасний випадок (п. 10 Порядку № 270).
Розслідування нещасного випадку комісія повинна провести протягом 10 календарних днів після свого створення. У ході розслідування вона з’ясовує обставини і причини виникнення нещасного випадку. Тут знадобляться листок непрацездатності (довідка лікувально-профілактичної установи), а також пояснення потерпілого працівника і свідчення очевидців.
Увага! У разі тимчасової непрацездатності, викликаної захворюванням або травмою внаслідок алкогольного, токсичного сп’яніння або дії наркотиків, листок непрацездатності видають з відповідною позначкою про це. Проте така позначка не є перешкодою для розслідування нещасного випадку невиробничого характеру. Інша річ, що в призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності в цій ситуації може бути відмовлено.
Але це окрема історія (див. нижче). Другий етап. За результатами розслідування комісія складає Акт про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ (невиробничий травматизм), наведеною в додатку 3 до Порядку № 270. Під час його складання використовують класифікатори подій, через які стався нещасний випадок (додаток 4 до Порядку № 270), причин нещасного випадку (додаток 5), місця подій (додаток 6).
Складені акти роботодавець зберігає в себе разом з матеріалами розслідування протягом 45 років. Оплачуємо працівнику лікарняний
Допомога по тимчасовій непрацездатності в результаті захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві і професійним захворюванням, виплачує Фонд соцстраху. Робить він це починаючи з 6-го дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (ч. 2 ст. 22 Закону № 1105).
Перші 5 днів тимчасової непрацездатності потерпілому працівнику оплачує роботодавець. Підставою для призначення виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю є листок непрацездатності, якщо, звичайно, він належним чином оформлений.
Як ми вже сказали вище, Акт за формою НТ не є підставою для призначення страхових виплат. Але якщо він є, висновки, наведені в такому Акті, комісія із соціального страхування враховує при прийнятті рішення про виплати за листком непрацездатності, виданим у зв’язку з побутовою травмою.
Щоправда, у призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності працівнику може бути відмовлено, якщо отримана ним травма пов’язана з алкогольним, токсичним сп’янінням або дією наркотиків (п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону № 1105).
Але потрібно сказати, що запис у лікарняному листі, наприклад, про алкогольне сп’яніння не завжди означає, що комісія обов’язково прийме рішення про відмову в оплаті такого лікарняного.
Річ у тому, що вказана норма Закону № 1105 передбачає, що лікарняний лист не оплачується лише в тому випадку, якщо алкогольне сп’яніння стало причиною отриманої травми (див. листи ФТВП від 07.10.2011 р. № 2966-07, від 26.02.2009 р. № 04-29-352). А, як показує практика, це не завжди так. Наприклад, працівник повертався додому з гостей і на нього напали, є довідка слідчого про те, що не алкогольне сп’яніння спричинило травму. У такому разі працівник має право розраховувати на оплату всього періоду лікування.
Тобто якщо травма отримана не в результаті алкогольного сп’яніння, комісія із соціального страхування приймає рішення про оплату такого лікарняного листа. Документи і довідки, що підтверджують цей факт, додаються до протоколу комісії про призначення оплати. При перевірці Фонду вони будуть підтвердженням правильності прийнятого комісією рішення.
