Теми статей
Обрати теми

Аналізуємо зміни до Закону про бухоблік

Казанова Марина, податковий експерт, m.kazanova@buhgalter911.com
Ви, напевно, знаєте про те, що 05.10.2017 р. ВРУ був прийнятий Закон № 2164*, яким внесені зміни до Закону про бухоблік**. Основна мета цих змін — привести положення основного бухгалтерського Закону у відповідність із законодавством Європейського Союзу, зокрема Директивою ЄС № 2013/34/ЄС. Що ж нового передбачають ці зміни, до чого готуватися? Пропонуємо обговорити в сьогоднішній статті.
бухоблік-2018, підприємства, що становлять суспільний інтерес, звіт про управління

* Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо удосконалення деяких положень» від 05.10.2017 р. № 2164-VIII.

** Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

Відразу зазначимо, Закон № 2164 набирає чинності з 01.01.2018 р. (тому є ще трохи часу, щоб познайомитися з новинками img 1), а окремі його положення, що стосуються оприлюднення фінзвітності (що це за положення, розглянемо далі статті), набирають чинності з 1 січня 2019 року.

Підприємства, що становлять суспільний інтерес. Почнемо огляд змін Закону про бухоблік саме із цього нового визначення.

Адже підприємствам, що становлять суспільний інтерес, установлюються особливі вимоги до форми і порядку ведення бухобліку й оприлюднення звітності (про такі особливості розповімо далі у статті). Тому важливо з’ясувати, хто до них належить.

До підприємств, що становлять суспільний інтерес, належать (оновлена ст. 1 Закону про бухоблік):

— підприємства-емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до біржових торгів;

— банки;

— страховики;

— недержавні пенсійні фонди;

— інші фінансові установи (окрім фінустанов і недержавних пенсійних фондів, які належать до мікро- і малих підприємств);

(!) усі великі підприємства (про нові критерії поділу підприємств написано трохи нижче) незалежно від організаційно-правової форми і форми власності.

img 2Великі підприємства незалежно від форми власності вважаються підприємствами, що становлять суспільний інтерес.

Тому якщо ваше підприємство належить до великих, воно автоматично вважається підприємством, що становить суспільний інтерес.

Класифікація підприємств. Тепер у Законі про бухоблік закріплені критерії поділу підприємств (окрім бюджетних установ) на мікро-, малі, середні і великі (ст. 2 Закону про бухоблік). Нагадаємо, така градація вже встановлена ч. 3 ст. 55 ГКУ (ср. ). Але, як передбачають перехідні положення Закону № 2164, у майбутньому відповідні зміни будуть внесені і в ГКУ.

Вид підприємства

Критерії (на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному)

Балансова вартість активів*

Чистий дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)*

Середня кількість працівників

! Достатньо відповідати двом з трьох критеріїв

Мікропідприємства

До 350 тис. євро**

До 700 тис. євро

До 10 осіб

Малі

До 4 млн євро

До 8 млн євро

До 50 осіб

Середні

До 20 млн євро

До 40 млн євро

До 250 осіб

Великі

Більше 20 млн євро

Більше 40 млн євро

Більше 250 осіб

* Визначається за даними фінансової звітності за рік, що передує звітному.

** Застосовується офіційний курс гривні до іноземної валюти (середній за період), розрахований на підставі курсів Нацбанку, які встановлювалися для євро протягом відповідного року.

Новоутворені підприємства під час визначення відповідності критеріям застосовують показники на дату складання річної фінансової звітності.

Якщо підприємство однієї з наведених категорій за показниками річної фінзвітності протягом двох років поспіль не відповідає наведеним критеріям, воно належить до відповідної категорії підприємств — до тієї, якій воно відповідає зараз. Тобто для того, щоб покинути нинішню категорію, підприємство повинне не менше двох років поспіль відповідати новим критеріям.

Розширене коло підприємств, зобов’язаних застосовувати МСФЗ. Усі підприємства, які становлять суспільний інтерес (див. вище), публічні акціонерні товариства, підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, повинні будуть складати звітність за МСФЗ (ст. 121 Закону про бухоблік).

Ще раз зазначимо, що до підприємств, які становлять суспільний інтерес, належать і всі великі підприємства незалежно від форми власності. Відповідно, вони будуть зобов’язані складати звітність за МСФЗ.

img 3Особливості складання першої звітності за МСФЗ регулює МСФЗ 1 «Перше застосування міжнародних стандартів фінансової звітності».

Звернемо увагу і на нове поняття «Таксономія фінзвітності».Таксономія фінансової звітності — це склад статей і показників фінзвітності і її елементів, які підлягають розкриттю (ст. 1 Закону про бухоблік). На відміну від наших П(С)БО, міжнародні стандарти не містять конкретних форм того ж балансу або звіту про фінансові результати, а просто наводять перелік статей, які потрібно розкрити у звітності (це і називається таксономією). Таксономію фінзвітності затверджує Мінфін.

Підприємства, зобов’язані складати звітність за МСФЗ, подають фінансову звітність на підставі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами в єдиному електронному форматі.

Так ось, першим звітним періодом, за який підприємства — «обов’язкові МСФЗшники» подаватимуть фінзвітність на підставі таксономії за міжнародними стандартами в електронній формі, «призначений» 2019 рік (п. 2 розд. II Закону № 2164). Але за бажанням можна так відзвітувати і за 2018 рік.

Склад фінзвітності і вимоги до її підписання. Звертає на себе увагу й оновлена ст. 11 Закону про бухоблік. Тепер у ній немає вказівки на форми фінзвітності, які включаються до складу фінзвітності підприємства. А сказано, що склад і форми фінансової звітності затверджуються Мінфіном.

img 4Нинішнє НП(С)БО 1 визначає, що фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності.

Для мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницьких товариств і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, окрім тих, які зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами, встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (п. 3 ст. 11 Закону про бухоблік).

Також установлені вимоги до підписання фінзвітності. Вона повинна підписуватися (ст. 11 Закону про бухоблік): (1) керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою у визначеному законодавством порядку і (2) бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухобліку на підприємстві.

При цьому доручити ведення бухобліку «на стороні» можна суб’єктам підприємницької діяльності (у т. ч. підприємцям), самозайнятим особам — не підприємцям, які здійснюють діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності (п. 4 ст. 8 Закону про бухоблік). У випадку якщо ведення бухобліку здійснюється сторонньою організацією, то фінзвітність повинна підписуватися: (1) керівником підприємства або уповноваженою особою і (2) керівником підприємства, яке здійснює діяльність у сфері бухобліку та/або аудиторської діяльності або уповноваженою ним особою. При цьому відповідальність підприємства, яке здійснює діяльність у сфері бухобліку та/або аудиторської діяльності, визначається законом і договором про надання бухгалтерських послуг.

Є важливий момент для підприємств, що становлять суспільний інтерес! Такі підприємства (хто до них належить, див. вище) зобов’язані створити бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером, до складу якої повинні входити на менше двох осіб. Інакше кажучи, передоручити ведення бухобліку бухгалтерській/аудиторській фірмі/фахівцю підприємства, що становлять суспільний інтерес, не можуть. Тому для них установлені відповідні правила і до підписання фінзвітності. Фінзвітність таких підприємств повинна підписуватися: (1) керівником підприємства (або уповноваженою особою) і (2) головним бухгалтером (п. 1 ст. 11 Закону про бухоблік).

img 5Вимоги не поширюються на недержавні пенсійні фонди й інститути спільного інвестування.

Попутно зазначимо, що встановлені і вимоги до головного бухгалтера підприємства, що становить суспільний інтерес. Ним може бути особа, яка: (1) має повну вищу економічну освіту, (2) стаж роботи у сфері фінансів, бухобліку, оподаткування не менше трьох років і (3) не має непогашеної або незнятої судимості за скоєння злочину проти власності й у сфері господарської діяльності (п. 8 ст. 8 Закону про бухоблік).

До речі, встановлено, що законом можуть бути визначені і додаткові вимоги до головбуха, який веде облік на підприємстві, що становить суспільний інтерес.

Оприлюднення звітності й обов’язковий аудит. Оновлені і вимоги до оприлюднення фінансової звітності (ст. 14 Закону про бухоблік).

img 6Норми, що стосуються оприлюднення фінзвітності (1) великими підприємствами, що не є емітентами цінних паперів, і (2) середніми підприємствами, набирають чинності з 1 січня 2019 року (п. 1 розд. II Закону № 2164).

Вид підприємства

Необхідність оприлюднення звітності

Строки оприлюднення річної звітності

Порядок оприлюднення

Підприємства, що становлять суспільний інтерес (окрім великих підприємств, що не є емітентами цінних паперів)

+

Не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом

Разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці (у повному обсязі) або іншими шляхами у випадках, визначених законодавством

Публічні акціонерні товариства

+

Суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку

+

Підприємства, що здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення

+

Великі підприємства, що не є емітентами цінних паперів (! Норма набере чинності тільки з 1 січня 2019 року)

+

Не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом

Разом з ( !) аудиторським висновком на власній веб-сторінці (у повному обсязі)

Середні підприємства (що не становлять суспільний інтерес) (! Норма набере чинності тільки з 1 січня 2019 року)

+

Малі/мікропідприємства (за винятком фінустанов)

X

X

X

Інші фінустанови (прямо не названі серед підприємств, що становлять суспільний інтерес), які належать до мікропідприємств і малих підприємств

(! Норма набере чинності тільки з 1 січня 2019 року)

+

Не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом

Разом з (!) аудиторським висновком на власній веб-сторінці (у повному обсязі)

Звіт про управління. З 2018 року підприємствам потрібно буде подавати звіт про управління — документ, який містить фінансову й нефінансову інформацію, що характеризує стан і перспективи розвитку підприємства і розкриває основні ризики і невизначеність його діяльності. Від подання цього звіту звільняються мікропідприємства і малі підприємства (п. 7 ст. 11 Закону про бухоблік).

img 7Мікропідприємства і малі підприємства звільнені від подання звіту про управління.

Середні підприємства мають право не показувати у звіті про управління нефінансову інформацію.

Подавати такий звіт потрібно буде разом з фінзвітністю. Якщо підприємство складає консолідовану звітність, то складається консолідований звіт про управління. Порядок і строки подання звіту будуть затверджені Кабміном (п. 2 ст. 11 Закону про бухоблік).

Валюта звітності. Як і раніше, основна валюта звітності — гривня. Але на вимогу користувачів фінзвітності вона може бути додатково перерахована в інвалюту (ст. 5 Закону про бухоблік).

Надання фінзвітності «за запитом». Вводиться нова вимога. Підприємства зобов’язані будуть подавати копію фінзвітності (або консолідованої фінзвітності) за запитом юридичних і фізичних осіб у порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації» (ст. 14 Закону про бухоблік). Одночасно із цим закріплюється норма про те, що фінансова звітність не становить комерційну таємницю, не є конфіденційною інформацією і не належить до інформації з обмеженим доступом, окрім випадків, передбачених законом.

Проміжна фінзвітність. Точно визначений період складання проміжної фінзвітності — вона складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців (ст. 13 Закону про бухоблік).

img 8Крім того, відповідно до облікової політики підприємства звітність може складатися за інші періоди.

Вимоги до первинних документів. З’явилася така «полегшуюча» норма (ст. 9 Закону про бухоблік): несуттєві недоліки в документах, які містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що вони не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, і містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складений документ, зміст і обсяг господарської операції тощо.

Консолідована звітність. Підприємства, які контролюють інші підприємства (окрім підприємств, які становлять суспільний інтерес), можуть не подавати консолідовану фінзвітність, якщо разом з контрольованими підприємствами їх показники на дату складання річної фінзвітності не перевищують двох з таких критеріїв:

— балансова вартість активів — до 4 млн євро;

— чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 8 млн євро;

— середня кількість працівників — до 50 осіб.

Звіт про платежі на користь держави. Також новий звіт. Але він торкнеться лише невеликої кількості підприємств. Подавати його повинні будуть підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення або заготівлю деревини і при цьому становлять суспільний інтерес. Порядок і строки подання звіту будуть затверджені Кабміном (п. 2 ст. 11 Закону про бухоблік).

Засади бухобліку. Декілька слів скажемо про зміни в засадах бухобліку. Виключені принципи:

(1) історичної (фактичної) собівартості, згідно з яким пріоритет в оцінці віддавався історичній (первісній) вартості). І це недивно, адже все частіше П(С)БО вимагають при оцінці активів використовувати справедливу вартість;

(2) періодичності.

А принцип нарахування і відповідності доходів і витрат замінений на принцип нарахування.

Нові визначення. У Закон про бухоблік введені нові визначення деяких термінів, зокрема «витрат» і «доходів». Головне нововведення полягає в тому, що для визнання витрат не потрібно, щоб вони були достовірно оцінені.

Така ж історія і з доходами.

Уточнена фінзвітність. Деталізовано порядок надання уточненої фінзвітності.

Установлено, що підприємства можуть подавати уточнену і консолідовану фінзвітності на заміну раніше поданої за результатами проведення аудиторської перевірки, з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин.

img 9Порядок її надання й оприлюднення той же, що і для уточнюючої фінзвітності.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі