Теми статей
Обрати теми

Виправленню помилок у «прибутковій» декларації присвячується

Товстоп’ят Юрій, податковий експерт
Наявність помилок (у тому числі в декларації з податку на прибуток підприємств) — ще не вердикт. Головне — правильно і вчасно їх виправити. У цьому, власне, ми зараз і спробуємо вам допомогти. При цьому розповімо, як мінімізувати розмір штрафу, пені (в ідеалі — уникнути останньої) і до того ж… відстрочити сплату недоплати (за її наявності).

3 кити , на яких тримається самовиправлення

Помилки в «прибутковій» декларації можна виправити трьома способами. Але два з них доступні лише в межах строків подання декларації за звітний період.

Перший і найменш болісний — подання звітної нової декларації. Але скористатися ним ви можете тільки не пізніше четверга, 10 травня. Та й виправити таким чином вийде лише помилки, допущені в декларації за І квартал 2018 року (актуально лише для квартальних платників). Та зате жодних штрафів при цьому не передбачено.

Другий — дороговартісний (розмір «самоштрафу» становить 5 % від суми недоплати), але здатний відстрочити сплату податкових зобов’язань до закінчення граничних строків сплати зобов’язань за звітний період, — виправлення за допомогою додатка ВП.

Виправитися таким чином квартальні платники1 зможуть не пізніше четверга, 10 травня, відстрочивши сплату недоплати, самоштрафу і (можливо) пені до п’ятниці, 18 травня.

1 Про заповнення звітності за І квартал такими платниками детальніше говорилося в статті «Прибуткова» звітність за I квартал: не без підводних каменів» минулого випуску нашого журналу.

Утім, ніхто не забороняє вам, якщо до закінчення зазначеного строку виявили помилку, що належить до одного з попередніх звітних періодів, скомбінувати обидва зазначені способи, тобто включити до звітної нової декларації додаток ВП (якщо його не було у звітній декларації2), за допомогою якого виправити таку помилку.

2 Річ у тому, що до декларації можна додати лише один додаток ВП. Тому якщо у звітній декларації вже були виправлені помилки за допомогою такого додатка, то у звітній новій декларації «полікувати» помилки, що належать до іншого звітного (податкового) періоду, не вийде.

Третій — доступний цілий рік img 2 уточнюючий розрахунок. Він трохи дешевше попереднього способу виправлення (розмір самоштрафу становить 3 % від суми недоплати), але сплатити суму недоплати, штрафу і пені (за наявності) в такому разі необхідно до подання уточнюючої декларації (згідно з абз. «а» п. 50.1 ПКУ).

Саме про нього і пропонуємо поговорити в межах цієї статті детальніше. Відразу попередимо: виправлення за його допомогою більш трудомістке, ніж через додаток ВП. Але «дорогу здолає той, хто йде» img 3. Тож уперед!

Виправлення уточненкою: базові принципи

Строк давності для можливого виправлення становить 1095 днів3, що йдуть за останнім днем граничного строку подання податкової декларації (згідно з пп. 50.1 і 102.1 ПКУ). Якщо ж декларація була подана пізніше, відлік цього строку «стартує» за днем її фактичного подання.

3 2555 днів — при виправленні контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ.

У тому числі це стосується випадку, коли за період, що уточнюється, раніше вже подавали уточнюючу декларацію: відлік відповідного строку стартує за днем її подання.

Зверніть увагу: при перетікаючих збитках (детальніше про які поговоримо в окремому підрозділі статті) необхідність виправити показники декларації може виникнути, навіть якщо помилка була допущена раніше 1095-денного строку.

Період, який був охоплений перевіркою, також можна уточнити. Але при цьому слід бути готовим до приходу непроханих гостей img 4 : згідно з п. 50.3 і п.п. 78.1.3 ПКУ подання уточненки в такому разі може стати підставою для документальної позапланової перевірки за відповідний період.

А ось для того, щоб уточнитися, якщо вже отримали повідомлення про планову документальну перевірку, немає жодних перешкод (не проти й податківці — категорія 135.02 ЗІР).

Але подавати уточнюючі декларації до поданих раніше податкових декларацій за звітний період під час проведення документальних планових і позапланових перевірок платник не має права (згідно з п. 50.2 ПКУ).

«Самоштраф» може загрожувати платникові, тільки якщо помилка призвела до недоплати податку (про її наявність «сигналізує» збільшення значень рядків 19, 22 і 25). Розмір штрафу становить 3 % від суми недоплати, нарахувати його платник податків зобов’язаний самостійно.

Помилки 2015 року п. 31 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ дозволяє виправити без нарахування «самоштрафу». Але від пені й адмінштрафу він не рятує img 5.

Як запевняють податківці (категорія 138.01 ЗІР), навіть якщо встигнути подати уточненку до закінчення граничного строку сплати податкових зобов’язань за період, що уточнюється (але після закінчення граничного строку подання звітної декларації), від «самоштрафу» це не врятує img 6.

Але якщо в результаті виправлення в цьому випадку утворилося зменшення податкового зобов’язання, то сплатити податок можна вже в меншому розмірі.

Наявність переплати з податку не скасовує необхідності нарахування «самоштрафу» і пені (за наявності) img 7. Радує в цій ситуації лише те, що сума переплати в автоматичному режимі направляється на погашення недоплати, яка утворилася, і «самоштрафу» (роз’яснення в категорії 135.04 ЗІР).

Пеню, на думку податківців, при самовиправленні платник також зобов’язаний розрахувати собі сам4. Хоча ст. 50 ПКУ, що регулює питання самовиправлення, про такий обов’язок не говорить. Тобто підстави для того, щоб залишити почесний обов’язок img 8 з розрахунку суми пені податківцям (коли для її нарахування є причини), вважаємо, є.

4 Корисну інформацію на тему ви могли знайти в матеріалі «Пеняй на себе»: про стягнення податкової пені» в журналі «Бухгалтер 911», 2017, № 21.

Пені не уникнути, якщо виправлення помилки відбувається після закінчення 90 к. дн., що йдуть за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання за період, що уточнюється.

Основні нюанси заповнення уточненки

Стаття 50 ПКУ оперує поняттям «уточнюючий розрахунок», але не сумнівайтеся — декларація5 з відміткою навпроти службового поля «Уточнююча» — це і є той розрахунок.

5 Форма якої затверджена наказом Мінфіну «Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств» від 20.10.2015 р. № 897.

Використовувати при самовиправленні необхідно діючу форму декларації (незалежно від того, за який саме період виправляєте помилки).

В уточнюючій декларації заповненню підлягають одночасно поля 02 і 03 вступної її частини, причому в обох зазначають один і той же період — на який припадає помилка. Підтверджує це і ДФСУ (підкатегорія 102.23.02 ЗІР).

Рядки 01 — 25 основної частині декларації заповнюють правильно, тобто вже враховуючи виправлення.

Те, як допущені помилки вплинули на податкове зобов’язання періоду, що уточнюється, визначаєте у двох виправних блоках основної частини декларації. Перший з них (рядки 26 — 306) використовується при виправленні помилок, що стосуються власне визначення податкового зобов’язання, а також «дивідендного» авансового внеску. Другий же виправний блок (рядки 31 — 346) використовують при виправленні помилок з податку на прибуток, який утримується при виплаті доходів (прибутків) нерезидентів.

6 Рядки 28 і 32 в уточнюючій декларації не можуть бути заповнені (їх використовують при виправленні помилок за допомогою додатка ВП).

Що стосується додатків до декларації, то, вирішуючи питання, подавати їх чи ні, необхідно враховувати, що вони є невід’ємною частиною декларації. Відповідно, навіть якщо допущена помилка інформацію в додатках жодним чином не змінила, подавати їх, вважаємо, потрібно все одно.

У службовому полі «Наявність додатків» заключної частини декларації при цьому, як і при заповненні звітної декларації, зазначаєте, які саме додатки подаєте.

У зворотній ситуації (коли помилка стосувалася саме заповнення додатка, не зачепивши при цьому даних декларації) також доведеться подати «повний пакет документів»: декларацію зі статусом «Уточнююча», яка фактично повністю дублює дані основної частини звітної декларації плюс необхідні додатки (заповнені правильно).

Що з фінзвітністю?

Особливе місце серед додатків посідає фінансова звітність. Ось її-то подавати разом з уточнюючою декларацією доведеться не завжди. Якщо виявлена помилка стосується виключно «прибуткової» декларації, а подана раніше фінзвітність заповнена правильно, то ні сенсу, ні необхідності подавати останню повторно немає. Відрадно, що згодні з таким порядком і податківці.

Але при цьому в полі «Наявність додатків» необхідно поставити «+» навпроти комірки «ФЗ», а в полі, що йде за ним, розшифрувати склад поданої раніше фінзвітності.

А якщо навпаки? Тобто сама декларація (та інші додатки до неї) заповнені правильно, а помилка закралася у фінзвітність7? У такому разі без подання уточнюючої декларації не обійтися img 9 (хоча її показники і повністю продублюють дані звітної / звітної нової декларації).

7 Вам буде корисна стаття «Помилки в бухобліку/фінзвітності: самовиправлення — 2018» поточного номера.

Але, як і при поданні звітної декларації, першою необхідно подати виправлену фінзвітність. При цьому якщо система відмовиться її приймати, не залишається нічого іншого, як подати її на папері (разом із супровідним листом).

Примітно, що так само ДФСУ (підкатегорія 102.23.02 ЗІР) радить чинити і при виправленні помилок за звітні періоди до 01.01.2017 р. (коли фінзвітність не була додатком і невід’ємною частиною декларації).

Горезвісна відмітка

Маємо на увазі відмітку в полі «Наявність рішення» заключної частини декларації. З нею пов’язані два важливі моменти.

По-перше, ви чудово знаєте, що податківці трактують норми п.п. 133.4.1 ПКУ так, що відмітку в обговорюваному полі вони хочуть бачити не лише в першому, але і в кожному наступному податковому (звітному) періоді, в якому платник не розраховує різниці. У зв’язку з цим, якщо виправленню підлягають дані в декларації, в якій відповідне поле було заповнене, податківці просять (якщо не сказати вимагають — підкатегорія 102.23.02 ЗІР), щоб і в уточненці це поле було заповнене.

По-друге, причому це світла сторона медалі img 10, вони, як і раніше, дозволяють виправитися платникам (звісно, тільки тим, які вписуються в критерії для низькодохідників), які помилково не поставили відповідну відмітку в декларації за перший рік у «безперервній сукупності років, у кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу». Таке ліберальне роз’яснення знаходимо в підкатегорії 102.23.02 ЗІР. Причому в ньому податківці, як і раніше, як панацею від усіх бід img 11 розглядають подання уточнюючої декларації.

Нагадаємо також, що використати можливість незастосуввння різниць ДФСУ дозволяє навіть тим екс-високодохідним платникам, які за підсумками 2017 року стали низькодохідними8.

8 Роз’яснення в категорії 102.13 ЗІР. Із цим питанням (і не лише img 12) ви могли ознайомитися в статті «Декларація з податку на прибуток: запитання «в останній вагон» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 8).

Доповнення до декларації

Подавати їх дозволяє п. 46.4 ПКУ. При цьому такі доповнення є невід’ємною частиною декларації. Із цього випливає, що подавати їх доведеться, не лише якщо у вас є причини розшифрувати зміст помилки або інші показники уточнюючої декларації, але і якщо доповнення ви подавали разом зі звітною / звітною новою декларацією.

Помилки у збитках минулих років

Ось уже де виправлення помилок не здасться легкою справою img 13, так це при виявленні помилки, що впливає на розмір від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих звітних (податкових) періодів.

Справа в тому, що збитки минулих років мають властивість img 14 перетікати на наступні звітні періоди (потрапляють у рядок 3.2.4 додатка РІ).

Причому стосується це не лише високо-, але і низькодохідних платників, для яких заповнення зазначеного рядка — чи не найпоширеніша підстава для заповнення додатка РІ.

Відповідно, допустивши помилку, так чи інакше пов’язану з від’ємним значенням, платник підписує собі «вирок» img 15, адже після цього він зобов’язаний розрахувати вплив виявленої помилки на об’єкт оподаткування всіх подальших податкових (звітних) періодів.

Це не лише ситуації, коли показник у рядку 04 декларації змінюється в бік збільшення або зменшення, але і якщо в цьому рядку помилкового звіту задекларований «+», а в результаті виправлень сума в ньому стає «мінусовою», чи, навпаки, об’єкт оподаткування змінюється з «-» на «+».

Окремо в такому разі пропонуємо розглянути питання із «самоштрафом». По-хорошому, його потрібно нараховувати тільки в разі, якщо в результаті помилки виникла недоплата податку.

Відповідно за ті періоди, коли значення рядка 04 «Об’єкт оподаткування (рядок 02 + рядок 03 РІ) (+, -)» декларації залишається від’ємним і після виправлення помилки, нараховувати «самоштраф» не потрібно. Але якщо сума помилки «перекриває» від’ємне значення, показане в декларації (внаслідок чого утворюється сума податку до сплати), то і «самоштрафу» бути.

Не уникнути його й у разі, якщо в наступному(их) після того, що виправляється, періоді(ах) утворюється об’єкт оподаткування зі знаком «+».

Як ви пам’ятаєте (про це ми говорили на початку статті), навіть якщо помилка, пов’язана зі збитками минулих років, припадає на період, виправлятися за який уже пізно внаслідок закінчення передбаченого для цього строку, декларації за наступні періоди, на які така помилка вплинула, потрібно виправити. Але стосується це тільки тих періодів, після закінчення граничних строків подання декларації за які ще не минуло в загальному випадку 1095 днів.

Особливість виправлення помилок, пов’язаних зі збитками минулих років, у тому, що виправити доведеться показники декларацій за всі ті періоди, дані яких були викривлені внаслідок допущеної помилки.

Наприклад, низькодохідний платник податку на прибуток у 2015 році помилково не врахував доходи в розмірі 30 тис. грн. Значення рядка 04 декларації за цей і наступні роки наведемо у вигляді таблиці:

Рік

Значення рядка 04, грн.

Значення рядка 3.2.4 додатка РІ

Сума податку до сплати

Розмір штрафу, грн.

З урахуванням

помилки

Після

виправ-

лення

З урахуванням помилки

Після виправ-

лення

2015

-50000

-20000

2016

-40000

-10000

-50000

-20000

2017

-20000

+10000

-40000

-10000

1800

54

Виправити в цьому випадку доведеться всі декларації за останні 3 роки. Зверніть увагу: при цьому податкові зобов’язання до сплати (у розмірі 1800 грн.) і необхідність сплати самоштрафу (у розмірі 54 грн.) виникнуть лише за 2017 рік.

Сплатити їх необхідно до подання уточнюючої декларації (згідно з абз. «а» п. 50.1 ПКУ).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі