Ідеться про постанову КМУ від 23.11.2016 р. № 1066, яка набула чинності з 17.03.2017 р.
Власне кажучи, постанова містить два переліки: (1) 219 скасованих актів УРСР і (2) 99 актів СРСР, застосування яких припинене. Детально аналізувати «післядію» переважної більшості цих актів немає сенсу, оскільки вони давно «перекриті» законодавством України, що в більшості своїй містить традиційний припис, мовляв, інші акти «діють у частині, що не суперечить»…
Тож формальну відсутність факту їх скасування (припинення дії) навряд чи хто-небудь помічав . Але цього не можна сказати про безліч нормативних актів, якими встановлювалися норми природного убутку товарів.
Роль цього показника визначена в Положенні про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженому наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. № 879 (ср. ). А відповідні інвентаризаційні наслідки (бухоблікові та податкові) того факту, вкладаються фактичні недостачі ТМЦ на підприємстві в норми природного убутку чи не вкладаються (тобто є «наднормативні» втрати), ви вже знаєте з журналу «Бухгалтер 911», 2016, № 44*.
* Стаття «Підбиваємо підсумки інвентаризації: що показати в обліку?».
Так ось, для зручності зорієнтуємо вас у переліку «покійних» норм.
Перелік скасованих норм природного убутку
№ з/п | № у (2) | Реквізити документа | Вид товарів |
1 | 9 | Мінпромбудмат СРСР від 21.07.72 р. | Азбоцементні листи, труби |
2 | 17 | Держпостач СРСР від 10.01.77 р. № 2 | Запашні речовини, ефірні олії |
3 | 23 | Держпостач СРСР від 24.10.78 р. № 56 | Макулатура, склобій, пісок тощо |
4 | 26 | Мінпромбудмат СРСР від 10.09.80 р. | Плити, плитка з природного каменю |
5 | 31 | Мінпромбудмат СРСР від 07.04.82 р. | Ванни чавунні емальовані |
6 | 32 | Мінпромбудмат СРСР від 10.05.82 р. | Керамічна цегла та камінь |
7 | 37 | Мінм’ясомолпром СРСР від 31.12.82 р. № 291 | М’ясо птиці та кролів |
8 | 38 | Мінпромбудмат СРСР від 14.01.83 р. | Ванни, мийки сталеві емальовані |
9 | 39 | Мінпромбудмат СРСР від 10.03.83 р. | Силікатна цегла та камінь |
10 | 41 | Мінпромбудмат СРСР від 31.05.83 р. | Вироби з ніздрюватого бетону |
11 | 43 | Мінпромбудмат СРСР від 19.10.83 р. | Вироби з ніздрюватого бетону |
12 | 51 | Держпостач СРСР від 30.07.84 р. № 93 | Фенол, кислота мурашина |
13 | 55 | Держпостач СРСР від 31.01.85 р. № 12 | Зерно, крупи, борошно, корми тощо |
14 | 56 | МОЗ СРСР від 06.02.85 р. № 138 | Нефасовані лікарські засоби |
15 | 68 | Мінхлібпрод СРСР від 28.01.86 р. № 23 | Зерно, крупи, борошно тощо |
16 | 69 | Держпостач СРСР від 20.02.86 р. № 25 | Кора дубильна |
17 | 70 | Держкомпостач СРСР від 26.03.86 р. № 40 | Нафтопродукти |
18 | 72 | Держпостач СРСР від 03.06.86 р. № 69 | Сіль кухонна в буграх |
19 | 74 | Держпостач СРСР від 19.11.86 р. № 156 | Промислова хімія при зберіганні |
20 | 77 | Держпостач СРСР від 22.01.87 р. № 8 | Запашні речовини, ефірні олії |
21 | 80 | Держпостач СРСР від 09.06.87 р. № 81 | Промислова хімія при зберіганні |
22 | 82 | Держпостач СРСР від 07.07.87 р. № 94 | Картопля |
23 | 85 | Держпостач СРСР від 18.12.87 р. № 152 | Зерно при перевезенні у вагонах-зерновозах |
Відразу заспокоїмо суб’єктів сфери торгівлі: їх норми не постраждали (зокрема, затверджені наказами Мінторгу СРСР від 02.04.87 р. № 88, від 23.03.84 р. № 75, від 29.12.84 р. № 339 тощо).
Тобто якщо в таблиці ви не знайшли свої норми убутку, то можете розслабитися.
Якщо ж знайшли — можливо, ваш товар і відповідні норми встановлені в якому-небудь з уцілілих документів (таких близько п’яти десятків).А ось на рядок 17 нашої таблиці звертаємо особливу увагу.
Річ у тому, що при проведенні інвентаризації нафтопродуктів (і, зокрема, пального) слід використати норми природних втрат — увага! — затверджені постановою Даржкомпостачу СРСР від 26.03.86 р. № 40. Про це чітко сказано в п. 13.13 «пальної» Інструкції від 20.05.2008 р. № 281/171/578/155.
Що ж виходить? Дивіться: у п. 4 розд. IV «інвентаризаційного» Положення встановлено: «За відсутності норм природного убутку втрата розглядається як недостача понад норму». І тепер відсутність норм убутку пального, по-перше, спричиняє за собою бухоблікову тяганину із зарахуванням суми недостачі на забалансовий рахунок і т. д. А по-друге, пальне, якого не вистачає з природних причин — будучи виявленим як недостача при інвентаризації (зокрема, проведеній на вимогу податківців) — у повному обсязі опиняється в категорії «використання не в господарській діяльності» платника ПДВ. І якщо «вхідний» ПДВ за таким пальним потрапив у податковий кредит, то на його вартість придбання ( п. 189.1 ПКУ) податківці напевно захочуть побачити нарахування «компенсаційних» податкових зобов’язань з ПДВ на підставі п.п. «г» п. 198.5 ПКУ .
Нагадаємо, що в п. 231.1 ПКУ встановлено обов’язок платника акцизного податку з реалізації пального складати акцизну накладну, зокрема на обсяги пального, втраченого як у межах, так і понад установлені норми втрат.
Таким чином, за відсутності затверджених норм природних втрат пального разом з такою акцизною накладною доведеться складати/реєструвати ще і податкову накладну — на суму «компенсаційного» ПДВ**.
** Про всі подробиці заповнення нової форми податкової накладної читайте в статті «Шпаргалка по податкових накладних: умовні ІПН, умовні коди (яких немає в УКТ ЗЕД)» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 12).
З типом причини «13».