У минулому номері ми розібралися, що в деяких випадках реєстровану на підприємця «рухомість» (наприклад, автомобіль) йому цікавіше продавати саме за «цивільними» правилами. Податківці будуть тільки «за», а економія на сплаті податків може бути дуже навіть істотною. Сьогодні пропонуємо детальніше з’ясувати, що ж це за правила такі — «цивільні».
Усе розпочинається з того, що в договорі купівлі-продажу підприємець виступає як звичайна фізособа — указує тільки паспортні дані й ІПН, жодних підприємницьких даних не вносить. Діяльність при цьому не повинна носити систематичного характеру (три і більше рази на рік), у Держреєстрі за підприємцем не мають бути закріплені види/коди діяльності, що відповідають продажу такого майна.
Далі перелічимо основні «цивільні» податкові правила.
Правило 1. У дохід громадянина потрапляє вся сума, отримана від продажу. Незайвим буде показати його в «цивільній» Книзі обліку доходів і витрат. Жодні витрати при цьому не враховуються (у Книзі не відображаються).
Форма і порядок її ведення затверджені наказом Міндоходів від 11.12.2013 р. № 794. Правило 2. З отриманого доходу громадянин-продавець зобов’язаний сплатити (його може утримати і податковий агент) ПДФО і військовий збір — якщо не працює виняток, про який скажемо нижче.
У декларації (яку підприємець подаватиме за підприємницькими правилами) отриманий від такого продажу дохід і сплачені податки потрібно відобразити в ряд. 10.2. А якщо йдеться про неоподатковуваний продаж — то в ряд. 11.2.
Правило 3. Ставка ПДФО при «цивільному» продажу «рухомості» може складати 0 %, 5 % або 18 %. Усе залежить від того, яке саме майно ви продаєте (ст. 173 ПКУ):
— якщо ви продаєте перший раз за рік легковий автомобіль, або мотоцикл, або мопед, то ПДФО не сплачуєте зовсім (ВЗ теж не платите);
— якщо ви продаєте другий раз упродовж року легковий автомобіль, або мотоцикл, або мопед, ставка ПДФО — 5 %. Розраховується податок від ціни, вказаної в договорі купівлі-продажу, але не нижче середньоринкової ціни або експертної оцінки транспортного засобу (на ваш вибір);
Про середньоринкову ціну транспортного засобу можна дізнатися на сайті http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA, а оцінку його вартості — замовити в експерта. — якщо ви продаєте будь-який інший транспортний засіб, то перший і всі подальші продажі обкладаються ПДФО за ставкою 5 %, але не нижче оціночної вартості транспортного засобу. У цьому випадку вибору немає: якщо хочете скористатися ставкою 5 %, потрібно проводити експертну оцінку;
— якщо ви продаєте будь-яке інше рухоме майно «без колес/крил/гвинтів» 
, податківці твердо стоять на застосуванні ставки ПДФО 18 %.
Правило 4. ПДФО сплачується відразу, а не наприкінці року.
Правило 5. Якщо при продажу «рухомого» майна сплачується ПДФО (5 % або 18 %), то військовий збір теж потрібно заплатити (ставка — 1,5 % від тієї суми, з якої розрахований ПДФО). Якщо ж ПДФО не платите, то і ВЗ — не потрібно.
Правило 6. ЄСВ сплачувати не потрібно, оскільки за договорами купівлі-продажу він не нараховується в принципі .
Правило 7. Продаж майна в «підприємницькій» Книзі обліку доходів і витрат не відображаємо. При цьому купівля не надає права на податковий кредит з ПДВ, зате і продаж не зобов’язує нараховувати податкові зобов’язання.
Ремонт основного засобу
Зараз у п.п. 177.4.6 ПКУ сказано, що не підлягають амортизації і повністю включаються у витрати звітного періоду витрати на «проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів».
Водночас ми виступаємо за системне розуміння цієї норми: що йдеться про ті витрати, які, в принципі, могли б амортизуватися. Тобто стосовно тих же основних засобів подвійного призначення (земля, житлова нерухомість, легкові й вантажні авто) ця норма не працює. Так само, вважаємо, не працює вона щодо тієї «рухомості», за якою ми самі прийняли рішення перевести її оборот у «цивільне» русло.
Це випадок, що якраз розглядається нами. Дооцінки, уцінки основного засобу
Жодної дооцінки основного засобу (як це роблять юрособи в бухобліку) підприємець не проводить! Адже вся логіка обліку доходів і витрат побудована підприємцем на обліку (у тому числі через амортизацію) лише фактично понесених витрат.
Проведення уцінки підприємцем також не передбачено ПКУ.
Якщо основний засіб став непридатним раніше, ніж закінчився мінімальний строк його використання, його можна ліквідувати. При цьому залишкову вартість (недоамортизовану) можна відправити до витрат (п.п. 177.4.6 ПКУ).
Але знову-таки комплексний підхід говорить про те, що такий алгоритм не підходить для випадку:
— з основними засобами подвійного призначення;
— з тією «рухомістю», за якою ми самі прийняли рішення перевести її оборот у «цивільне» русло.
