Теми статей
Обрати теми

Билет на поезд: как и что компенсируем?

Голенко Олександр, податковий експерт
Не так важко розшифрувати «китайську грамоту» сум, закодованих у залізничному квитку. Важче примиритися з тим, що недалекий законодавець надає приводи — а фіскали ними користуються — влізати в суто внутрішні взаємовідносини між відрядженим працівником і його підприємством. Давайте розберемося, які саме витрати відрядженого працівника згідно з його квитком на потяг підлягають компенсації без утримань ПДФО і ВЗ, а які все ж доведеться визнати оподатковуваним доходом.

Здавалося б, що може бути простіше?! Виплатити підзвітнику всю суму згідно з його залізничним квитком (показник «ВАРТ») плюс добові та інші підтверджені належним чином витрати, не замислюючись про утримання ПДФО і ВЗ, та й годі… Але не все так просто. Передусім попорпаємося в залізничній нормативці.

Які суми зашифровані і квитку?

Складові «вартості проїзного документа» визначені в п. 10.2 Правил № 1196*, згідно з яким у показник «ВАРТ» обов’язково входить:

* Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджені наказом Мінтрансу від 27.12.2006 р. № 1196.

1) квиток (показник «КВ.» — так звана квиткова вартість);

2) плацкарта (показник «ПЛ.»);

Зазначимо, що у квитку можна натрапити на один показник «Тар» замість суми «КВ.» + «ПЛ.».

3) ПДВ (показник «ПДВ.»);

4) страховий збір/страховий платіж (показник «СТР.») — згідно з п. 11 Порядку № 252** проїзний документ (у тому числі електронний посадочний документ) підтверджує особисте (обов’язкове) страхування пасажира;

** Порядок обслуговування громадян залізничним транспортом, затверджений постановою КМУ від 19.03.97 р. № 252.

5) плата за продаж проїзного документа/комісійний збір (показник «КЗБ.») — кошти, сплачені за послугу, пов’язану з оформленням, поверненням, переоформленням проїзних документів (п. 1.7 Правил № 1196). Відразу ж зауважимо, що йдеться тільки про той комісійний збір, який стягує з покупця квитка сама «Укрзалізниця».

До речі, податківці не заперечують проти компенсації без утримань і того комісійного збору, який стягується при поверненні квитка у зв’язку зі скасуванням відрядження.

Про це говориться в листі ДПСУ від 06.03.2012 р. № 3268/5/15-1416.

Крім того — увага! — за бажанням пасажир може придбавати так звані сервісні послуги (показник «СП.»), вартість яких включатиметься до складу показника «ВАРТ»;

6) ліжко (показник «БІЛ») — це сума може бути сплачена в залізничній касі окремо і тоді підзвітник разом із квитком (у якому відповідно немає показника «БІЛ») надасть у бухгалтерію окрему квитанцію на оплату постільних речей (код ЛУ-99к);

7) «ЧАЙ» — чай;

8) «К» — кава;

9) «П. Н.» — продуктовий набір.

Зверніть увагу, що показник «СП.» додатково розшифровується окремим рядком як «у тому числі ».

Тепер давайте розберемося, які з перелічених складових вартості залізничного квитка у разі їх компенсації перетворяться для відрядженого на додаткове благо (тобто з них потрібно буде утримати ПДФО і ВЗ).

Коли «гуляємо на свої»?

Не станемо цитувати тут наріжний п.п. «а» п.п. 170.9.1 ПКУ. А просто констатуємо: за наявності квитка (як на бланку проїзного документа, так і роздрукованого на принтері посадочного документа***), доданого до авансового звіту, відрядженому працівникові без зайвих запитань (за відсутності заборон та/або обмежень у затвердженому на підприємстві положенні про відрядження) компенсуються витрати, перелічені вище в пп. 1 — 6.

*** Перевірити його можна за посиланням: booking.uz.gov.ua/check_epd.

Навпаки, витрати з пп. 7 — 9, як наполягають податківці, належать до складу добових витрат.

Див. консультацію в категорії 103.17 ЗІР; лист ДФСУ від 25.04.2018 р. № 1859/6/99-99-13-02-03-15/ІПК.

Тобто оплачувати їх працівник повинен за рахунок тієї суми добових, яка була видана йому на відрядження. І особливо заперечувати тут нічого, оскільки, суворо кажучи, відшкодовувати витрати на харчування без утримань ПКУ дозволяє тільки в тому випадку, якщо вони включені до готельних рахунків.

Відповідна норма прямо прописана в абзаці другому п.п. «а» п.п. 170.9.1 ПКУ. А про безподаткове відшкодування таких витрат, включених у проїзний квиток, у цьому підпункті не йдеться взагалі.

Зрозуміло, з дозволу керівника підприємства та/або згідно з внутрішнім положенням про відрядження можуть бути виплачені/компенсуються й ці суми. Але тоді з них доведеться утримати ПДФО і ВЗ як з додаткового блага.

Проте є й безподатковий варіант. У внутрішньому документі, що встановлює розмір добових, затвердженому на підприємстві, можна обумовити, що у разі коли вартість чаю (харчування) включена в проїзний документ, добові зменшуються на цю суму. У цьому випадку працівник в авансовому звіті вкаже всю вартість квитка, але сума його добових буде відповідно зменшена на вартість чаю (харчування).

Проте майте на увазі! Якщо подібного застереження в «документі про добові» підприємства немає, то їх на «звичайних» (небюджетних) підприємствах виплачують у повному розмірі (незалежно від того, забезпечує працівників харчуванням приймаюча сторона чи вартість харчування включена до готельного рахунку або проїзних документів). Визнають це й податківці.

Що випливає з листа ДПСУ від 31.03.2012 р. № 5742/6/15-1415.

Що з «квитковим» ПДВ?

Зверніть увагу! Усі показники всередині дужок, у яких розшифрована величина показника «ВАРТ», подані без ПДВ.

Навпаки, ціна послуг, включених до складу показника «СП.» і розшифрованих окремим рядком після «у тому числі », подається з ПДВ, причому ці суми податку відповідно враховані і в показнику «ПДВ.».

Зрозуміло, що невідшкодування відрядженому сум на харчування, що входять до складу показника «СП.», тягне за собою необхідність нарахування в пропорційній частині показника «ПДВ.» «компенсуючих» податкових зобов’язань з ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ.

Нагадаємо, що в цьому випадку підставою для відображення податкового кредиту з ПДВ слугує сам «транспортний квиток» (п.п. «а» п. 201.11 ПКУ). При цьому відображати замінники податкової накладної платники повинні (!) в спеціальному Реєстрі документів. Це пряма вимога п. 201.111 ПКУ.

Ведуть його в довільній формі, разом зі звітністю до контролюючого органу такий Реєстр НЕ подають.

Див. лист ДФСУ від 17.02.2015 р. № 5292/7/99-99-19-03-02-17.

І хоча вимоги до Реєстру документів дуже лояльні, проте якщо при перевірці податківці виявлять його відсутність, то посадових осіб можуть покарати штрафом за ст. 1631 КпАП як за порушення порядку ведення податкового обліку. Розмір штрафу: від 85 до 170 грн. (при повторному протягом року притягненні — від 170 до 255 грн.).

«ПриватКвиток»: як компенсувати сервісний збір?

На завершення декілька слів про компенсацію витрат відрядженому, що купив електронний залізничний квиток через канали ПриватБанку.

Проблема тут у тому, що сума додатково сплаченого при цьому сервісного збору (комісії) за придбання проїзного документа, по-перше, не включається до складу показника «ВАРТ» (тобто не підтверджується роздруківкою власне посадочного документа). А по-друге, не реалізована можливість отримати/роздрукувати копію платіжного доручення такого сервісного збору.

Виходить, що через відсутність належного підтвердного розрахункового документа цю суму не можна компенсувати на загальних підставах без утримань img 1. А можна лише з дозволу керівника (ну, або згідно з положенням про відрядження) і, зрозуміло, з утриманням ПДФО і ВЗ.

Ось такі «залізнично-відрядні» викрутаси img 2!

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі