Фінзвітність-2017

Фінзвітність за 2017 рік повинні подати (ст. 2 Закону про бухоблік, п. 1 Порядку № 419*):

* Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.

— усі юридичні особи, створені відповідно до законодавства України (незалежно від організаційно-правової форми господарювання і форми власності);

— представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності.

Склад річної фінзвітності

Склад фінзвітності залежить від того, до якої категорії суб’єктів підприємництва належить підприємство: до суб’єктів великого, середнього, малого або мікропідприємництва.

При цьому зверніть увагу: з 01.01.2018 р. для цілей Закону про бухоблік визначені нові критерії віднесення юросіб до мікро-, малих, середніх і великих підприємств**. Водночас при складанні річної звітності за 2017 рік необхідно керуватися ще старими критеріями, встановленими ст. 55 ГКУ. Адже нові критерії запрацювали лише з 01.01.2018 р.

** Детальніше — у статті «Аналізуємо зміни до Закону про бухоблік» (журнал «Бухгалтер 911, 2017, № 45).

Склад фінзвітності

Класифікація підприємств для складання фінзвітності-2017

Якщо не знайшли свого підприємства в жодній із цих категорій, йому пряма дорога в суб’єкти середнього підприємництва.

А що робити, якщо критерії протягом звітного року в підприємства змінилися? Наприклад, підприємство, яке належить за критеріями до суб’єктів малого підприємництва (при цьому не є суб’єктом мікропідприємництва), протягом 2017 року перейшло на сплату єдиного податку.

На думку Мінфіну (див. лист від 12.06.2017 р. № 35210-07-10/15486), у такому разі в підприємства є вибір: за звітний період, у якому відбувся такий перехід, можна складати або Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва, або Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва.

А ось вже в наступному звітному періоді єдиноподатнику потрібно подавати Спрощений фінзвіт (форми № 1-мс і № 2-мс).

В ситуації, коли «мікросуб’єкт» втратить можливість подавати Спрощений фінзвіт, але при цьому потрапляє в межі «малого» суб’єкта, за ним залишиться право звітувати за формами № 1-м і № 2-м. Цей висновок підтверджує і Мінфін у листі від 19.09.2014 р. № 31-11410-08-10/24149.

На повнокомплектний формат фінзвітності підприємство зобов’язане перейти лише при втраті ним статусу суб’єкта малого підприємництва. Причому зробити це потрібніше вже в періоді втрати такого статусу (п. 3 П(С)БО25).

Неприбутківці. Ще у 2015 році в ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік з’явилася норма, що дозволяє неприбутковим підприємствам (в «оновленій» нормі вони названі непідприємницькими товариствами) подавати скорочену фінансову звітність у складі Балансу і Звіту про фінансові результати. Така можливість має бути зафіксована в національних П(С)БО. Проте Мінфін так і не спромігся внести відповідні зміни в П(С)БО 25. У зв’язку із цим залишається неврегульованим питання про можливість застосування неприбутківцям зазначеного стандарту.

Як показує практика, місцеві органи статистики зазвичай не заперечують проти подання неприбутковими підприємствами, установами й організаціями форм, передбачених П(С)БО 25.

МСФЗшники. МСФЗ-зобов’язані підприємства (які складали звітність за МСФО і раніше або перша МСФЗшна звітність яких припадає на 2017 рік) подають повний комплект фінзвітності (незалежно від того, до якої категорії підприємств належать). Причому досі вони використовують ті ж форми звітності, які встановлені для підприємств, що звітують за нацстандартами. Виняток — примітки до фінзвітності. Вони складаються у складі МСФЗ-звітності в самостійно обраному вигляді.

Згідно з «оновленим» Законом про бухоблік першим звітним періодом, за який МСФЗ-зобов’язані підприємства повинні будуть подати фінзвітність на основі таксономії за міжнародними стандартами в електронній формі, стане 2019 рік. Водночас таким підприємствам буде дозволено подавати МСФЗ-звітність, складену за таксономією, починаючи з 2018 року. Тож фінзвітність за 2017 рік підприємства складають за старими правилами, без урахування нововведень, внесених змінами в Законі про бухоблік.

А що стосується МСФЗ-новачків-2018 (великих підприємств/підприємств, що здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного призначення), то за 2017 рік вони ще звітують по-старому, тобто за П(С)БО.

Новостворені підприємства. Для новоствореного підприємства звітний період відлічують з дати створення (дати держреєстрації) по 31 грудня. Перший звітний період такого підприємства може бути меншим 12 місяців, але не може бути більшим 15 місяців (ч. 2 ст. 13 Закону про бухоблік). Тому формально підприємства, які були створені в період з 01.10.2017 р. по 31.12.2017 р., річну фінансову звітність за 2017 рік можуть не складати. Перший річний звітний період для них буде з дати реєстрації по 31.12.2018 р. Але якщо новостворене підприємство — платник податку на прибуток, то цією нормою скористатися не вийде . Адже фінзвітність — додаток декларації з податку на прибуток (п. 46.2 ПКУ). А згідно з п.п. 137.4.2 ПКУ перший податковий (звітний) період для новостворених підприємств розпочинається з дати, на яку припадає початок обліку суб’єкта господарювання як платника податку, і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, в якому відбулася постановка на облік. Разом з декларацією з податку на прибуток такий платник податків повинен подати і фінансову звітність за цей же період (лист Мінфіну від 21.02.2017 р. № 11130-02-2/4779).

Куди і в які строки подаємо фінзвітність?

Згідно з п. 2 Порядку № 419 фінзвітність подається: (1) органам, до сфери управління яких належать підприємства; (2) трудовим колективам на їх вимогу; (3) власникам (засновникам) відповідно до статутних документів, а також (4) згідно із законодавством — іншим органам і користувачам. Сьогодні фінзвітність подається двом держорганам: (1) органам статистики; (2) податківцям.

Статистика. У статистику фінзвітність подають усі підприємства. Фінзвітність за 2017 рік має бути подана не пізніше за 28 лютого 2018 року (п. 5 Порядку № 419).

Податківці. Податківцям фінзвітність подають підприємства — платники податку на прибуток і неприбуткові організації.

Платники податку на прибуток подають річну фінансову звітність в органи ДФСУ в строки, передбачені для подання декларації із цього податку (абз. 2 п. 5 Порядку № 419).

Зверніть увагу! Згідно зі змінами, внесеними в ПКУ Законом № 2245***, і квартальники, і річні платники податку на прибуток річну декларацію із цього податку повинні подавати протягом 60 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного року (п. 46.2, п.п. 49.18.3 і 49.18.6 ПКУ). Податківці в категорії 102.23.01 ЗІР підтверджують застосування нового строку до здачі деки з прибутку за 2017 рік . Відповідно, і «квартальники» з податку на прибуток фінзвітність за 2017 рік можуть подавати вже орієнтуючись на строк у 60 днів, тобто не пізніше за 01.03.2018 р.

*** Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 р. № 2245-VIII.

Що стосується неприбутківців, то вони повинні подати річну фінзвітність податківцям не пізніше за 1 березня 2018 року.

Платники податків, які відносяться до великих і середніх підприємств, подають податкові декларації і, отже, фінзвітність в органи ДФСУ обов’язково в електронній формі (п. 49.4 ПКУ). Інші платники податку на прибуток можуть обрати один з таких способів (п. 49.3 ПКУ): особисто; поштою; в електронній формі.

Зазначимо: законодавство встановлює різні строки подання фінансової звітності податківцям і в органи статистики: у статистику — не пізніше за 28 лютого, а у фіскальний орган — у строки, передбачені для подання декларації, тобто за 2017 рік не пізніше за 1 березня. Але! Враховуючи, що фінзвітність подається через «Єдине вікно подання електронної звітності», відзвітувати окремо перед податківцями не потрібно, оскільки подану звітність побачать відразу і податківці, й органи статистики. Тому, по суті, фінзвітність потрібно подати не пізніше за 28 лютого, тобто раніше граничного строку подання прибуткової декларації.

Оприлюднення фінзвітності

Єврозміни в Законі про бухоблік торкнулися і порядку оприлюднення фінансової звітності підприємств. Вважаємо, що фінзвітність за 2017 слід оприлюднити вже за новими правилами (хоча є думка, що все-таки щодо звітності за 2017 рік слід керуватися старими правилами). При цьому варто зазначити, що норми, які стосуються оприлюднення фінзвітності, зокрема великими підприємствами, які не є емітентами цінних паперів, і середніми підприємствами, наберуть чинності тільки з 1 січня 2019 року.

По суті, обов’язок з оприлюднення фінзвітності за 2017 рік зберігається за (ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік):

— публічними акціонерними товариствами;

— емітентами цінних паперів, цінні папери яких допущені до біржових торгів;

— банками;

— страховиками;

— недержавними пенсійними фондами;

— суб’єктами природних монополій на загальнодержавному ринку;

— підприємствами, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного призначення.

Усі вищеназвані підприємства повинні оприлюднити свою річну звітність не пізніше ніж до 30 квітня року, наступного за звітним разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (у повному обсязі).

Відповідальність за неподання фінзвітності

Неподання/несвоєчасне подання звітності податківцям. Оскільки фінзвітність — додаток до податкової декларації з податку на прибуток, то неподання звітності тягне за собою невизнання декларації з податку на прибуток (тобто декларація буде вважатися неподаною). Відповідно, це потягне за собою накладення штрафу, установленого п. 120.1 ПКУ.

Розмір штрафу при цьому складає 170 грн. за кожне таке неподання/несвоєчасне подання, а в разі здійснення тих же дій платником податків, до якого протягом року був застосований штраф за таке порушення, — 1020 грн. за кожне неподання/несвоєчасне подання.

А ось адмінштрафи за неподання/несвоєчасне подання фінзвітності податківці не накладають.

Неподання/несвоєчасне подання звітності органам статистики. У цьому випадку підприємству загрожує адмінштраф, передбачений ч. 1 ст. 186³ КпАП, — у розмірі від 10 до 15 нмдг (від 170 до 255 грн.).

А ось штраф за неподання фінансової звітності передбачений ч. 1 ст. 164² КпАП у розмірі від 8 до 15 нмдг застосовують виключно до підприємств, пов’язаних з бюджетними коштами, оскільки каральними функціями в цьому випадку наділені органи Держаудитслужби (ст. 234¹ КпАП). А вони мають право складати протоколи про адмінправопорушення тільки стосовно підконтрольних установ і суб’єктів господарювання.