* Він уведений у дію Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 р. № 2246-VIII, офіційно опублікованим у виданні «Голос України» від 30.12.2017 р.
Найголовніше — цей мораторій діє вже з 1 січня 2018 року і, формально, поширюється, у тому числі, і на податкові перевірки, і на перевірки Держпраці. При цьому він:
— стосується як планових, так і більшості позапланових перевірок. Не стосується ж він, як і минулого року, позапланових перевірок, що проводяться за визначеним переліком підстав. По суті, це торішній перелік** плюс дві нові підстави: 1) у разі настання події, яка має значний негативний вплив відповідно до критеріїв, затверджених КМУ, на права, законні інтереси, життя та здоров’я, захист довкілля і забезпечення безпеки держави; 2) для перевірки виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів з приводу усунення порушення вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом держнагляду (контролю);
** Див. статтю «Крах старих мораторіїв (перевірочних і штрафних): хай живе новий!» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 6).
— поширюється на перевірки не лише малого і середнього бізнесу (як повідомлялося деякими ЗМІ), а й великого бізнесу.
Але не поспішайте тріумфувати — придивимося до цього мораторію детальніше.
По-перше, таке широке охоплення він матиме не весь рік, а тільки доти, доки Кабмін не затвердить перелік державних органів, на які цей мораторій не поширюється.
На дату підготовки статті він ще не затверджений, і коли це відбудеться — ще невідомо. Хтось може сказати, що це повинно відбутися 1 липня, але, на жаль, це не так — у Законі є лише вказівка, що до цієї дати Кабмін повинен затвердити концепцію і план заходів з реформування системи державного нагляду (контролю), а про затвердження цього переліку жодного слова.
Тому фактично такий перелік може з’явитися і раніше, й у ньому, з високою ймовірністю, можна чекати появи податківців, Держпраці та інших контролерів.
У минулому схожий перелік уже був. Він був затверджений постановою КМУ від 13.08.2014 р. № 408 ще під «старий» мораторій, а тому сьогодні застосовуватися не може.
По-друге, доки згаданий перелік не затверджений, у вас є формальні підстави не пускати перевіряючих з посиланням на мораторій. Це стосується і допуску до перевірок податківців, у тому числі якщо ваша компанія була включена в план-графік податкових перевірок (він розміщений на офіційному сайті ДФСУ), — мораторій же, як ми говорили раніше, поширюється і на планові перевірки.
Водночас не виключаємо, що низка контролюючих органів відмовиться дотримуватися цього мораторію. Запитаєте: на якій підставі?
А на тому, що цей мораторій посилається на Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». При цьому багато державних органів традиційно вважають, що їх перевірки цьому Закону не підкоряються.
Подібного можна чекати і від податківців — з посиланнями, наприклад, на те, що вони: проводять планові/позапланові/фактичні перевірки згідно з ПКУ, а не заходи державного нагляду (контролю) в розумінні Закону; підкорюються, насамперед, ПКУ, а Закону — лише в частині, що не суперечить ПКУ.
Звичайно ж, такий підхід з боку перевіряючих буде неправомірним (щонайменше через прямі вказівки у Законі на те, що податкові перевірки також вважаються заходами державного нагляду/контролю) і з ним можна й потрібно сперечатися. Але, на жаль, фактично такі дії податківців створюватимуть проблеми для платника.
Адже, наприклад, якщо податківці не погодяться з відмовою в допуску до перевірки, то застосують до активів платника податковий арешт, після чого йому доведеться доводити свою правоту вже в адміністративному суді — і він її доведе (через очевидність ситуації), але втратить при цьому дорогоцінний час та масу нервових клітин. Враховуючи це, у разі якщо в періоді дії мораторію податківці все-таки вийдуть на перевірку:
Також зазначимо, що якщо, наприклад, Держпраці не погодиться з відмовою в допуску, то застосує штраф у гіршому разі 372300 грн. (100 х 3723 грн.).
— спочатку зважте всі «за» (додатковий час для підготовки до перевірки, проведення податкового аудиту, збір документів тощо) і «проти» (спір з перевіряючими, додаткові податкові ризики тощо) відмови в допуску, а після приймайте рішення;
— у разі відмови, письмово зафіксуйте як підставу для недопуску посилання на мораторій.
По-третє, декілька слів про механізм, яким запущений цей мораторій. Як ми вже говорили, він уведений Законом про Держбюджет на 2018 рік, причому не прямо, а опосередковано — шляхом включення в нього норм, які вносять зміни до Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». При цьому законодавець, мабуть, забув, що близько десяти років тому подібні дії послугували приводом для звернення депутатів до Конституційного Суду України з вимогою визнати Закон про Держбюджет у цій частині неконституційним… і Суд у рішенні від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 подібні вимоги задовольнив.
Незважаючи на те, що це рішення Конституційного Суду України не можна автоматично поширити на Закон про держбюджет на 2018 рік, законодавець фактично наступає на одні й ті ж граблі і створює додаткові ризики не лише для себе, а й для бізнесу загалом…
