Розпочнемо з базових речей.
1. Підприємець не зобов’язаний вести бухгалтерський облік. Адже на підприємців не поширюється Закон про бухоблік. Водночас ч. 8 ст. 19 ГКУ вимагає від усіх підприємців вести первинний (оперативний) облік.
2. Пункт 12 ст. 3 Закону про РРО вимагає від єдиноподатників-ПДВшників вести облік товарних запасів на складах або за місцем їх реалізації «в порядку, встановленому законодавством». Щоправда, іронія в тому, що жодного порядку обліку товарних запасів для підприємців немає і ніколи не було! 
Тобто норма ця «безштрафна».
3. Книга обліку доходів і витрат єдиноподатника групи 3 формально є обліковим регістром для ведення саме обліку доходів і витрат, але ніяк не обліку руху товарів.
4. Для цілей оподаткування платники податків повинні вести облік доходів, витрат, інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухобліку, фінзвітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань (ст. 44 ПКУ).
Що в результаті? Щоб не було запитань від податківців, в ідеалі підприємцеві потрібно обкластися первинними документами, у тому числі на внутрішнє переміщення товарів.
Запозичити можна форми для підприємств з наказу Мінстату від 21.06.96 р. № 193 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів». Але... знову ж таки, строго формально, для викошування податкового кредиту (шляхом нарахування податкових зобов’язань) вирішальне значення мають або первинний намір використати товари в не оподатковуваних ПДВ операціях / у негоспдіяльності, або факт такого використання, підтверджений первинним документом (п. 198.5 ПКУ).
Тому головне завдання підприємця — усе-таки обзавестися документами, що підтверджують використання куплених товарів у ході виконуваних робіт. Це можуть бути калькуляції, розрахунки використаних матеріалів (первинними документами вони не є). І якщо негоспвикористання товарів фактично немає — отже, немає і відповідної первинки (на негоспвикористання) — претензій від податківців бути не повинно.
