«Вибракування» податкової накладної: «секрети» податківців

Максимальний строк для реєстрації податкової накладної. Пам’ятаєте, скільки минулого року було суперечок у Мінфіну і ДФСУ з приводу «граничних» строків реєстрації податкової накладної: 180 к. дн. чи 365? З 01.01.2017 р. ця суперечка остаточно вирішена . У ПКУ тепер чітко закріплено, що максимальний (гранично можливий) строк реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування складає 365 к. дн. ( п. 201.10 ПКУ, ст. 120¹ ПКУ).

З податковими накладними 2017 року все зрозуміло. Їх можна реєструвати протягом 365 к. дн. з дати виникнення податкових зобов’язань. А якщо потрібно, наприклад, зареєструвати «забуту» податкову накладну 2016 року? Виходячи із Заявки фіскалів на доопрацювання Єдиного реєстру податкових накладних у частині приймання й обробки податкових накладних (далі — Заявка), для таких податкових накладних у будь-якому разі діє строк 180 к. дн. Якщо з дати складання податкової накладної минуло понад 180 к. дн., вона не пройде реєстрацію в реєстрі.

Тобто вибрали найпростіший, але водночас гірший для платника підхід .

Важливо! Це правило не стосується випадку, коли «стара» податкова накладна реєструється з метою реєстрації розрахунку коригування до неї. Цю ситуацію якраз і розглянемо далі.

Якщо потрібно зареєструвати розрахунок коригування до «старої» податкової накладної (яка не підлягала реєстрації). По суті, йдеться про ситуацію, коли потрібно зареєструвати розрахунок коригування до податкових накладних, складених до 01.02.2015 р., які на той момент не підлягали обов’язковій реєстрації.

У цьому випадку для реєстрації розрахунку коригування п. 6 Порядку № 1246* вимагає: 1) спочатку зареєструвати «стару» податкову накладну; 2) потім зареєструвати розрахунок коригування.

* Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246.

Причому з набуттям чинності оновленою редакцією Порядку № 1246 (діє з 20.05.2017 р.) такі податкова накладна і розрахунок коригування мають бути зареєстровані протягом одного операційного дня. Тут варто відзначити такі моменти.

Раніше цей строк складав добу.

По-перше, є вимоги до «найстарішої» податкової накладної:

1) вона має бути на момент реєстрації не старше 1095 днів;

2) на дату її складання вона не повинна була підлягати обов’язковій реєстрації.

По-друге, є деякі технічні «нюанси» в реєстрації одним днем і податкової накладної, і розрахунку коригування до неї. Так, якщо розрахунок коригування направити на реєстрацію відразу після відправлення на реєстрацію податкової накладної, то є великий ризик, що розрахунок коригування не буде прийнятий. Адже при надходженні розрахунку коригування перевіряється наявність у реєстрі податкової накладної, до якої він складений. Як видно з практики, потрібно витримати момент (3 — 4 години) між відправленням на реєстрацію податкової накладної і відправленням розрахунку коригування для того, щоб система ідентифікувала наявність податкової накладної.

Перевірка коду УКТ ЗЕД. Виходячи із Заявки, перевірка коду УКТ ЗЕД зводиться лише до того, що система перевіряє, чи є код, указаний платником у гр. 3.1 податкової накладної, у Довіднику УКТ ЗЕД або Довіднику умовних кодів**. Достатньо того, що такий код є в одному і зазначених Довідників.

** Довідник умовних кодів розміщений на головній сторінці веб-порталу ДФСУ в рубриці Головна/Довідники, Реєстри, Переліки/Довідник умовних кодів товарів (http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/288992.html).

Якщо є позначка в гр. 3.2 («ознака імпортного товару») податкової накладної, то код УКТ ЗЕД має бути тільки 10-значним. Інакше — система не пропустить на реєстрацію податкову накладну. На «неімпортні» товари код може бути: 4-, 6-, 8-, 10-значним.

Якщо це умовний код з Довідника умовних кодів, то код УКТ ЗЕД має бути тільки 5-значним.

Перевірка коду послуг. Перевірка кодів послуг також зводиться до звіряння наявності коду, вказаного в гр. 3.3 у Класифікаторі послуг ДК 016:2010. Значення заповнюється у форматі, що відповідає Класифікатору послуг ДК 016:2010, або вказується не повністю, але не менше чотирьох перших цифр відповідного коду.

Не допускається заповнення за одним рядком і коду УКТ ЗЕД, і коду послуг.

«Самозведені» «компенсуючі» податкові накладні ( п. 198.5 ПКУ, п. 199.1 ПКУ). У них не повинні заповнюватися гр. 3.1, 3.2, 3.3, 5 — 9, 11 розділу Б табличної частини податкової накладної. Про це зазначено безпосередньо в п. 16 Порядку № 1307***. І в Заявці фіскалів говориться про те, що якщо ці графи будуть заповнені, податкова накладна не пройде реєстрацію.

*** Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом МФУ від 31.12.2015 р. № 1307.

Податкова накладна за мінбазою (з типом причини «15»). Не повинні заповнюватися гр. 3.1, 3.2, 3.3, 4, 5, 11 розділу Б табличної частини податкової накладної. Інакше — відмова в реєстрації.

Підсумкові податкові накладні (з типом причини «11»). Безпосередньо в Порядку № 1307 немає жодних вказівок на особливості заповнення розділу Б табличної частини податкової накладної. Але податківці в ЗІР (категорія 101.16) зазначають, що в такій податковій накладній не потрібно заповнювати гр. 4 — 7. Але жодних заборон на нереєстрацію податкової накладної, якщо ці графи заповнені, Заявка не містить.

Тобто підсумкова податкова накладна проходить реєстрацію і в тому випадку, якщо графи 4 — 7 у ній заповнені.

Підпис в ПН. У Заявці подана чітка вказівка не пропускати на реєстрацію податкову накладну, якщо підпис, що скріплює податкову накладну (поле із зазначенням особи, яка підписала податкову накладну), не відповідає ЕЦП, що накладається при реєстрації податкової накладної в реєстрі.

Розрахунки коригування. Виходячи із Заявки, податківці не пропустять на реєстрацію розрахунок коригування, якщо він складений до податкової накладної, з дати складання якої минуло 1095 днів. Хоча безпосередньо в ПКУ такі обмеження не встановлені.