Теми статей
Обрати теми

Коефіцієнт коригування при розрахунку відпускних: розбираємо нюанси

Савченко Олена, налоговый эксперт
Відпускну тему нинішнього сезону ми почали в «Бухгалтері 911», 2018, № 17, присвятивши їй два матеріали «Право на відпустку: нюанси» і «Відпускні: розраховуємо і нараховуємо правильно». А зараз поговоримо детальніше про розрахунок коефіцієнта коригування відпускних: навіщо він потрібний; коли його можна і чи потрібно застосовувати; як його розраховувати в тій чи іншій ситуації; що може загрожувати підприємству за «ігнорування»?

Навіщо? Нагадаємо, що коригування виплат, що беруть участь у розрахунку відпускних, працівникові, який іде у відпустку, ми проводимо в тому випадку, якщо в розрахунковому періоді, за який здійснюється розрахунок середньої зарплати, йому підвищували оклад (тарифну ставку). Навіщо це потрібно? Припустимо, у 2017 році місячна зарплата працівника могла становити 5000 грн., а у 2018-му — виросла до 8000 грн. у зв’язку з підвищенням окладу. Якщо просто розрахувати середньоденну зарплату виходячи з фактичних виплат, а потім помножити її на кількість днів відпустки, то трудовий дохід працівника за місяць, на який припадає відпустка, зменшиться. Адже дні відпустки будуть оплачені за «усередненою» зарплатою.

Не допустити зниження суми доходу працівника за період його відпустки має п. 10 Порядку № 100*. Цією нормою передбачено коригування виплат, що враховуються при розрахунку середнього заробітку та нараховані до такого підвищення, на коефіцієнт підвищення окладів (тарифних ставок) на підприємстві.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100.

Проводячи коригування, ми дотягуємо зарплату, нараховану в розрахунковому періоді до підвищення окладів (тарифних ставок), до рівня сьогоднішньої зарплати працівника.

Відразу зазначимо, що деякі бухгалтери, не бажаючи морочитися з розрахунком коефіцієнта, спрощують собі життя: розраховують середню «відпускну» зарплату, відразу орієнтуючись на оклад працівника перед виходом у відпустку**. Тобто на той сьогоднішній оклад, до якого потрібно було б дотягнути середню зарплату. Чи має право на життя такий «лайфхак»?

** Актуально для випадку, коли працівникові в розрахунковому періоді нараховувалася тільки основна зарплата виходячи з окладу (тарифної ставки) й інших виплат (індексації, доплат, надбавок) не було.

Якщо власник не проти, то чому б і ні. Інтереси працівника не обмежені. Перевіряючі чіплятися не зможуть img 1.

А якщо… Коригувати зарплату повинні всі підприємства, у тому числі й бюджетники, а також підприємці-роботодавці. Інакше є ризик нарватися на штрафи (про них — нижче). При цьому госпрозрахункові підприємства можуть скористатися деяким послабленням, передбаченим абзацом першим п. 10 Порядку № 100. У ньому зазначено, що такі підприємства при розрахунку відпускних, коригування виплат здійснюють з урахуванням їх фінансових можливостей. Тобто у разі скрутного фінансового становища можна зменшити коефіцієнт коригування. Для цього видають відповідний наказ (розпорядження), в якому зазначають причини, що не дозволяють провести коригування в повному обсязі: зниження рентабельності, обсягу виробництва, недостатність обігових коштів тощо.

Такий наказ (розпорядження) погоджують з профкомом або іншим органом, уповноваженим на представництво трудовим колективом.

Зверніть увагу: бюджетників послаблююча норма не стосується. А чи можуть нею скористатися підприємці-роботодавці? Так, можуть. Мінсоцполітики в листі від 10.05.2018 р. № 766/0/101-18 відповідає на це запитання позитивно.

Знову ж таки, якщо на підприємстві немає колективного договору — це не привід нехтувати коригуванням (див. лист Мінсоцполітики від 17.05.2018 р. № 838/0/101-18).

Підкреслимо. Не проводити коригування взагалі роботодавець не має права (див. лист Мінсоцполітики від 27.10.2016 р. № 1491/13/8416). Такі висновки Мінсоцполітики повністю підтримує Держпраці. А ось суди не такі одностайні в цьому питанні. Одні вважають, що Порядок № 100 не зобов’язує небюджетного роботодавця проводити коригування зарплати. Таке рішення роботодавець приймає самостійно з урахуванням фінансових можливостей. При цьому він має право знизити розмір коефіцієнта до 1,0, якщо відсутні фінансові можливості застосовувати фактичний коефіцієнт коригування (див., наприклад, постанови Орджонікідзевського міськсуду Дніпропетровської обл. від 21.12.2017 р. у справі № 184/2004/17, Черкаського окружного адмінсуду від 23.09.2013 р. у справі № 823/2916/13-а, ухвалу ВАСУ від 14.03.2013 р. № К/9991/48171/11, постанову Драбівського районного суду від 20.08.2013 р. у справі № 692/1013/13-п). Інші ж суди стають на бік Мінсоцполітики і Держпраці (див., наприклад, ухвалу Київського апеляційного адмінсуду від 17.04.2014 р. у справі № 823/2842/13-а).

Випадки коригування. Тепер розберемо деякі питання, пов’язані з розрахунком коефіцієнта коригування. Наголос зробимо на відпускних. Хоча взагалі коригування проводять в усіх випадках, коли працівникові розраховують середній заробіток згідно з Порядком № 100 (наприклад, для оплати відрядження, виплати вихідної допомоги тощо).

При розрахунку коефіцієнта дивіться виключно на оклад (тарифну ставку) працівника.

Доплати, надбавки, премії, що встановлюються працівникові в розрахунковому періоді, вас у цьому випадку хвилювати не повинні.

Коефіцієнт коригування знаходимо, розділивши оклад, установлений працівникові після підвищення, на оклад, який був у нього до підвищення.

Коефіцієнти коригування розраховуємо для кожного працівника окремо за кожним випадком підвищення окладу. Розрахований коефіцієнт (або декілька коефіцієнтів, якщо зарплата підвищувалася кілька разів) множимо на суми виплат за період до підвищення. На підставі відкоригованої таким чином зарплати визначаємо середній заробіток для розрахунку відпускних.

А якщо підвищення суми зарплати за місяць відбувалося за рахунок збільшення суми «трудової» доплати, чи потрібно розраховувати коефіцієнт коригування? Ні, у цьому випадку коефіцієнт коригування не розраховуємо***.

*** Детальніше про це ми писали в статті «Відпускні: розраховуємо і нараховуємо правильно» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 17).

А якщо працівник працював на умовах неповного робочого часу (0,5 ставки), а потім став працювати повний робочий день (або неповний робочий день, але, скажімо, вже не 0,5 ставки, а 0,8)? У цьому випадку, якщо оклад за посадою не змінився, то в місяці зміни графіка роботи, коефіцієнт коригування також не розраховують.

Наприклад, працівникові, який працював на умовах неповного робочого часу, на підставі його заяви з 01.02.2018 р. встановлено режим повного робочого часу. До 01.02.2018 р. працівник обіймав 0,5 штатної одиниці. З 30.07.2018 р. він іде в щорічну відпустку на 14 календарних днів. У розрахунковому періоді (липень 2017 року — червень 2018 року) його оклад не змінювався і становив 3000 грн. З липня по грудень 2017 року працівникові нараховувалася зарплата за місяць (з урахуванням трудової доплати) в сумі 1600,00 грн., у січні — 1861,50 грн., а з лютого по червень — 3723,00 грн.

У розрахунковому періоді оклад не змінювався, отже, коефіцієнт коригування не розраховуємо. У розрахунку середньої зарплати братиме участь фактична зарплата, нарахована працівникові в розрахунковому періоді:

1600,00 грн. х 6 міс. + 1861,50 грн. + 3723,00 х 5 міс. = 30076,50 грн.

Розрахуємо середньоденну зарплату: 30076,50 грн. : 354 к. дн. = 84,96 грн./к. дн., де 354 — кількість календарних днів у розрахунковому періоді за вирахуванням святкових і неробочих днів****.

**** Див. таблицю 2 в статті «Відпускні: розраховуємо і нараховуємо правильно» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 17).

Сума відпускних дорівнює

84,96 грн./к. дн. х 14 к. дн. = 1189,44 грн.

А тепер, використовуючи умови попереднього прикладу, припустимо, що в лютому 2018 року працівникові був підвищений оклад з 3000,00 грн. до 5100,00 грн.

Розрахуємо коефіцієнт коригування:

5100,00 грн. : 3000,00 грн. = 1,7.

Зверніть увагу: якщо працівник працює в режимі неповного робочого часу, для розрахунку коефіцієнта коригування беремо повні оклади, а не фактично нараховану зарплату.

Визначимо суму зарплати, яка братиме участь у розрахунку відпускних:

(1600,00 грн. х 6 міс. + 1861,50 грн.) х 1,7 + 5100,00 х 5 міс. = 44984,55 грн.

Середньоденна зарплата дорівнює:

44984,55 грн. : 354 к. дн. = 127,08 грн./к. дн.

Сума відпускних становитиме:

127,08 грн./к. дн. х 14 к. дн. = 1779,12 грн.

Дуже часто підприємства користуються всім відомим способом «уникнення» індексації зарплати: регулярне підвищення окладів «на трохи-трохи». Як бути з коригуванням у цьому випадку? На жаль, якщо оклади на підприємстві підвищувалися хоч і трохи — це вже привід проводити коригування.

А скільки знаків після коми повинен містити коефіцієнт коригування? Відповідь на це запитання утруднюється надати навіть Мінсоцполітики. Так, у листі від 10.05.2018 р. № 766/0/101-18 на аналогічне запитання відповідь надана така: Порядком № 100 кількість знаків після коми не обмежена. Тож усе на розсуд бухгалтера. Але зрозуміло, що чим більше знаків після коми ми залишимо, тим «ближче» до потрібного вийде результат img 2.

Якщо в розрахунковому періоді, крім основної зарплати, розрахованої з окладу, працівникові нараховувалися «трудова» доплата, індексація, лікарняні, відпускні. Чи потрібно суми таких виплат множити на коефіцієнт коригування?

Пункт 10 Порядку № 100 вимагає, щоб коефіцієнт коригування застосовували до зарплати (включаючи премії та інші виплати, які враховуються при обчисленні середньої зарплати), нарахованої в розрахунковому періоді за проміжок часу до підвищення.

«Трудова» доплата, індексація, відпускні за минулі періоди і лікарняні беруть участь у розрахунку відпускної середньої зарплати. А отже, підлягають коригуванню (лист Мінсоцполітики від 04.05.2017 р. № 1344/0/101-17/282).

Приклад. Працівник іде в щорічну відпустку з 02.07.2018 р. на 24 календарні дні. У розрахунковому періоді (липень 2017 року — червень 2018 року) його оклад становив: з липня по грудень 2017 року — 3000,00 грн., із січня по червень 2018-го — 3450,00 грн. При цьому з липня по грудень 2017 року працівникові нараховувалася і виплачувалася зарплата за місяць у сумі 3200,00 грн. (оклад + індексація + «трудова» доплата до «мінімалки»), а із січня по червень — 3723,00 грн. (оклад + «трудова» доплата до мінзарплати).

Визначаємо коефіцієнт, на який коригується зарплата (ділимо оклад «після» на оклад «до»): 3450,00 : 3000,00 = 1,15.

Загальна сума зарплати, яка братиме участь у розрахунку відпускних:

(3200,00 грн. х 6 міс.) х 1,15 + (3723,00 грн. х 6 міс.) = 44418,00 (грн.).

Середньоденна зарплата:

44418,00 грн. : 354 к. дн. = 125,47 (грн./к. дн.),

де 354 — кількість календарних днів у розрахунковому періоді за вирахуванням святкових і неробочих днів.

Сума відпускних дорівнює:

125,47 грн./к. дн. х 24 к. дн. = 3011,28 грн.

Розглянемо ще один приклад, якщо в розрахунковому періоді було переведення на іншу посаду + підвищення окладів. Як провести коригування? Тут дотримуйтеся головного правила: розділяйте посади, розраховуйте і застосовуйте коефіцієнти за кожною посадою окремо. Причому:

— якщо в розрахунковому періоді відбулося підвищення окладів, а після цього працівника перевели на іншу посаду, то зарплату, нараховану за старою посадою, до підвищення коригують на коефіцієнт підвищення. Якщо за обійманою раніше посадою оклад підвищувався вже після переведення працівника, коефіцієнт коригування окладу за цією посадою не розраховується;

— коефіцієнти підвищення окладу за новою посадою до зарплати, нарахованої за старою посадою, не застосовуйте

Див. лист Мінсоцполітики від 20.04.2017 р. № 1227/0/101-17/282.

Припустимо, працівник іде в щорічну відпустку з 02.07.2018 р. на 24 календарні дні. У розрахунковому періоді (липень 2017 року — червень 2018 року) він обіймав посади: до 01.12.2017 р. — бухгалтера (оклад — 5000,00 грн.); з 01.12.2017 р. — заступника головного бухгалтера (оклад — 8000,00 грн.). З 01.01.2018 р. усім працівникам підприємства були підвищені оклади. У результаті оклад працівника за новою посадою склав 10000,00 грн. Для наочності припустимо, що премії, доплати, надбавки тощо працівникові не нараховувалися.

У цьому випадку в розрахунковому періоді коригуванню підлягатиме тільки зарплата за новою посадою («заступник головного бухгалтера»), оскільки саме в період роботи на цій посаді в працівника був підвищений оклад. Підвищення окладу відбулося на коефіцієнт 1,25 (10000,00 грн. : 8000,00 грн.).

На цей коефіцієнт коригуємо зарплату, нараховану в розрахунковому періоді за новою посадою за період до підвищення (тобто зарплату грудня):

8000,00 грн. х 1,25 = 10000,00 грн.

Зарплату за липень — листопад 2017 року в сумі 25000,00 грн. (5000,00 грн. х 5 міс.), нараховану за колишньою посадою працівника, не коригуємо, оскільки оклад за цією посадою в період, коли працівник її обіймав, не підвищувався.

Таким чином, загальна сума виплат, яка враховуватиметься в розрахунку «середньої», дорівнює: 25000,00 грн. (зарплата за квітень — листопад) + 10000,00 грн. (відкоригована зарплата за грудень) + 60000,00 грн. (зарплата за січень — червень) = 95000,00 грн.

Середньоденна зарплата становитиме:

95000,00 грн. : 354 к. дн. = 268,36 грн./к. дн.

Сума відпускних дорівнює:

268,36 грн./к. дн. х 24 к. дн. = 6440,64 грн.

Що загрожує? Безпідставне незастосування коригуючи коефіцієнтів може призвести до заниження суми відпускних. За таке порушення роботодавцеві загрожує штраф за ст. 265 КЗпП. На нашу думку, такий штраф повинен застосовуватися в розмірі 1 мінзарплати як за «порушення інших вимог трудового законодавства», це підтверджує і Мінсоцполітики в листі від 16.08.2016 р. № 1143/13/84-16. Крім того, посадовим особам загрожує адмінштраф на підставі ч. 1 ст. 41 КпАП (від 510 до 1700 грн.).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі