Скільки разів можна припиняти і розпочинати підприємницьку діяльність? Через скільки днів після припинення підприємницької діяльності можна знову зареєструватися?
Зніматися з держреєстрації, потім знову реєструватися можна скільки завгодно разів. Жодних обмежень законодавство не містить 
.
Щодо тимчасової паузи між «зіскоком» і «заскоком» також жодних обмежень немає. Єдине, що потрібно враховувати: держреєстратор виключає підприємця з Єдиного державного реєстру протягом 24 годин після отримання заяви від нього (ст. 26 Закону № 755*).
Отже, потрібно почекати хоча б добу.
Якщо підприємець знявся з держреєстрації, а потім знову зареєструвався, як бути зі звітами?
Повторна реєстрація нічого не змінює.
Згідно з п.п. 65.10.8 ПКУ припинення підприємницької діяльності не звільняє особу від її підприємницьких зобов’язань, не змінює строк і порядок їх виконання та не скасовує штрафів за їх невиконання.
Підприємець, що розреєструвався, зобов’язаний вчасно подати всі «останні» звіти:
— декларацію про доходи — протягом 30 календарних днів після реєстрації припинення підприємницької діяльності (п. 177.11 ПКУ). Це якщо «зіскок» відбувся в статусі підприємця на загальній системі оподаткування або в статусі єдиноподатника, але при цьому в поточному році підприємець встиг побувати на загальній системі оподаткування**;
** Нюанси знайдете в статті «Остання дека єдиноподатника — ex‑загальносистемника» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 46).
— декларацію єдиноподатника — протягом 40 календарних днів після закінчення того кварталу, в якому відбулося припинення, якщо «зіскок» відбувся в статусі єдиноподатника (категорія 135.02 ЗІР). Якщо в поточному році підприємець був на загальній системі, потім перейшов на єдиний податок, а потім розреєструвався, потрібно також подати декларацію про доходи (див. вище).
Єдиноподатна декларація не буває «ліквідаційною», це звичайний звіт, який подають за останній звітний період. Тому формально єдиноподатники груп 1 і 2 можуть подати його аж після закінчення року, але затягувати немає жодного сенсу. Краще дослухатися до «поради» податківців;
— Звіт з ЄСВ (форму № Д5) з позначкою «ліквідаційний» — за період з початку року до дня реєстрації припинення підприємницької діяльності. Зараз конкретний строк його подання не встановлений. Водночас із 01.08.2018 р. набирає чинності нова редакція Порядку подання ЄСВ-звітності***.
*** Затверджена наказом від 15.05.2018 р. № 511 (детальніше про це ви можете прочитати в окремій статті номера «Оновлений ЄСВ-звіт: перше знайомство»).
Так ось, згідно з пп. 9 і 11 розд. III нової редакції підприємці (і загальносистемники, і єдиноподатники) у разі ліквідації Звіт з ЄСВ (форму № Д5) з позначкою «ліквідаційний» подавати повинні протягом 30 календарних днів з дня реєстрації припинення підприємницької діяльності.
Власне, радимо орієнтуватися на цей строк уже зараз.
До речі, згідно з останніми новаціями в сплаті ЄСВ****, його слід сплатити протягом 10 календарних днів після граничного строку подання «ліквідаційної» форми № Д5.
**** Деталі знайдете в статті «Інструкція про нарахування і сплату ЄСВ: вивчаємо нову редакцію» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 28).
Ну а після нової держреєстрації потрібно буде подавати нові звіти (декларацію про доходи і форму № Д5) у стандартні строки.
Декларацію про доходи:
1) за підсумками першого кварталу роботи на загальній системі (протягом 40 календарних днів після закінчення кварталу). Декларація подається й у тому випадку, якщо відразу після держреєстрації підприємець «стрибає» в групи 1 і 2 єдиного податку. Оскільки існує «розрив» між датою держреєстрації і датою переходу на єдиний податок. У цьому «розриві» підприємець перебуває на загальній системі оподаткування (див. консультацію в підкатегорії 104.09 ЗІР).
Зауважте: ФОП-новачки в першій деці зобов’язані показати своє майно і цивільні доходи на дату держреєстрації (п.п. 177.5.2 ПКУ);
2) за підсумками року (не пізніше за 9 лютого).
Якщо станете загальносистемником у IV кварталі, подаєте одну декларацію — за IV квартал (вона ж — річна).
Звіт з ЄСВ (форма № Д5, таблиця 1) подається тільки за підсумками року — до 10 лютого року, наступного за звітним.
Якщо підприємець знявся з держреєстрації і знову зареєструвався в одному й тому ж місяці, як йому платити ЄСВ?
У категорії 301.04.02 ЗІР податківці на це запитання відповідають так:
— коли підприємець знімається з держреєстрації, він зобов’язаний сплатити ЄСВ за частину місяця — з 1 числа і до дня припинення діяльності (ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ). Але ЄСВ за цей «усічений» місяць усе одно має бути не менше мінімального розміру (п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ);
— коли підприємець знову реєструється, у нього виникає обов’язок сплачувати ЄСВ за кожен місяць, включаючи місяць держреєстрації (ч. 2 ст. 6 Закону про ЄСВ). При цьому такий ЄСВ, як і раніше, має бути не менше мінімального розміру за кожен місяць (п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ).
Виходить, що підприємцеві доведеться сплатити ЄСВ двічі за один і той же місяць 
. Це, звісно, несправедливо. Але сперечатися з податківцями в цьому випадку доволі складно.
Щоб уникнути таких прикрих витрат, радимо зніматися з держреєстрації і знову реєструватися підприємцем у різних місяцях 
.
Підприємець у 2018 році працював тільки на загальній системі, а потім знявся з держреєстрації. Чи може він знову зареєструватися у 2018 році і відразу стати єдиноподатником?
Так, може, за умови, що дохід, отриманий ним до «розреєстрації», не перевищує меж, установлених для єдиноподатника (абз. 4 п.п. 298.1.4 ПКУ). Зрозуміло, також потрібно дотримуватися інших вимог до відповідної групи єдиного податку, зокрема за видами діяльності, та не мати непогашених податкових боргів в «анамнезі».
Підприємець у 2017 — 2018 рр. працював на спрощенці, а потім знявся з держреєстрації. Чи може він знову зареєструватися у 2018 році і відразу стати єдиноподатником?
На жаль, податківці таку можливість категорично відкидають. Вони вважають, що у 2018 році підприємець уже скористався своїм правом на спрощенку, а таке право надається лише раз на рік (п.п. 298.1.4 ПКУ).
«Побуцатися» з ними можна, оскільки у 2018 році підприємець не переходив на спрощенку, а вже був на не ній ще з минулого року, тобто право раз на рік перейти спрощенку ще не використане.
Але чи варта гра свічок — вирішувати вам? Можна просто почекати до кінця року і без дебатів стати єдиноподатником з 01.01.2019 р. .
У 2018 році підприємець, будучи на спрощенці, отримав дохід більше 1 млн. грн., а потім знявся з держреєстрації. Чи може він знову зареєструватися і стати єдиноподатником без РРО?
Податківці впевнені, що ні 
(категорія 109.02 ЗІР).
Вони розуміють п. 296.10 ПКУ занадто широко: застосування РРО триває (точніше, у підприємця відсутній «РРО-імунітет») в усіх подальших періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як єдиноподатника.
На наш погляд, цю норму потрібно розуміти так: щойно підприємець припинив бути спрощенцем (неважливо: знявся з держреєстрації чи перейшов на загальну систему), обов’язок застосовувати РРО зникає. І подальші переходи на спрощенку вже можливі без РРО.
Але, на жаль, податківцям це не доведеш. Залишається адмінсуд, але не факт, що і в суді можна буде дістати позитивне для себе рішення .
Тож орієнтуватися краще на позицію податківців.
