Теми статей
Обрати теми

Імплементація BEPS в Україні: чого чекати?

Смердов Віталій, партнер податкової практики Crowe Mikhailenko
Грудень — це місяць, в якому традиційно вирішується питання податкового реформування на наступний рік (і це незважаючи на те, що в ідеалі таке питання повинне вирішуватися не пізніше ніж за 6 місяців до початку року). Цей рік — не виняток і, більше того, на порядку денному реформи, які можуть вплинути на український бізнес на багато років уперед (як свого часу вплинула СЕА ПДВ), а саме, питання імплементації BEPS і податку на виведений капітал. У цій статті приділимо увагу саме BEPS.

Багато з вас, напевно, знають, що наприкінці листопада було опубліковано законопроект, який повинен внести зміни до ПКУ з метою впровадження до нього так званого плану BEPS. Спочатку планувалося, що за нього проголосують у 2018 році, щоб більшість його положень запрацювали вже у 2019 році. Але на сьогодні він ще навіть не зареєстрований у ВРУ, і шанси на його прийняття саме в поточному році (як і шанси на прийняття в цьому році податку на виведений капітал) нестримно падають — особливо на тлі ухвалення законопроекту від 05.11.2018 р. № 9260.

За нашими даними, на момент підготовки цього матеріалу ще навіть не визначено, який саме орган подаватиме законопроект у ВРУ.

Але, як ми розуміємо, рано чи пізно ці правила все одно введуть. З іншого боку, скасувати спрощену систему (у тому числі, для сфери сільського господарства), ввести РРО для всіх тощо погрожують уже не перший рік, але поки що ці погрози так і не реалізовані. Але тепер до справи.

Одне з основних нововведень згаданого законопроекту BEPS, яке може торкнутися українського бізнесу, — це контрольовані іноземні компанії (в усьому світі ці правила називаються так само — англ. controlled foreign companies, або скорочено CFC, в Україні відповідно КІК). Двома словами, це норми, які дозволять оподатковувати фізичних осіб — податкових резидентів України ПДФО вже на тій підставі, що вони просто володіють іноземними компаніями. Таке оподаткування відбуватиметься виходячи з прибутку, заробленого цими компаніями (за даними фінансової звітності, але з коригуваннями, схожими на правила податку на прибуток) і не розподіленого у вигляді дивідендів.

Якщо детальніше, то КІК — це юридичні особи (а також ряд утворень без статусу юридичної особи — трасти, фонди тощо), які перебувають під контролем фізичної особи — резидента України. Що стосується контролю, то до його ознак відносять, зокрема, володіння часткою в іноземній юридичній особі в розмірі 50 % і більше, здійснення фактичного контролю над такою особою.

Фактичний контроль — це, зокрема, можливість давати зобов’язуючі вказівки органам управління юридичної особи, ведення особою переговорів і погодження істотних умов таких угод тощо.

Але навіть якщо такий контроль є, то КІК не буде, якщо:

1) між Україною і юрисдикцією, в якій зареєстрована/перебуває іноземна компанія, є діючий договір про уникнення подвійного оподаткування (double taxation treaty) і

2) така юрисдикція не входить до переліку низькоподаткових (на сьогодні затверджений постановою Кабміну від 27.12.2017 р. № 1045), і виконується будь-яка з таких вимог:

— така іноземна компанія фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, яка менше ніж базова ставка податку на прибуток в Україні, не більше ніж на 5 процентних пунктів. Ефективна ставка визначається шляхом ділення витрат на сплату податку на прибуток на суму прибутку до оподаткування за даними фінансової звітності. Тому номінальна ставка може бути і великою, але враховуватися все одно буде реальна ставка (наприклад, на Мальті номінальна ставка податку на прибуток 35 %, але в реальності вона, зазвичай, зменшується до 5 %);

— частка пасивних доходів такої компанії (роялті, дивіденди тощо) становить не більше 50 % від загальної суми доходів такої компанії з усіх джерел. Саме тому в зоні ризику, насамперед, іноземні компанії — холдинги.

Якщо ці умови не дотримуються і КІК усе ж виникає, то прибуток такої іноземної компанії (або компаній) за даними фінансової звітності створюватиме об’єкт ПДФО для її власника — фізичної особи, яка є податковим резидентом України. У такому разі їй потрібно буде визначати об’єкт оподаткування, яким, як ми вже говорили, буде прибуток іноземної компанії, виходячи з частки, якою володіє (чи яку контролює) ця фізична особа. Такий прибуток визначається за даними бухгалтерського обліку — у системі, прийнятій у відповідній юрисдикції (МСФЗ, GAAP, національні правила). Далі вона коригується на різниці за правилами, схожими на правила відображення коригувань у частині податку на прибуток (зокрема, такий прибуток збільшується на суму уцінок, безнадійної заборгованості тощо — тобто на елементи, якими можна було б маніпулювати з метою заниження прибутку).

Таким чином, ці правила — у разі їх прийняття — створять для бізнесу в Україні масу нових завдань. Саме тому на практиці вже розробляють алгоритми, які дозволять уникнути КІК. Серед таких рекомендацій — відмовлятися від «чистих» холдингів і суміщати на подібних іноземних компаніях активну діяльність (продаж товарів/послуг тощо), переведення компаній з низькоподаткових юрисдикцій (наприклад, з Кіпру на Мальту або в Латвію/Естонію, в яких уже введений податок на виведений капітал) тощо.

Законопроект передбачає також і ряд інших нововведень. У частині останніх поява платежів, прирівняних до дивідендів, і їх оподаткування «дивідендним» авансовим внеском (у такому разі, він платитиметься не відразу, а за підсумками року, в якому здійснюватимуться такі платежі). При цьому до таких платежів належать, зокрема, відсотки/роялті на користь нерезидентів — пов’язаних осіб або нерезидентів з низькоподаткових юрисдикцій понад суму, яка визначається за правилами «витягнутої руки» (тобто, фактично, звичайних цін, що, ймовірно, потрібно буде доводити за правилами трансфертного ціноутворення).

Ще раз нагадаємо — імовірність ухвалення цього законопроекту в поточному році сильно знизилася. І це на краще, оскільки непідготовленість бізнесу до таких значимих змін (особливо на тлі їх можливого прийняття в останніх числах року) могла завдати більше шкоди, ніж користі (незважаючи на запевнення про те, що ці нововведення — загальноєвропейський тренд).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі