Технічно складні побутові товари vs «РРО імунітет» єдиноподатників

В обраному У обране
Друк
Романова Ксенія, податковий експерт
Бухгалтер 911 Листопад, 2018/№ 49
Останнім часом податківці завзято взялися перевіряти госпсуб’єктів, які торгують технічно складними побутовими товарами (далі — ТСПТ), і нараховувати штрафні санкції за незастосування або неправильне застосування РРО. Ну а оскільки запитання, пов’язані з «РРО-імунітетом» і торгівлею ТСПТ, регулярно надходять до нашої редакції, сьогодні ми вчергове торкнемося цієї теми.

Запитання

Відповідь

Підприємець (ФОП) на єдиному податку (ЄП), група 3, ставка ЄП 5 %, продає ТСПТ, що підлягають гарантійному обслуговуванню, за безготівковим розрахунком. Окрім цього, ФОП здає приміщення в оренду. Чи можна отримувати орендні платежі в готівковій формі без РРО, якщо річний дохід менше 1 млн грн.? Чим може загрожувати незастосування РРО, якщо всі отримані гроші внесені до Книги обліку доходів?

Якщо такий ФОП займається продажем ТСПТ, навіть якщо розрахунки за ТСПТ він приймає виключно в безготівковій формі через банк, у нього відсутній «РРО-імунітет».

Величина доходу (менше 1 млн грн.) у цьому випадку погоди не робить (останній абзац п.п. 296.10 ПКУ).

Це означає, що всі свої готівкові розрахунки (плюс «карткові» розрахунки) він повинен проводити з урахуванням «базових» вимог Закону про РРО.

У даному випадку за готівку з підприємцем розраховуються орендарі. Відповідно, оплату від орендарів потрібно проводити через РРО.

При цьому не радимо вплутуватися з податківцями в дискусію щодо того, чи потрапляє оренда (яка за цивільним законодавством не є послугою) під дію Закону про РРО. Податківці традиційно вважають, що потрапляє (див. категорію 109.03 ЗІР). Є судова практика на їх користь (див. ухвалу ВАСУ від 14.12.2016 р. у справі № К/800/45177/15, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адмінсуду від 12.09.2017 р. у справі № 804/581/17). Тому єдиний вихід, як у такій ситуації обійтися без РРО, — орендну плату від орендаря теж приймати в безготівковій формі.

У такому разі й «РРО-імунітету» в підприємця немає, але й готівкових розрахунків, при яких потрібно використовувати РРО, теж немає. Відповідно, у РРО немає потреби.

Ну а що, якщо приймати «орендну» готівку без РРО? Непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи, виявлене фіскалами в ході перевірки, «коштує» (розмір штрафу):

— вчинене вперше — 1 грн.;

— кожне подальше вчинене порушення — 100 % вартості проданих з порушеннями товарів (послуг) (п. 1 ст. 17 Закону про РРО)

Причому податківці розуміють це так, що йдеться про виявлені під час однієї перевірки факти незастосування РРО. Виявили декілька фактів — за перший факт штраф 1 грн., за подальші 100 %.

Власне, правильно заповнена Книга обліку доходів і надасть податківцям необхідну інформацію про кількість фактів готівкових розрахунків та їх суму*.

Крім того, за порушення порядку проведення розрахунків ФОП світить адмінштраф за ст. 1551 КпАП: від 34 до 85 грн. — якщо ФОП сам проводить розрахунки, від 85 до 170 грн. — якщо розрахункові операції проводить його найманий працівник.

Підприємець на ЄП торгує ТСПТ («РРО-імунітету» немає). Покупець-фізособа перерахував оплату за товар через «Приват24» зі своєї картки на підприємницьку картку ФОП (торгівля через Інтернет). Чи потрібно при такому способі розрахунків застосовувати РРО?

Коли покупці платять ФОП зі свого рахунку на його рахунок без платіжних карток або готівкою через касу банку відразу на рахунок інтернет-торговця, податківці погоджуються з тим, що підстав для застосування РРО немає.

Якщо ж розрахунки відбуваються за допомогою платіжних карток за допомогою сервісу «інтернет-банкінг», податківці вимагають застосовувати РРО (див. листи ДФСУ від 14.09.2017 р. № 1961/6/99-99-14-05-01-15/ІПК, ГУ ДФС у Запорізькій обл. від 20.09.2017 р. № 1994/ІПК/8/08-01-13-09-08, ГУ ДФС у Сумській обл. від 07.09.2017 р. № 1853/ІПК/18-28-14-06).

Див. також роз’яснення в категорії 109.02 ЗІР:

«У разі доставки товару поштою за умови передоплати із застосуванням банківського сервісу «інтернет-банкінг», суб’єкт господарювання повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту на повну суму проведеної операції, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів. При цьому, роздрукування розрахункового документа на РРО здійснюється на підставі виписки з фінансової установи.

Якщо доставка товару здійснюється поштою за умови післяплати, то в момент отримання товару на поштовому відділенні покупець через сервіс «інтернет-банкінг» вносить кошти на банківський рахунок продавця, а суб’єкт господарювання повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, з використанням режиму попереднього програмування «погашення кредиту».

У разі доставки товару за допомогою кур’єрської служби за умови передоплати із застосуванням сервісу «інтернет-банкінг», аналогічно, як у разі доставки товару поштою: продавець при продажу товарів повинен забезпечити доставку покупцю раніше роздрукованого розрахункового документа (чека) разом із придбаним товаром та відповідним чином оформленим гарантійним талоном.

Якщо доставка товару здійснюється кур’єрською службою за умови післяплати, то розрахунковий документ (чек) покупцеві може бути надісланий в електронній формі».

Свою точку зору ми не так давно викладали в статті «РРО та інтернет-торгівля: розкладемо «по поличках» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 11).

Чи потрібно застосовувати РРО, якщо ФОП продає товар, який прямо не зазначений у Переліку № 231** (наприклад, сонцезахисні окуляри), але має той же код за УКТ ЗЕД, що й товари, зазначені в цьому Переліку?

Фіскали конкретної відповіді на такі запитання не надають і посилають за уточненням коду товару до Торгово-промислової палати (її регіональних відділень), НДІ судових експертиз або Мінекономрозвитку (див. листи ДФСУ від 16.05.2017 р. № 206/Ч/99-99-14-05-01-14/ІПК, ГУ ДФС у Полтавській обл. від 07.06.2017 р. № 497/ІПК/16-31-14-04-20). Але від цього немає ніякої користі. Адже під одним кодом можуть значитися різні товари: як включені до Переліку № 231, так і ті, які прямо в ньому не зазначені.

Зокрема, код 9004 УКТ ЗЕД включає доволі широку низку товарів: окуляри, захисні окуляри й аналогічні оптичні вироби, коригуючі, захисні чи інші. При цьому в Переліку № 231 конкретно названі лише три з них: 3D-окуляри, окуляри віртуальної реальності (код 9004 90 10 00), шолом-маска 3D віртуальної реальності (код 9004 90 90 00). Так ось, ми вважаємо, що «РРО-імунітет» втрачається, якщо дотримуються одночасно обидві умови: 1) ФОП продає товар з кодом УКТ ЗЕД, зазначеним у Переліку № 231; 2) цей товар прямо названий у цьому Переліку.

4-значні коди слід застосовувати тільки в тому випадку, якщо в Переліку № 231 вони не деталізовані на рівні 10-значних кодів. Аналогічну точку зору висловлювала Державна регуляторна служба (http://www.drs.gov.ua/press-room/oprylyudneno-postanovu-kmu-yakoyu-zatverdzheno-perelik-grup-tehnichno-skladnyh-pobutovyh-tovariv-prodazh-yakyh-zdijsnyuvatymetsya-iz-zastosuvannyam-rro/) і ГУ ДФС у Рівненській обл. в листі від 22.05.2017 р. № 290/ІПК/17-00-14-04-10.

Висновок: сонцезахисні окуляри не є ТСПТ (прямо не зазначені в Переліку № 231) і при їх продажу «РРО-імунітет» підприємець не втрачає. Відповідно РРО застосовувати не обов’язково (якщо немає інших «протипоказань», як-от перевищення 1 млн грн. тощо)

У ФОП-ЄП є магазин сантехніки. Більша частина товарів (близько 1000 найменувань) не потрапляє під РРО, а друга частина (близько 20 найменувань ТСПТ) — потрапляє. Чи можна другу частину товарів продавати за безготівкою і не встановлювати РРО?

Ні, не можна. Річ у тому, що в разі реалізації ТСПТ «РРО-імунітет» втрачає саме суб’єкт господарювання (ФОП) загалом, а не його окремі готівкові операції. Поділити товари на дві групи: ті, які необхідно проводити через РРО, і ті, за якими можна обійтися без РРО, не вийде. Тут діє правило: продаєте ТСПТ (неважливо, за безготівкою чи за готівкою) — отже, не маєте «РРО-імунітету», отже, готівкові розрахунки і «карткові» розрахунки повинні проводитися із застосуванням РРО (лист ДФСУ від 16.05.2017 р. № 206/Ч/99-99-14-05-01-14/ІПК, категорія 109.02 ЗІР)

ФОП-ЄП здійснює ремонт складної побутової техніки з використанням запчастин, які входять до Переліку № 231. Чи потрібен РРО, якщо ФОП не продає запчастини, а лише використовує їх при ремонті?

Якщо при виконанні ремонтних робіт ФОП використовує запчастини, придбані замовником, то РРО-звільнення однозначно діє. Із цим не сперечаються навіть податківці.

Але, судячи із запитання, ситуація у ФОП трохи інша: ФОП сам закуповує запчастини (що належать до ТСПТ з Переліку № 231) і включає їх до вартості ремонтних робіт. Тут не все так однозначно. В аналогічній ситуації з виконанням робіт з монтажу системи багатоповерхового домофона податківці наполягали на обов’язковості застосування РРО, оскільки такі розрахунки здійснюються не лише за монтажні роботи, але й за обладнання — домофони, включені до Переліку № 231 (див. лист ДФСУ від 14.06.2017 р. № 637/Г/99-99-14-05-01-14/ІПК). Дуже високий ризик, що у вашій ситуації фіскали застосують такий же підхід. Можна, звісно, спробувати скласти договір підряду так, щоб його предметом були саме роботи, без щонайменшого натяку на продаж запчастин. Та все ж, зважаючи на неоднозначність ситуації й суттєвість ризиків, ми рекомендуємо вам заручитися індивідуальною податковою консультацією із цього приводу***

У нас КВЕД 47.77 «роздрібна торгівля годинниками і ювелірними виробами у спеціалізованих магазинах». Торгуємо лише ювеліркою. Чи зобов’язані ми застосовувати РРО, оскільки годинники включені до Переліку № 231?

Ні, не зобов’язані. Стаття 9 Закону про РРО і п. 296.10 ПКУ пов’язують втрату «РРО-імунітету» саме з продажем ТСПТ, що підлягають гарантійному ремонту. При цьому код виду економічної діяльності, обраний госпсуб’єктом, не має значення.

Інакше кажучи, ви можете обрати будь-який КВЕД, що в тому числі передбачає можливість продавати ТСПТ, включені до Переліку № 231. Але якщо фактично ви не здійснюєте реалізацію таких ТСПТ, то РРО застосовувати не обов’язково («РРО-імунітет» зберігається)

ФОП продає гарантійний товар, якого немає в Переліку № 231. Чи потрібно застосовувати РРО?

Ні, не потрібно. Згідно зі ст. 2 Закону про РРО термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» для цілей цього Закону застосовується в значенні, наведеному в Законі України «Про захист прав споживачів» від 12.05.93 р. № 1023-XII (ср. 025069200). При цьому конкретний перелік ТСПТ з метою застосування РРО встановлює КМУ, що він і зробив шляхом затвердження Переліку № 231.

Таким чином, «РРО-імунітет» втрачається тільки в тому випадку, якщо госпсуб’єкт продає ТСПТ, зазначені в Переліку № 231

Річний обсяг доходу ФОП — платника ЄП 2 групи, який здійснює розрахунки тільки за безготівкою, перевищив позначку в 1 млн грн. Чи потрібно повідомляти податкову, що ФОП отримує дохід тільки в безготівковій формі, чи здійсювати якісь інші дії?

Ні, не потрібно. Пункт 296.10 ПКУ звільняє від використання РРО ФОП 2 — 4 груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн. і які не здійснюють реалізацію ТСПТ. Дотримання критерію «1 млн грн.» ФОП контролюють самостійно. Коли обсяг доходу перевищує цю позначку, ФОП втрачає «РРО-імунітет» з 1-го числа першого місяця кварталу, що настає за виникненням такого перевищення. Наприклад, якщо дохід перевалив за 1 млн грн. у IV кварталі 2018 року, то «РРО-імунітет» втрачається з 01.01.2019 р.

Знову ж таки при реалізації ТСПТ підприємець втрачає «РРО-імунітет» відразу — незалежно від критерію «1 млн грн.».

Важливо! Повідомлення податківців про втрату «РРО-імунітету» внаслідок реалізації ТСПТ чи внаслідок спрацьовування критерію «1 млн грн.» діючим законодавством не передбачено.

Зверніть увагу на неодноразово повторювану нами «аксіому»: якщо ФОП здійснює розрахунки виключно в безготівковій формі (картки при цьому не задіюються), РРО застосовувати не потрібно навіть на фоні відсутності «РРО-імунітету».

Це визнають і податківці (див. категорію 109.03 ЗІР).

При цьому знову-таки ні ПКУ, ні Закон про РРО не вимагають повідомляти контролерів про те, що ви проводите розрахунки виключно за безготівкою

* Нагадаємо, що з 28.07.2015 р. у Книзі обліку доходів (і витрат) є обов’язковим розбиття доходу на «готівку» і «безготівку» (див. статтю «Кожен єдиноподатник бажає знати, як вести Книгу обліку доходів» у журналі «Бухгалтер 911», 2018, № 15).

** Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО, затверджений постановою КМУ від 16.03.2017 р. № 231.

*** Про подробиці ви можете дізнатися у статті «Технічно складні роботи: що з РРО-імунітетом?» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 31).

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити