Заставні операції: податково-бухгалтерські аспекти

ПДВ

Сама собою передача майна в заставу, як і його повернення із застави, після закінчення дії договору не є об’єктом обкладення ПДВ (п.п. 196.1.2 ПКУ). Це і логічно, адже постачання в розумінні п.п. 14.1.191 ПКУ у такому разі відсутнє. Тобто якщо майно було передане в заставу, а потім повернене з неї власникові у зв’язку з виконанням основного зобов’язання, то жодних ПДВ-наслідків така операція не тягне.

Цей висновок діє й у тому випадку, якщо маємо справу із закладом, тобто передачею майна, що складає предмет застави, у володіння заставодержателю, поки заставник не виконає своїх зобов’язань.

А ось якщо заставник унаслідок невиконання зобов’язань розстається із заставленим майном, то за такою операцією доведеться сплатити ПДВ. Причому незалежно від того, яким чином станеться процес розставання: шляхом передачі права власності на майно заставодержателю або шляхом продажу майна заставодержателем без переходу права власності на нього.

Якщо право власності на майно переходить до заставодержателя. У цій ситуації діємо як завжди. Заставник на дату передачі майна заставодержателю нараховує податкові зобов’язання з ПДВ і складає податкову накладну, на підставі якої заставодержатель відображає податковий кредит.

Майно не переходить у власність заставодержателя. У цьому випадку заставодержатель продає майно як посередник. Працює тут «посередницький» п. 189.4 ПКУ. За загальним правилом, на дату отримання заставного майна заставодержателем для продажу (таке отримання може мати місце і без фактичного руху майна) у нього виникає право на податковий кредит за наявності податкової накладної, виписаної заставником, у якого на дату передачі виникає податкове зобов’язання. При подальшій реалізації заставного майна заставодержатель нараховує ПДВ-зобов’язання за першою подією: на дату передачі майна покупцеві або на дату отримання передоплати.

Важливий нюанс! У заставних операціях можливі й особливі ситуації:

1) майно до моменту продажу знаходиться у заставника і взагалі не передається заставодержателю;

2) майно було передане заставодержателю відразу при укладенні договору застави.

Як чинити в таких випадках, офіційні органи не роз’яснили.

Ми вважаємо, що в першому випадку заставодержатель може відобразити податковий кредит одночасно з податковими зобов’язаннями на дату події, що настала раніше: на дату отримання коштів за реалізоване майно від покупця або на дату передачі покупцеві заставного майна. Заставник на цю ж дату відобразить податкові зобов’язання.

У другому випадку заставник нараховує ПДВ-зобов’язання і складає податкову накладну заставодержателю в момент досягнення домовленості про продаж заставного майна, що слід оформити документально.

Що стосується бази обкладення ПДВ, то нею є договірна вартість. У разі вилучення заставного майна для реалізації договірною вартістю буде, звичайно ж, ціна продажу.

При передачі майна у власність заставодержателя базою обкладення ПДВ буде:

— оцінна вартість предмета іпотеки (ч. 3 ст. 37 Закону про іпотеку);

— заставна вартість рухомого майна.

Але в будь-якому разі пам’ятайте, що база оподаткування не може бути нижчою мінімальної бази ПДВ (ціни придбання — при постачанні покупних товарів, звичайних цін — при постачанні самостійно виготовлених товарів, бухгалтерської залишкової вартості на початок звітного періоду, у якому сталося постачання, — при постачанні необоротних активів).

Бухоблік і податок на прибуток

Будь-яких особливих правил оподаткування / різниць за заставними операціями «прибутковий» розд. III ПКУ не містить. Тому загалом тут слід відштовхуватися від даних бухобліку. Але врахуйте: податкові різниці при здійсненні таких операцій цілком можуть виникнути. Наприклад, при передачі заставного необоротного активу, який у бухгалтерському і податковому обліку замортизований по-різному.

У бухобліку заставні операції відображаються достатньо просто. Надання заставного забезпечення відображають на забалансових рахунках за заставною вартістю майна: у заставника — на рахунку 05 «Гарантій та забезпечення надані», у заставодержателя — на рахунку 06 «Гарантій та забезпечення отримані».

На балансових рахунках у частині заставних операцій відображають тільки передачу (отримання) заставного майна або у власність заставодержателя, або його продаж у рахунок погашення зобов’язань перед кредитором.

Приклад. Підприємство «Алмаз» (кредитор-заставодержатель) відвантажило підприємству «Весна» (боржник-заставник) товари на суму 36000 грн. (у тому числі ПДВ — 6000 грн.) за договором купівлі-продажу. У забезпечення свого зобов’язання підприємство «Весна» надало в заставу об’єкт основних засобів (устаткування) заставною вартістю 48000 грн. (у тому числі ПДВ — 8000 грн.).

Підприємство «Весна» не розрахувалося з підприємством «Алмаз», у зв’язку з чим кредитор отримав задоволення шляхом звернення стягнення на заставне майно через:

1) передачу основних засобів у власність підприємства «Алмаз»;

2) продаж основних засобів підприємством «Алмаз» за домовленістю з підприємством «Весна» за 42000 грн. (у тому числі ПДВ — 7000 грн.) без переходу права власності на майно до заставодержателя.

Залишкова вартість устаткування за даними бухобліку заставника на дату звернення стягнення — 15000 грн., суму зносу — 8000 грн.

Облік операцій із заставним майном