Зустрічаємо зміни в Порядку електронного адміністрування ПДВ

* Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569.

Загалом жодних «сюрпризів» оновлений Порядок № 569 не передбачає. Його просто привели у відповідність з ПКУ:

— перше — прибрали непотрібні норми, пов’язані з додатковими ПДВ-рахунками спецрежимних платників;

— друге — закріпили зміни щодо електронного адміністрування, що сталися з 1 січня 2017 року: (1) порядок сплати зобов’язань за уточнюючим розрахунком; (2) механізм повернення коштів з ПДВ-рахунку; (3) можливість реєструвати податкові накладні за рахунок ∑Перевищ; (4) порядок перенесення регліміту (∑Накл) від реорганізованого підприємства до правонаступника. На перших трьох змінах і зупинимося детальніше.

Сплата податкових зобов’язань за уточнюючим розрахунком. Розпочнемо з уточнюючого розрахунку, яким донараховуються податкові зобов’язання. Нагадаємо: ще з 01.01.2017 р. ПКУ закріплено, що сплата «донарахованих» уточнюючим розрахунком податкових зобов’язань здійснюється з ПДВ-рахунку (пп. 200¹.2 і 200¹.6 ПКУ).

Якщо уточнюючий розрахунок подається до декларацій за періоди до липня 2015 року, то донараховані зобов’язання сплачуються безпосередньо до бюджету з поточного рахунку.

І тільки зараз відповідні норми з’явилися в Порядку № 569. По-перше, з нього прибрали норму про те, що сплата зобов’язань за уточнюючим розрахунком здійснюється з поточного рахунку. По-друге, передбачений механізм списання зобов’язань за уточнюючим розрахунком з ПДВ-рахунку платника (врегульований п. 20 Порядку № 569).

Так, якщо платник подає уточнюючий розрахунок на збільшення зобов’язань, то не пізніше наступного робочого дня з дня його подання податківці повинні подати Держказначейству уточнюючі реєстри на доплату. На підставі такого реєстру Держказначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує суми ПДВ з електронних рахунків платника до бюджету. Відповідно завдання платника — заздалегідь загнати необхідні кошти на ПДВ-рахунок.

Згідно з п. 50.1 ПКУ суму донарахованих за уточнюючим розрахунком податкових зобов’язань і «самоштраф» у розмірі 3 % платник повинен сплатити до подання такого уточнюючого розрахунку. Тобто платник повинен забезпечити наявність на ПДВ-рахунку суми, необхідної для розрахунку з бюджетом на момент подання уточнюючого розрахунку.

Важливе запитання: куди платити суму «самоштрафу»? Зараз у п. 25 оновленого Порядку № 569 сказано, що сплата передбачених ПКУ штрафних санкцій і пені здійснюється платником з поточного рахунку. Виходячи з цього і «самоштраф» потрібно платити з поточного рахунку безпосередньо до бюджету (а не з ПДВ-рахунку).

Зазначимо, що на практиці в платників, які подали уточнюючий розрахунок з донарахуванням і «самоштрафом» і закинули на ПДВ-рахунок обидві суми, з ПДВ-рахунку списувалася тільки сума донарахованого податку (а «самоштраф» з ПДВ-рахунку не йшов).

Прийняті зміни в Порядок № 569 підтверджують, що «самоштраф» потрібно платити не з ПДВ-рахунку.

«Зменшуючий» уточнюючий розрахунок. А ось у разі подання «зменшуючих» уточнюючих розрахунків коригуючі реєстри на зменшення зобов’язань податківці відправлятимуть Держказначейству, тільки якщо є залишок не сплачених до бюджету погоджених податкових зобов’язань, що враховуються Держказначейством до виконання в повному обсязі (абз. 5 п. 20 Порядку № 569).

Направити такий реєстр податківці повинні не пізніше наступного робочого дня після подання платником уточнюючого розрахунку.

Причому ряд. 18.2 уточнюючого розрахунку свідчить про те, що непогашені зобов’язання мають бути саме за той період, до якого подається уточнюючий розрахунок . Інакше кажучи, якщо ви подаєте «зменшуючий» розрахунок до декларації за травень 2017 року, то облікувати це зменшення можна, тільки якщо є непогашені зобов’язання за травень 2017 року.

А якщо зобов’язання за період, що виправляється, сплачені, то суми «зменшення» зобов’язань обліковуватимуться на особовому рахунку як переплата. Її потім можна повернути на електронний ПДВ-рахунок, подавши заяву в довільній формі (п. 43.4¹, п.п. «г» п. 200¹.4 ПКУ).

До речі, з приводу повернення «бюджетних» переплат з ПДВ. Новий п. 26 Порядку № 569 передбачає, що якщо на момент подання заяви на повернення таких переплат ПДВ-рахунку вже немає, то таке повернення здійснюється на поточний рахунок платника.

Повернення «зайвих» коштів з ПДВ-рахунку через додаток Д4. Уточнили «напрями» використання «зайвих» грошей на ПДВ-рахунку. Так, якщо за результатами звітного періоду сума коштів на вашому ПДВ-рахунку більша суми податкових зобов’язань, указаної в поточній декларації (і повернення не призведе до від’ємного регліміту), то зайві кошти можна (через додаток Д4):

— або повернути на поточний рахунок (у сумі, що перевищує суму податкового боргу);

— або направити до бюджету в рахунок податкового боргу, що виник після 01.07.2015 р.

А ось варіант «просто направити до бюджету» більше не передбачений, адже в ньому немає жодного практичного сенсу.

Можливість реєструвати податкові накладні за рахунок ∑Перевищ. Вона закріплена в ПКУ ще з 01.01.2017 р. (п. 200¹.9 ПКУ). Але з її реалізацією в платників були складнощі. Тепер цю норму продублювали і в п. 9¹ Порядку № 569. Зазначимо: можливість реєструвати податкові накладні за рахунок ∑Перевищ є в тих платників, у яких через появу показника ∑Перевищ недостатньо регліміту. При цьому повинні дотримуватися такі умови:

1. За рахунок показника ∑Перевищ можна зареєструвати тільки ту податкову накладну, яка відноситься до звітного періоду, за який виник цей показник.

2. Сума податку в реєстрованій податковій накладній повинна вписатися у «свій» ліміт: ∑Перевищ - ∑ПЗ за деклараціями за періоди з 1 липня 2015 року (як сплачені, так і не сплачені) + ∑ПопРах.