Повертаємо ОЗ постачальникові

Ми вже нещодавно говорили* про те, що покупець має право повернути товар (незалежно від того, є відповідне застереження в договорі чи ні), якщо продавцем порушено договірні умови. Тоді в обліку покупця операції відобразяться як повернення. Проте при поверненні основних засобів (ОЗ) виникає запитання: як бути з уже нарахованою амортизацією? Чи потрібно її, наприклад, сторнувати за минулі періоди, в яких вона потрапила в бухобліку на витрати?

* Див. статтю «Повернення й обмін товару: правила обліку» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 26).

Що з амортизацією?

Підприємство придбало об’єкт ОЗ, ввело його в експлуатацію і з наступного місяця стало нараховувати за ним амортизацію (згідно з п. 29 П(С)БО 7). Таким чином, амортизуючи об’єкт, підприємство діяло в суворій відповідності з положеннями законодавства — керувалося нормами П(С)БО. Отже, нараховуючи амортизацію, підприємство діяло правомірно.

Потім через суттєві дефекти було прийнято рішення повернути об’єкт назад продавцеві. Зауважте: операція з повернення — це операція поточного періоду. Через неї на минулі періоди озиратися не потрібно (до них не повертаємося), а операції обліковуємо поточною датою, тобто періодом повернення ОЗ продавцеві.

Тому сторнувати колишню амортизацію не потрібно, поготів, що жодної «амортизаційної» помилки в минулому не було (тоді мали право на амортизацію). Щоправда, нюанс увесь у тому, що продавець повертає покупцеві гроші в повній сумі. Тобто повністю компенсує покупцеві витрачене, відшкодує вартість об’єкта й «обнулює» витрати на купівлю. Тому для рівноваги минулі амортвитрати доведеться збалансувати. Як?

Визнати доходи (інші операційні, субрахунок 719), оскільки витрачені кошти відшкодовує продавець. Отже, повертаючи об’єкт ОЗ продавцеві, нараховану раніше амортизацію не «сторнуємо», а в такій сумі визнаємо дохід.

Податок на прибуток

У податковоприбутковому обліку малодохідника/високодохідника визнаний дохід (у сумі амортизації) на загальних підставах візьме участь у формуванні бухфінрезультату (об’єкта обкладення).

Причому малодохідникам більше хвилюватися ні про що, оскільки вони «амортизаційні» різниці не розраховують, а повністю рівняються на бухоблік. Запитання можуть виникати у високодохідників, які рахують різниці, у тому числі «амортизаційні» (ст. 138 ПКУ).

Так, наприклад, квартальників може хвилювати: чи потрібно якось уточнюватися за минулі періоди, в яких амортизація в податковому обліку вже потрапила на «витрати» (заповнені ряд. 1.1.1 і 1.2.1 додатка РІ)?

Із цього приводу заспокоїмо: ні, не потрібно. Зараз податковий облік зорієнтований на бухоблік. А там, як зазначалося, мали місце: купівля, введення в експлуатацію, використання об’єкта і нарахування за ним амортизації. Тому минулу законну амортизацію «скасовувати» не потрібно, її показали обґрунтовано.

І не хвилюйтеся, що об’єкт використовувався менше року. Для податковоприбуткового обліку він усе одно залишиться ОЗ. Хоча колись, пам’ятається, контролери заперечували проти податкової амортизації об’єкта, що прослужив менше року, вважаючи, що він нібито не потрапляє до ОЗ. Утім, зараз таких причіпок контролерів бути не може, оскільки у визначенні ОЗ з п.п. 14.1.138 ПКУ говориться про «очікуваний» строк використання (експлуатації) об’єкта більше року, а не про «фактичний» (тобто про потенційну можливість довгого використання об’єкта, а не про дійсну). Схожим визначенням оперує й бухоблік (п. 4 П(С)БО 7).

Тому є всі підстави для збереження податкової амортизації за об’єктом — її не коригуємо.

Уточнюватися через відображення в минулому «амортизаційних» різниць підприємству не потрібно. Поготів, що при поверненні ОЗ амортизацію урівноважили доходом у бухобліку. Тобто минулі витрати компенсуються.

Ще запитання можуть з’являтися в прибутківців-річників (якщо вони наберуть за рік 20 млн грн. і будуть через це вперше рахувати різниці в декларації за рік). А чи потрібно тоді їм у декларації за рік узагалі показувати «амортизаційні» різниці, якщо об’єкт купили і повернули в межах року? Так, потрібно.

Уникнути різниць не вийде. Адже амортизація об’єкта «засвітилася» в бухобліку. Тобто вона і в податковому обліку «потягне» за собою «амортизаційні» різниці за пп. 138.1, 138.2 ПКУ.

Причому зауважте: заповнити «амортизаційні» ряд. 1.1.1 і 1.2.1 додатка РІ (продублювати значення) доведеться навіть у випадку, якщо «бухгалтерська» амортизація дорівнюватиме «податковій» і результат вийде «нульовим».

Є ще різниці при вибутті ОЗ (пп. 138.1, 138.2 ПКУ). Вони встановлені для продажу і ліквідації. До речі, у нашому випадку має сенс відображати і ці різниці. Поготів, що повернення ОЗ цілком уписується в податкове визначення продажу за п.п. 14.1.202 ПКУ. А сенс полягає в тому, що при цьому підході ми не втратимо ту частину законних амортизаційних витрат, яка свого часу не зменшила об’єкт оподаткування через податкову різницю. Адже тоді ж об’єкт був зменшений на податкову амортизацію (яка в загальному випадку менше за бухгалтерську), а за фактом компенсації за ОЗ до доходу потрапить більша сума бухгалтерської амортизації.

При такому підході вас не повинно хвилювати, що залишкова вартість у бухобліку не лягає на витрати. Як відомо, для податкових різниць це неважливо.

ПДВ

Зменшити податковий кредит (ПК) покупець зобов’язаний (!) у періоді складання РК (не чекаючи отримання РК від продавця і незалежно від періоду його реєстрації). Таке зменшення ПК покупець відображає в ряд. 14 декларації з ПДВ. Але є небезпечні для покупця нюанси з баченням податківців моменту складання продавцем такого РК**.

** Див. статтю «Повернення й обмін товару: правила обліку» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 26).

*** Установлена в бухобліку ліквідаційна вартість віднімається при визначенні вартості ОЗ, що амортизується, також 0438 у податковому обліку (лист ДФСУ від 18.05.2018 р. № 2212/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

Повертаємо ОЗ (обладнання) постачальникові