Бухгалтерський облік
Як зараз цей акт правильно відобразити в обліку? Яким періодом проводити в 1С такий документ? Як знову віднести цю суму на витрати?
Передусім ми в цьому випадку не радимо сторнувати відображені раніше витрати в бухгалтерському обліку. Адже, незважаючи на те, що на момент перевірки акта й не було, це не скасовує того, що фактично операція була проведена і витрати фактично були понесені. А тому ми б радили не проводити виправлень, наслідком яких було б викривлення даних у бухобліку.
Тим паче, що Положення № 88* (а саме його п. 2.6) дозволяє в деяких випадках відображати витрати на підставі самостійно складених документів. Такої думки дотримується і Мінфін у листі від 22.04.2016 р. № 31-11410-06-5/11705.
А ось із донарахованим податком, а також штрафом і пенею — інша історія.
Донарахування податку на прибуток проводять шляхом виправлення відповідних облікових показників «помилкового» періоду:
— якщо податок донарахований за періоди поточного календарного року (або за минулий рік, але якщо результати перевірки погоджені до затвердження річної фінзвітності), то в періоді погодження результатів перевірки слід зробити проводку: Дт 981 «Податок на прибуток» — Кт 641 «Розрахунки за податками»;
— якщо за минулі роки, причому результати перевірки погоджені після затвердження річної фінзвітності, то виправляти помилку слід шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) на початок звітного року (п. 4 П(С)БО 6). Це відображають кореспонденцією субрахунку 441 «Прибуток нерозподілений» (або 442 «Непокриті збитки», якщо підприємство збиткове) з рахунками класів 1 — 6. Тобто на суму донарахованого податку на прибуток потрібно скласти проводку: Дт 441 «Прибуток нерозподілений» — Кт 641.
Штраф і пеню нараховують проводками Дт 948 «Визнані штрафи, пеня, неустойки» — Кт 641 у періоді, в якому отримано податкове повідомлення-рішення (або погоджені результати перевірки — у разі їх судового або адміноскарження). Причому скасувати їх не вийде — адже на момент перевірки порушення мало місце, відповідно були підстави для накладення штрафу і нарахування пені.
При цьому звертаємо увагу, що універсальним інструментом, який слугує для відображення в обліку виправлень за результатами перевірки, а також донарахування податку, штрафу і пені, є бухгалтерська довідка.
Тепер перейдемо до ключових запитань статті. Судячи із запитання, платник «зняв» витрати періоду, в якому був складений акт, відсутній під час проведення перевірки. Що ж йому робити тепер, коли з’явився дублікат первинного документа?
Важливо пам’ятати, що господарські операції мають бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (згідно з ч. 5 ст. 9 Закону про бухоблік). Враховуючи це, йому тепер потрібно виправити таке «зняття» витрат — керуючись правилами виправлення помилок у бухобліку**.
** Детальніше про які ви могли прочитати в статті «Помилки в бухобліку/фінзвітності: самовиправлення-2018» у журналі «Бухгалтер 911», 2018, № 18-19.
Крім того, тепер з’явилися вагомі причини для того, щоб відсторнувати суми податку на прибуток, донарахованого в бухобліку раніше.
Залежно від того, якою проводкою податок був донарахований, в обліку робляться записи: Дт 441 — Кт 641 або Дт 981 — Кт 641 методом «червоне сторно».
Повторимося: зі штрафом і пенею, нарахованими при виявленні порушення, нічого зробити не вдасться 
, адже тоді вони виникли цілком обґрунтовано.
Декларація з податку на прибуток
Як правильно відобразити це в декларації з прибутку?
Потрібно спочатку з’ясувати, як слід було правильно відобразити результати перевірки в «прибутковій» декларації***. На відміну від самостійно виявлених помилок, податкові зобов’язання, нараховані за підсумками перевірки, платник податків відображати в декларації, у загальному випадку, не зобов’язаний. Цим повинні займатися самі контролери (п.п. 54.3.2 ПКУ). У категорії 102.23.02 ЗІР ДФСУ підтверджує це, зазначаючи, що погоджені суми податкових зобов’язань автоматично нараховуються в інтегрованій картці платника податків. Проведення самостійних виправлень відповідно до ст. 50 ПКУ збільшених/зменшених податкових зобов’язань з податку на прибуток за період, що перевіряється, не здійснюється.
*** Форма якої затверджена наказом Мінфіну «Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств» від 20.10.2015 р. № 897.
Але, як кажуть, немає правила без винятку: якщо за результатами перевірки збільшено/зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування, то виправлення проводять у декларації за наступний (а не за перевірений) звітний період. Разом з такою декларацією податківці вимагають подання доповнення згідно з п. 46.4 ПКУ з відповідним поясненням і зазначенням сум від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих звітних років.
Також зазначимо, що якщо перевірці підлягав окремий період року (в журналі «Вісник. Офіційно про податки» податківці як приклад розглядали період — три квартали 2017 року), то результати перевірки потрібно відображати в декларації за наступний звітний період (у випадку, що розглядається ними, — рік). При цьому в річній декларації в такому разі платник повинен зазначити правильний об’єкт оподаткування (що враховує зняті за результатами перевірки витрати) і суму податку з урахуванням донарахованої суми.
Суму податку, нараховану за результатами перевірки, податківці радять облікувати в рядку 18 декларації.
Що ж робити, якщо з’явився 
дублікат документа? Перешкода в тому, що прямо застосувати «самовиправні» норми ст. 50 ПКУ не вийде, адже дані декларації за помилковий період і так є правильними (у чому ви переконалися вище). А ось відкоригувати раніше донарахований податківцями за результатами перевірки податок на прибуток, безумовно, необхідно. Адже зобов’язання платника в цьому випадку необґрунтовано завищені. Як це «провернути»?
На жаль, спеціального рядка для такого роду коригувань форма декларації з податку на прибуток не містить. Тому, як нам здається, краще за все використовувати для цих цілей рядок 18 (тим паче, що фіскали самі радять застосовувати його).
Тому прибрати зайве нарахування, не взявши до уваги об’єкт оподаткування, вийде за допомогою додатка ВП за «помилковий» період до поточної декларації. Його заповнити достатньо просто: зазначити в ньому потрібно ті ж показники, які були спочатку в декларації за «помилковий» період. У рядках 26 — 30 поточної декларації при цьому потрібно ставити прочерки. Зайву суму податку ми рекомендуємо облікувати в рядку 18 декларації за поточний звітний період. Таким чином, сума податку, нарахована за поточний період (рядок 19), зменшиться на «зайву» суму.
А якщо в «помилковому» періоді було задекларовано від’ємне значення, а недоплата з податку «вилізла» в одному з наступних періодів, охоплених перевіркою, то тоді додаток ВП заповнюють за перший «плюсовий» період, тобто період, у якому виникла недоплата.
При виправленні суми податку, донарахованого податківцями раніше, обов’язково подайте доповнення до декларації, в якому поясніть проведені вами виправлення.
Відрізняється порядок виправлення, якщо перевірці підлягав окремий «неповний» період року (І квартал, півріччя, три квартали). У такому разі, як ви пам’ятаєте, донараховану податківцями суму податку потрібно відобразити в декларації за наступний звітний період. Оскільки виправлену суму податку повинен був декларувати сам платник податків, то для того, щоб її потім прибрати, можна скористатися механізмом самовиправлення зі ст. 50 ПКУ.
Виправитися можна в такому разі за допомогою подання уточнюючої декларації та або додатка ВП до декларації за поточний звітний період.
Відкоригувати при цьому потрібно: фінрезультат до оподаткування (значення рядка 02 зменшити на суму доданих витрат); об’єкт оподаткування (значення рядка 04 теж зменшити на суму доданих витрат) і суму нарахованого податку на прибуток (значення рядків 06, 17 і 19 зменшити на суму «зайвого» податку). А ось значення рядка 18 повинно залишитися тим же (з урахуванням донарахувань за перевіркою).
Різниця за рядком 19 потрапить до рядка 26 декларації за поточний звітний період / додатка ВП, таким чином зменшивши нарахування в інтегрованій картці платника.
