Зміни в П(С)БО 22. Мінфін підкоригував у П(С)БО 22 підстави для коригування фінзвітності на показник інфляції.
Нагадаємо, що при підготовці фінзвітності за 2016 рік бухгалтерам уперше довелося зіткнутися з інфляційними коригуваннями. Адже п. 4 П(С)БО 22 вимагав перераховувати дані фінзвітності на показник інфляції в разі досягнення значення кумулятивного приросту інфляції (рахується за 3 останні роки, включаючи звітний) 90 і більше відсотків. За результатами 2014 — 2016 років такий приріст склав цілих 101,2 %.
Інфляційні коригування проводять не всі підприємства, а тільки ті, хто оприлюднить річну фінзвітність, а також ті, хто складає фінзвітність за МСФЗ. Водночас Мінфін «відхрестився» від необхідності коригувати фінзвітність за 2016 рік (спочатку не в явній формі, а потім уже прямо). Ідеться про листи Мінфіну від 10.02.2017 р. № 31-11410-01-2/3710 і від 28.02.2017 р. № 11410-06-5/5390 (далі — лист № 5390).
Основний аргумент Мінфіну: норми П(С)БО 22 не відповідають вимогам МСБО 29 і не враховують ще і якісні характеристики, які характеризують інфляційні процеси в економіці. Тому Мінфін привів норми П(С)БО 22 у відповідність з МСБО 29.
Згідно з новою редакцією п. 4 П(С)БО 22 показники річної фінзвітності підлягають коригуванню на вплив інфляції за наявності в економічному середовищі, зокрема, таких спеціальних чинників:
— переважна більшість населення зберігають свої заощадження у формі немонетарних активів або у відносно стабільній інвалюті;
— продаж і придбання активів на умовах відстрочення платежу здійснюються за цінами, що компенсують очікувані втрати купівельної спроможності грошей упродовж періоду відстрочення платежу;
— процентні ставки, заробітна плата і ціни індексуються згідно з індексом цін;
— досягнення значення кумулятивного приросту інфляції 100 % і більше.
Важливий момент! Навіть після оновлення П(С)БО 22 за підсумками 2016 року дотримується критерій «досягнення кумулятивного приросту інфляції 100 % і більше». Але Мінфін у листі № 5390 вважає, що «за сукупністю чинників» підстав для коригування фінзвітності за 2016 рік немає. Мовляв, в Україні спостерігається тенденція до зниження інфляції 
. А внесені тільки зараз поправки до П(С)БО 22 потрібно застосовувати до вже поданої за 2016 рік звітності 
.
Здавалося б, такому роз’ясненню Мінфіну можна порадіти. Коли б не одне «але». Зміни в П(С)БО 22 з’явилися вже після закінчення термінів подання звітності. Тому підстав для коригування вже поданої фінзвітності немає жодних.
Може виникнути ситуація, коли при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток ви використали скориговані на індекс інфляції показники фінзвітності.
Самі податківці наполягали на цьому (листи ДФСУ від 08.02.2017 р. № 2439/6/99-99-15-02-02-15 і від 10.02.2017 р. № 3390/7/99-99-15-02-02-17). У результаті сума податку на прибуток може виявитися меншою в порівнянні з варіантом без коригування. Як поставляться до цього податківці, враховуючи, що Мінфін проти коригувань за 2016 рік, незрозуміло.
Обережним платникам безпечніше подати уточненку разом з некоригованою на інфляцію фінзвітністю. Також доведеться наново подати/оприлюднити таку фінзвітність. Бухоблік ПДВ. Декілька коригувань внесені в Інструкцію № 141.
1. «Компенсуючий» ПДВ за п. 198.5 ПКУ при використанні основних засобів у необ’єктній/пільговій/негосподарській діяльності. Зроблено уточнення щодо ситуації, коли такі зобов’язання нараховуються не в періоді придбання об’єкта основних засобів, а вже за фактом його використання в «неоподатковуваній» діяльності.
Нагадаємо, що внесені наприкінці 2015 року зміни в Інструкцію № 141 встановлювали, що в цьому випадку «компенсуючий» ПДВ потрібно відносити до витрат (Дт 949). А ось нинішні зміни свідчать про те, що якраз у витратах їм не місце. Судячи з усього, їх потрібно включати до первісної вартості основних засобів. Проте такий підхід дещо не вписується в пп. 4, 7,8 П(С)БО 7. Адже первісна вартість активів формується в момент їх придбання і надалі може змінюватися лише при переоцінках, поліпшеннях, зменшенні/відновленні корисності, часткової ліквідації. Тому формально «умовний» ПДВ у цьому випадку можна включати до витрат поточного періоду (субрахунок 949).
2. Покупки за рахунок цільового фінансування. Підкоригували некоректну норму ч. 2 п. 9 Інструкції № 141 (ср. ). Раніше з неї випливало, що в разі придбання товарів/послуг/необоротних активів за рахунок засобів цільового фінансування потрібно в будь-якому разі нараховувати податкові зобов’язання. Тепер цю помилку прибрали. Нараховувати зобов’язання потрібно, тільки якщо покупки не призначаються для оподатковуваних ПДВ операцій у межах госпдіяльності 
.
3. Касовий метод. Прибрали застарілу норму п. 5.2 Інструкції № 141 про нарахування ПДВ за не сплаченими впродовж 3 місяців активами.
НП(С)БО 1. Тут «технічна» поправка. Уточнено, що серед іншої інформації, яку підприємство надає про себе у фінзвітності, потрібно вказувати, чим воно керується при складанні звітності: міжнародними або національними стандартами фінзвітності ( п. 4.6 НП(С)БО 1).
