Податкова накладна і розрахунок коригування: питання «з полів»

Помилково складена податкова накладна

Зареєстрували податкову накладну на «помилкового» покупця. Він не хоче реєструвати «зменшуючий» розрахунок коригування. Оскільки немає розрахунку коригування, податківці вимагають показати податкові зобов’язання з податкової накладної в декларації. Наскільки такі вимоги обґрунтовані?

Вимоги податківців неправомірні. Виписаній помилково податковій накладній — не місце в декларації, адже на неї немає операції постачання. Та й самі податківці в ЗІР (категорія 101.23) зазначають, що якщо платником податків помилково складена податкова накладна, то така податкова накладна не підлягає відображенню в податковій звітності з ПДВ. У цій же консультації вказано, що в декларації з ПДВ платник відображає дані тільки тієї податкової накладної, яка складена на підставі первинних документів.

Водночас, якщо у Єдиному реєстрі податкових накладних немає «анулюючого» розрахунку коригування до складеної помилково податкової накладної, податківці дійсно можуть зацікавитися причиною розбіжностей між даними Реєстру і ПДВ-декларацією. У такому разі податківцям слід надати пояснення, що ця податкова накладна «помилкова» — на дату її виписки не було операції, яка тягне виникнення податкових зобов’язань. А ось вимагати включити до декларації податкову накладну, під яку не було ПДВ-події, податківці вже точно не мають права.

Якщо податківці наполягатимуть на своєму, то їх рішення можна оскаржити.

Слід зазначити, що формальна наявність розбіжностей між даними ПДВ-декларації і Єдиним реєстром податкових накладних може стати підставою для проведення податківцями позапланової документальної перевірки. Про це сказано в п. 201.10 ПКУ.

Але вважаємо, що це можливо тільки в тому випадку, якщо є підстави для позапланової документальної перевірки за якимось із пунктів, перелічених у ст. 78 ПКУ (ср. ). Адже наявність розбіжностей між даними Єдиного реєстру і декларацією не названа в цій статті як самостійна підстава для проведення позапланової перевірки (як це зроблено для того ж «лівопаливного» акцизу).

Тобто повинна спрацювати ще одна з якихось підстав із ст. 78 ПКУ. Наприклад, така підстава може з’явитися, якщо платник не подасть пояснень на письмовий запит податківців про причину розбіжностей між декларацією і даними у Єдиному реєстрі протягом 15 робочих днів, наступних за днем отримання такого запиту (п.п. 78.1.1 ПКУ).

Ну і ще один негативний момент, пов’язаний з відсутністю «зменшуючого» розрахунку коригування до «зайвої» податкової накладної, — втрата ліміту реєстрації, витраченого на реєстрацію такої податкової накладної .

Тільки «мінусуючий» виправляючий розрахунок коригування, зареєстрований «помилковим» покупцем, поверне вам витрачену суму ліміту.

А чи можна зобов’язати «помилкового» контрагента зареєструвати «зменшуючий» розрахунок коригування? Вважаємо, що підстави для цього є — адже завдяки реєстрації «помилкової» податкової накладної він безпідставно заволодів лімітом реєстрації.

Погоджуються із цим і податківці. Вони вважають, що якщо «помилковий» покупець відмовляється реєструвати розрахунок коригування, постачальник на нього може поскаржитися в загальному порядку, тобто приклавши скаргу Д8 до ПДВ-декларації (лист ДФСУ від 29.01.2016 р. № 1721/6/99-99-19-03-02-15). Причому такому, хоч «помилковому», але покупцеві, формально загрожують штрафи за прострочення реєстрації розрахунку коригування за ст. 120¹ НКУ.

Товар вітчизняний, а податкова накладна складена як на імпортний

Склали податкову накладну на імпортний товар, а він виявився вітчизняним. Що робити?

У принципі, вважаємо, що в цьому випадку взагалі можна нічого не робити. Адже в чому особливості заповнення податкової накладної на імпортний товар (на відміну від вітчизняного)? А в тому, що:

1) у гр. 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) повинен обов’язково фігурувати 10-значний код УКТ ЗЕД. Але ж і на вітчизняний товар ніхто не забороняє вказувати повний код УКТ ЗЕД (п.п. «і» п. 201.1 ПКУ);

2) у гр. 3.2 (ознака імпортного товару) робиться позначка «Х». Але ця позначка — необов’язковий реквізит податкової накладної (вона не названа в п. 201.1 ПКУ). Тому її заповнення при постачанні «звичайного» товару не може стати причиною для визнання податкової накладної недійсною.

Тому, у принципі, податкову накладну можна і не виправляти.

А якщо для підстраховування все-таки хочемо виправити? Тоді постачальник повинен скласти і зареєструвати нульовий «виправляючий» розрахунок коригування (складається датою виявлення помилки). У ньому: 1) заповнюємо заголовну частину; 2) розділ «А» табличної частини залишається порожнім; 3) у розділі «Б» табличної частини:

— одним рядком «убиваємо» неправильний запис. Неправильний запис вказується так само, як вона була відбита в податковій накладній, але зі знаком «-» (наприклад, у кількості);

— нижче вказується правильний запис без знака.

У гр. 1 розрахунку коригування при цьому і в першому, і в другому рядку вказуємо «№ з/п рядка податкової накладної, що коригується».

Податковий кредит, вважаємо, покупець може показати відразу в періоді отримання податкової накладної (не чекаючи розрахунку коригування). Адже помилка не заважає ідентифікації операції. Та й самі податківці в категорії 101.13 ЗІР зазначають, що якщо помилки, допущені в податковій накладній, дозволяють ідентифікувати операцію, то платник має право показати податковий кредит у тому звітному періоді, у якому вона була складена (у разі своєчасної її реєстрації у Єдиному реєстрі), або в тому звітному періоді, у якому вона була зареєстрована (у разі несвоєчасної реєстрації), але не пізніше 365 к. дн. з дати її складання.

При цьому «виправляючий» розрахунок коригування ні покупець, ні продавець у ПДВ-звітності не відображають .

Декілька слів скажемо про зворотну ситуацію: коли податкову накладну склали як на вітчизняний товар, а він виявився імпортним. Тут, передусім, потрібно звернути увагу на те, як заповнена гр. 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) у такій податковій накладній. Якщо в ній стоїть повний 10-значний код, то помилку можна не виправляти. Те, що не заповнена гр. 3.2 (ознака імпортного товару), — не страшно, адже, як ми зазначили вище, це необов’язковий реквізит податкової накладної.

Інша справа, якщо код стоїть усе-таки 4-значний (чи 6-, 8-значний). У цьому випадку податківці вважатимуть, що припущена помилка в коді УКТ ЗЕД і, посилаючись на останній абзац п. 201.10 ПКУ, можуть позбавити покупця права на податковий кредит за такою податковою накладною. Тому таку помилку краще виправити.

Водночас з 1 липня 2017 року формально навіть така помилка в податкових накладних, складених після 1 липня і зареєстрованих у Єдиному реєстрі, не повинна позбавляти покупця права на податковий кредит*.

* Деталі знайдете в статті «Залізне» право на податковий кредит з 1 липня 2017 року» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 26).

Покупець «не бачить» розрахунку коригування

Покупець довго не реєструє «зменшуючий» розрахунок коригування, обґрунтовуючи це тим, що не отримав його. Просить відправити його повторно. Чи не призведе це до «задвоєння» розрахунку коригування?

Вважаємо, що можна відправити такий розрахунок коригування покупцеві повторно. Задвоєння тут не може бути. Адже, по-перше, розрахунок коригування не зареєстрований у Єдиному реєстрі податкових накладних, а тільки відправлений покупцеві. А по-друге, Єдиний реєстр не пропустить на реєстрацію два розрахунки коригування з абсолютно однаковими реквізитами. Якщо платник податків направив для реєстрації декілька примірників однієї податкової накладної та/або розрахунку коригування, зареєстрованими вважаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, відомості з яких внесені до Єдиного реєстру, і платникові податків направлена відповідна квитанція (п. 16 Порядку № 1246**).

** Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246.