Отримана алколіцензія: коли подавати першу декларацію? Наявність ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, — «клеймо» 
для платника податків, яке зобов’язує його подавати податкові декларації, навіть якщо господарську діяльність у звітному періоді він не веде. Таке суворе правило встановлене п. 49.21 ПКУ (податківці підтверджують його в категорії 116.07 ЗІР).
Чи потрібно здавати порожню декларацію за квітень, якщо не було продажів (ліцензію на алкоголь, отримали у квітні)?
Відповідно якщо алколіцензія отримана у квітні, то вже за цей місяць потрібно було подати декларацію1. Граничний строк для цього, нагадаємо, припадає на дату виходу паперової версії поточного номера нашого журналу — понеділок, 21 травня.
1 Форма якої затверджена наказом Мінфіну «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» від 23.01.2015 р. № 14. Затверджений цим наказом Порядок далі іменуватимемо Порядок № 14.
У загальному випадку платник, який відповідно до п.п. 212.1.11 ПКУ є суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, заповнює і подає тільки розділ Д і додаток 6 до декларації.
Але в цьому випадку про реалізацію підакцизних товарів поки що не йдеться. Як же тоді потрібно заповнити декларацію? Порядок № 14 не надає чіткої картини того, що відбувається, зазначаючи лише, що декларацію в такому разі потрібно подати. А ДФСУ уточнює, що показники такої декларації краще заповнювати в цифровому форматі з метою уникнення помилки (категорія 116.07 ЗІР). Ми розуміємо це як проставляння нулів (а не залишення комірок незаповненими — в електронному вигляді або прочерків — у паперовому).
Звичайно ж, це не стосується показників (зокрема, вступної частини декларації), дані для заповнення яких у вас є. Їх потрібно заповнити.
Що стосується вічного супутника розділу Д декларації — додатка 6, то сенсу його подавати ми не бачимо. Але ситуація не така однозначна 
. З одного боку, платники заповнюють розділи і подають додатки до декларації акцизного податку тільки щодо операцій, за якими виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизу (п. 2 розд. І Порядку № 14; виноска 3 до вступної частини декларації).
З іншого боку, той же пункт Порядку (і та ж виноска 
) уточнює, що платник, який є суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, заповнює і подає тільки розділ Д і додаток 6 до декларації . Утім, якщо навіть ви подасте декларацію без додатка, звітний обов’язок, вважаємо, при цьому повинен вважатися виконаним. Звісно, за умови отримання другої квитанції.
«Роздрібний» акциз у Книзі доходів і витрат: як показати? Наприклад, реалізація на 5000 грн., з них акциз 50 грн. Я повинна в Книзі показати дохід 5000 чи 4950?
ФОП на загальній системі, роздріб. Як у Книзі доходів і витрат відобразити дохід при продажу спиртного? Я так розумію, за мінусом акцизу.
Про всяк випадок нагадаємо: ставка «роздрібного» акцизу становить 5 % (згідно з п.п. 215.3.10 ПКУ). Нараховують його «зверху» на вартість товару (з урахуванням ПДВ, але без урахування «роздрібного» акцизу). Це означає, що сума такого акцизу 50 грн. відповідає партії товару вартістю 1050 грн. (з яких 50 грн. — сума «роздрібного» акцизу).
Тобто якщо у вашому прикладі 1050 грн. — це дохід від реалізації пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну і промислових замінників тютюну, а 3950 грн. — дохід від реалізації інших (не оподатковуваних «роздрібним» акцизом) видів продукції, тоді сума акцизу визначена правильно. Якщо ж ні, то правильність розрахунків необхідно перевірити.
Якщо 5000 грн. — це дохід від реалізації виключно оподатковуваних «роздрібним» акцизом товарів, то сума акцизу повинна скласти 238,10 грн. (5000 грн. : 105 % х 5 %).
Що стосується суті питання, то для «роздрібного» акцизу немає місця в доході підприємця-загальносистемника. З 01.01.2017 р. це закріплено в п.п. 177.3.1 ПКУ.
Крім того, згідно з п.п. 177.4.3 ПКУ акцизний податок виключається зі складу витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів.
Податківці (категорія 104.08 ЗІР) зазначають, що суми «роздрібного» акцизу з реалізованих такими підприємцями в роздрібній торгівлі підакцизних товарів не включаються в дохід і витрати і не відображаються в Книзі обліку доходів і витрат2.
2 Форма якої затверджена наказом Міндоходів від 16.09.2013 р. № 481.
Кальян vs «роздрібний» акциз — обкладаємо по повній програмі. Що стосується ставки «роздрібного» акцизу, то інших варіантів зараз просто немає.
Акциз для алкогольних напоїв і тютюнових виробів (кальян) у роздрібній торгівлі становить 5 %? І це показуємо в декларації акцизу?
Але інтерес викликає питання обкладення «роздрібним» акцизом власне послуги з паління кальяна.
І тут вимальовується несприятливий для платника податків висновок: тютюн для кальяна та/або алкогольні напої, які суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі продає покупцям (у тому числі у вигляді паління кальяна), підлягають обкладенню «роздрібним» акцизом. А все тому, що операції з реалізації (продажу) підакцизних товарів (тютюну для кальяна, вина тощо) є об’єктом обкладення акцизним податком з роздрібних продажів.
Тютюну для кальяна3 присвоєний код 2403 11 00 00 згідно з УКТ ЗЕД. Він є підакцизним товаром (п.п. 215.3.2 ПКУ).
3 Термін «тютюн для кальяна» означає тютюн, призначений для куріння за допомогою кальяна, що складається із суміші тютюну та гліцерину, з вмістом або без вмісту ароматичних масел і екстрактів, меляси або цукру, який має або не має фруктового аромату (згідно з п. 1 примітки до підпозицій групи 24 розділу IV Закону України «Про митний тариф України» від 19.09.2013 р. № 584-VII). Проте продукти, що не містять тютюну, призначені для паління за допомогою кальяна, виключаються з цієї підпозиції.
При цьому згідно з п.п. 214.1.4 ПКУ базою оподаткування є вартість (з ПДВ і без урахування «роздрібного» акцизу) підакцизних товарів, що реалізовані суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі. Причому ДФСУ не бачить підстав для того, щоб робити для кальяна якісь винятки із цього приводу (категорія 116.02 ЗІР).
Декларація… не в ту податкову. Як вийти з ситуації?
Юридична адреса належить до однієї податкової, а магазин, де вся діяльність, — до іншої, у результаті я помилково пару місяців здавала декларацію акцизу в податкову за юридичною адресою, але платила акциз справно в податкову за місцезнаходженням магазину. Що в таких випадках робити?
У результаті виходить, що до податкової інспекції за основним місцем обліку декларації подавалися помилково4 (внаслідок чого відбувалося помилкове нарахування податкових зобов’язань), у той час як у податкову за місцем розташування пункту продажу (магазину) декларацію не подавали, тобто зобов’язання не декларували . Відповідно, сплачені податкові зобов’язання утворили переплату5. Такі помилки доведеться виправити:
4 Суб’єкт роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, має перебувати на обліку та подавати декларацію до контролюючих органів за місцезнаходженням пунктів продажу товарів (згідно з п. 2 розд. ІІІ Порядку № 14, п.п. 213.3.11 і п. 223.2 ПКУ).
5 Сплачувати податок суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, зобов’язаний за місцем здійснення реалізації таких товарів (п.п. 222.3.2 ПКУ), тобто до місцевих бюджетів адміністративно-територіальних одиниць, на яких розташовані пункти продажу підакцизних товарів.
— по-перше, потрібно розібратися з податковою за основним місцем обліку. Для цього доведеться подати уточнюючі декларації за кожен період, декларації за які були подані помилково. Таким чином ви зменшите задекларовані помилково податкові зобов’язання. Саме так ДФСУ радить діяти в разі помилкового подання податкової звітності (категорія 135.02 ЗІР).
Про самоштраф або пеню в цьому випадку говорити не доводиться, адже податкове зобов’язання підлягає зменшенню.
А ось дієвість поширеного (принаймні, до появи зазначеного роз’яснення) варіанта з поданням листа з проханням не визнавати подану раніше звітність цілком і повністю залежить від податківців на місцях. Тому ми не рекомендуємо покладати на нього великі надії;
— по-друге, за місцем розташування пункту продажу, виходить, зобов’язання доведеться задекларувати. Для цього потрібно подати звітні декларації. Знову-таки, за всі періоди, звітність за які помилково подавалася не в той контролюючий орган. Чому звітні? Адже декларація зі статусом «Уточнююча» подається лише тоді, коли раніше мало місце подання звітності зі статусом «Звітна» або «Звітна нова». А в податкову за місцезнаходженням пункту продажу товарів (магазину) декларації з таким статусом не подавалися;
— по-третє, потрібно вирішити питання зі сплатою зобов’язань. Адже раніше сплачені суми утворили переплату . По-хорошому, п.п. «а» п. 87.1 ПКУ дозволяє провести сплату грошових зобов’язань платника з відповідного платежу за рахунок надміру сплачених сум такого платежу навіть без подання відповідної заяви.
ДФСУ (категорія 135.04 ЗІР) підтверджує, що якщо станом на дату проведення нарахування грошових зобов’язань у платника обліковуються надміру сплачені суми з відповідного платежу, то такі нараховані податкові зобов’язання погашаються за рахунок наявної переплати в автоматичному режимі.
Формально від платника податків у такому разі не потрібно ніяких активних дій. Але якщо побачите (в Електронному кабінеті), що щось пішло не так, то без звернення до податківців не обійтися.
