Мистецтво розрахунку. «Формульне»
Тут «рулює» Порядок № 1266*. У загальному випадку суму лікарняних (Л) знаходимо за формулою: Л = ДВ х К,
де ДВ — денна виплата; К — кількість календарних днів тимчасової непрацездатності.
У свою чергу, для того щоб розрахувати денну виплату, використовуємо формулу: ДВ = ЗПсер х С : 100,
де ЗПсер — розмір середньоденної заробітної плати; С — відсоток оплати листка непрацездатності, який установлюється залежно від страхового стажу.
Розрахунок суми посібника з вагітності і пологів (далі — декретні) (Д) можна представити таким чином: Д = ЗПсер х Кв,
де Кв — кількість календарних днів, що припадають на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами.
Як бачите, усе в результаті зводиться до необхідності визначити суму середньоденної зарплати. Її знаходимо і для лікарняних, і для декретних за єдиною формулою: ЗПсер = ЗП : Крп,
де ЗП — нарахована в розрахунковому періоді сума заробітної плати; Крп — кількість календарних днів у розрахунковому періоді.
У результаті, для того щоб знайти середньоденну зарплату сумісника, необхідно визначити розрахунковий період за місцем роботи за сумісництвом. Вам у цьому допоможе інформація, наведена в табл. 1.
Таблиця 1. Правила визначення розрахункового періоду
| Період роботи* | Розрахунковий період (норма Порядку № 1266) |
| Більше 12 календарних місяців | 12 повних календарних місяців роботи (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку** ( п. 25 Порядку № 1266) |
| Менше 12 календарних місяців | Фактична кількість повністю відпрацьованих календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку ( п. 26 Порядку № 1266) |
| Менше одного календарного місяця | Фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку ( п. 27 Порядку № 1266) |
| * На цьому підприємстві за сумісництвом. ** Місяцем настання страхового випадку слід вважати місяць, на який згідно з лікарняним листом припадає початок тимчасової непрацездатності, у тому числі у зв’язку з вагітністю та пологами. | |
Місяці розрахункового періоду, повністю не відпрацьовані працівником з поважних причин (з 1-го до 1-го числа), виключаємо з розрахункового періоду. До поважних причин п. 3 Порядку № 1266 відносить (1) тимчасову непрацездатність, (2) відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, (3) відпустка для догляду за дитиною до 3 (6 — за медичним висновком) років, (4) відпустку без збереження зарплати, надану згідно із законом.
Запам’ятайте: замінювати виключені з розрахункового періоду місяці новими не потрібно! Після того як розрахунковий період за місцем роботи за сумісництвом визначений, підраховуємо кількість календарних днів у ньому. При підрахунку дні, не відпрацьовані з поважних причин (див. вище), не враховуємо!
Далі нам належить розібратися з виплатами, які беруть участь у розрахунку лікарняних (декретних). Це нарахована в розрахунковому періоді за місцем роботи за сумісництвом зарплата в сумі, яка: по-перше, увійшла до бази нарахування ЄСВ (тобто на неї був нарахований ЄСВ); по-друге, разом із зарплатою, нарахованою за іншими місцями роботи (згідно з довідками про середню зарплату з основного місця роботи і з інших місць роботи за сумісництвом (при їх наявності)) працівника, у кожному місяці розрахункового періоду не перевищила максимальної величини бази нарахування ЄСВ** (далі — максимальна база ЄСВ).
** Розмір максимальної бази ЄСВ ви вже знаєте з попередньої статті.
Давайте зробимо це разом «крок за кроком» 
.
Крок 1. Визначаємо суми «сумісницької» зарплати, які були нараховані в розрахунковому періоді й увійшли до бази нарахування ЄСВ.
Крок 2. Розраховуємо за кожним місяцем розрахункового періоду, визначеного за місцем роботи за сумісництвом, загальну суму зарплати, нарахованої працівникові за всіма місцями роботи, з якої стягувався ЄСВ.
Для цього нам знадобиться інформація з довідок про середню зарплату, наданих працівником-сумісником. Крок 3. За кожним місяцем розрахункового періоду порівнюємо загальну суму зарплати за місяць з максимальною базою ЄСВ. Якщо вона:
— не перевищує максимальної бази ЄСВ — розрахунок середньоденної зарплати здійснюємо виходячи з фактичної зарплати, нарахованої в розрахунковому періоді за місцем роботи за сумісництвом;
— перевищила максимальну базу ЄСВ — у розрахунку середньої зарплати братиме участь «сумісницька» зарплата в сумі, яка дорівнює позитивній різниці між максимальною базою ЄСВ і зарплатою, нарахованою за іншими місцями роботи (за основним місцем роботи й іншими місцями роботи за сумісництвом при їх наявності).
Але бувають випадки, коли при розрахунку лікарняних денна виплата (у випадку з декретними — фактична середньоденна зарплата) може бути замінена іншою величиною. Коли це може статися? Якщо будуть порушені обмеження.
Враховуємо обмеження
Їх можна умовно розділити на загальні і спеціальні.
Загальні обмеження. Застосовують при розрахунку допомоги працівникам, страховий стаж яких протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку складає 6 місяців і більше.
Озвучимо їх. Сума лікарняних (декретних) з розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної бази ЄСВ, що діяла в останньому місяці розрахункового періоду. Крім того, середньоденна зарплата не може перевищувати максимальної бази ЄСВ, що діяла в останньому місяці розрахункового періоду, з розрахунку на один календарний день.
Розібратися з тим, як дотриматися цих обмежень на практиці, вам допоможе наша знову-таки покрокова інструкція (див. табл. 2).
Таблиця 2. Загальні обмеження: покрокова інструкція
| Лікарняні | Декретні |
| Крок 1. Розраховуємо фактичну середньоденну зарплату (формула вище) | |
| Крок 2. Визначаємо обмежуючий показник. Для цього суму максимальної бази ЄСВ, що діяла в останньому місяці розрахункового періоду, ділимо на середньомісячну кількість календарних днів (30,44) | |
| Крок 3. Проводимо порівняльні розрахунки. Розраховуємо суму лікарняних (декретних) | |
| Якщо сума фактичної середньоденної зарплати: — не перевищує обмежуючого показника, денну виплату розраховуємо виходячи з фактичної середньоденної зарплати з урахуванням стажу працівника; — перевищує* обмежуючий показник — денну виплату розраховуємо виходячи з порушеного показника з урахуванням стажу працівника. Далі визначаємо суму лікарняних | Якщо сума фактичної середньоденної зарплати: — не перевищує обмежуючого показника, суму декретних розраховуємо виходячи з фактичної середньоденної зарплати; — порушує обмежуючий показник (перевищує його) — декретні розраховуємо виходячи з порушеного показника |
| Крок 4**. Суми декретних, а також суми лікарняних, нарахованих за період хвороби, що тривала повний календарний місяць і більше, розподіляємо за місяцями, за якими вони нараховані | |
| Крок 5**. Лікарняні (декретні), нараховані за повні календарні місяці тимчасової непрацездатності (відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами), порівнюємо з максимальною базою ЄСВ, що діяла в останньому місяці розрахункового періоду. Якщо лікарняні (декретні) в повних місяцях: — перевищать розмір максимальної бази, що діяв в останньому місяці розрахункового періоду, «обрізуємо» їх суму до рівня максимальної бази. Далі обчислюємо і нараховуємо суму лікарняних (декретних) з урахуванням «обрізаних» сум; — не перевищать максимальну базу, нараховуємо лікарняні (декретні) в сумі, визначеній у кроці 3 | |
| * Така ситуація може мати місце, наприклад, у разі, коли робітниця в розрахунковому періоді за основним місцем роботи знаходилася у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3 (6) років, але при цьому працювала за сумісництвом. ** Кроки 4 і 5 — для тих роботодавців, які розраховують лікарняні за період непрацездатності, що тривав один повний календарний місяць чи більше, або декретні. | |
Спеціальні обмеження. Вони передбачені для застрахованих осіб, страховий стаж яких протягом останніх 12 місяців складає менше 6 місяців.
Щодо декретних. Сума допомоги по вагітності та пологах з розрахунку на місяць не має бути вищою за двократний розмір мінзарплати, установленої законом у місяці настання страхового випадку.
Щодо лікарняних. Сума лікарняних з розрахунку на місяць не може бути вищою за розмір мінімальної зарплати, установленої законом у місяці настання страхового випадку. Як це працює, див. табл. 3.
Таблиця 3. Спеціальні обмеження: покрокова інструкція
| Лікарняні | Декретні |
| Крок 1. Розраховуємо фактичну середньоденну зарплату (формула вище) | |
| Крок 2. Розраховуємо денну виплату з урахуванням страхового стажу працівника | Х |
| Крок 3. Визначаємо обмежуючий показник. Для цього: | |
| — мінімальну зарплату, що діяла в місяці настання страхового випадку, ділимо на 30,44 | — мінімальну зарплату, що діяла в місяці настання страхового випадку, множимо на 2 і ділимо на 30,44 |
| Крок 4. Проводимо порівняльні розрахунки. Розраховуємо суму лікарняних (декретних) | |
| Якщо сума денної виплати не перевищує обмежуючого показника, лікарняні розраховуємо виходячи з денної виплати. У зворотній ситуації — виходячи з величини обмежуючого показника | Якщо сума середньоденної зарплати не перевищує обмежуючого показника, декретні розраховуємо виходячи з розміру середньоденної зарплати. У зворотній ситуації — виходячи з величини обмежуючого показника |
| Крок 5*. Суми лікарняних, нарахованих за період хвороби, що тривала повний календарний місяць і більше (суми декретних), розподіляємо за місяцями, за які вони нараховані | |
| Крок 6*. Лікарняні, нараховані за повні календарні місяці тимчасової непрацездатності, порівнюємо з мінзарплатою, що діяла в місяці настання страхового випадку. Якщо сума лікарняних виявиться вищою, «обрізуємо» її до рівня «мінімалки» і визначаємо суму лікарняних з урахуванням «обрізаних» сум | Крок 6. Декретні, нараховані за повні календарні місяці відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, порівнюємо з подвійним розміром мінзарплати, що діяла в місяці настання страхового випадку. Якщо сума лікарняних виявиться вищою, «обрізуємо» її до рівня подвійної «мінімалки» й обчислюємо суму декретних з урахуванням «обрізаних» сум |
| * Кроки 5 і 6 — для тих роботодавців, які розраховують лікарняні за період непрацездатності, що тривав один повний календарний місяць чи більше, або декретні. | |
Важливо! При нарахуванні допомоги по вагітності та пологах за місцем роботи за сумісництвом вимогу про виплату декретних з розрахунку на місяць не нижче мінзарплати не виконуємо. На цьому наполягає Мінсоцполітики в листі від 13.10.2016 р. № 334/18/99-16 (ср. ). Чому 
? Відомство вважає достатнім, якщо вимога «декретні не нижче «мінімалки» буде дотримана роботодавцем за основним місцем роботи працівниці.
Візьміть до відома. Фахівці Фонду соцстраху в листі від 17.01.2017 р. № 5.2-28-65 рекомендують внести запис про розрахунок лікарняних (декретних) за сумісництвом на зворотну сторону копії листка непрацездатності. Проте це можливо зробити тільки в разі, якщо там є для цього місце і розділ «НАЛЕЖИТЬ ДО ВИПЛАТИ» не заповнений. Якщо вписувати нікуди, вважаємо припустимим діяти як і у випадку із заповненням розділу «ДОВІДКА ПРО ЗАРОБІТНУ ПЛАТУ» (див. лист ФТВП від 20.07.2016 р. № 2.4-46-1257).
Тобто просто додати до копії лікарняного листа і довідки про середню зарплату з основного місця роботи зроблений на окремому листі розрахунок середньої зарплати та суми лікарняних (декретних) за сумісництвом за відповідний розрахунковий період, засвідчений підписами керівника, головбуха і печаткою підприємства. Числовий приклад
Працівник був прийнятий на підприємство (основне місце роботи) з 4 січня 2017 року, а з 20 лютого з ним також був укладений трудовий договір на умовах внутрішнього сумісництва.
З 3 по 12 травня 2017 року включно (10 к. дн.) цей працівник хворів. Загальний страховий стаж працівника — 10 років 2 місяці. Страховий стаж за останні 12 місяців, що передують хворобі, — 5 місяців.
Розрахунковий період за основним місцем роботи — лютий — квітень 2017 року, за місцем роботи за внутрішнім сумісництвом — березень — квітень 2017 року. Відомості про нараховану працівникові зарплату за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом наведемо в таблиці нижче.
| Місяць | К. дн. | Зарплата, грн. | |||
| основне місце роботи (фактична) | сумісництво (фактичне) | загальна | сумісництво (що враховується) | ||
| Лютий | 28 | 6000,00 | — | 6000,00 | — |
| Березень | 31 | 10000,00 | 3000,00 | 13000,00 | 3000,00 |
| Квітень | 30 | 6000,00 | 3000,00 | 9000,00 | 3000,00 |
| Разом | 89 | 22000,00 | 6000,00 | 28000,00 | 6000,00 |
Визначимо суму лікарняних за основним місцем роботи. Зарплата в кожному місяці розрахункового періоду не перевищила максимальної бази ЄСВ (40000,00 грн.), тому вона в повному обсязі бере участь у розрахунку лікарняних. З урахуванням даних таблиці сума середньоденної зарплати дорівнює: 22000,00 : 89 = 247,19 (грн.).
Загальний страховий стаж працівника — більше 8 років. Отже, денна виплата дорівнюватиме середньоденній зарплаті — 247,19 грн.
Визначимо розмір обмежуючого показника: 3200,00 : 30,44 = 105,12 (грн.). Денна виплата вища обмежуючого показника. Отже, розрахунок лікарняних здійснюємо, виходячи з величини обмежуючого показника. Сума «основних» лікарняних дорівнює: 105,12 х 10 = 1051,20 (грн.).
Визначимо суму лікарняних за місцем роботи за сумісництвом. Розрахунковий період, визначений за місцем роботи за сумісництвом, — березень — квітень 2017 року. Кількість календарних днів у розрахунковому періоді — 61 (31 к. дн. у березні і 30 к. дн. у квітні).
Сума середньоденної зарплати дорівнює: 6000,00 : 61 = 98,36 (грн.). Денна виплата також складатиме 98,36 грн. Вона нижча розрахованої вище величини обмежуючого показника (105,12 грн.), тому розрахунок лікарняних здійснюємо виходячи з денної виплати. Сума «сумісницьких» лікарняних дорівнює: 98,36 х 10 = 983,60 (грн.).
