Доручення / агентська діяльність / комісія на продаж. У цьому випадку через підприємця-посередника можуть проходити «транзитні» гроші, кінцевий одержувач яких — замовник послуг підприємця (поручитель, особа, яку представляє агент, комітент).
Найпростіше з комісією. Оскільки комісіонер діє від свого імені (ст. 1011 ЦКУ), то покупець товарів (підприємець/юрособа), звісно ж, повністю відображає у формі № 1ДФ кошти, сплачені підприємцеві за товар (ознака доходу — «157»). Адже він, у принципі, може й не здогадуватися, що продавець діє у межах договору комісії.
Для підприємця-комісіонера наявність «транзитних» сум у формах № 1ДФ, на перший погляд, може привести до необґрунтованого завищення доходу 
. Але не хвилюйтеся! На запит податківців досить надати договори комісії і пояснити, що це не дохід, а «транзитні» (чужі) суми, які:
— до єдиноподатного доходу не включаються згідно з п. 292.4 ПКУ;
— до загальносистемного доходу спочатку включаються в загальній сумі надходжень, але за фактом перерахування комітентові потрапляють і до витрат.
Див. консультацію в розд. 104.04 ЗІР ДФСУ.
З повіреними, агентами ситуація дещо складніша.
Добре, якщо гроші покупець безпосередньо перераховує довірителеві або особі, яку представляє підприємець-посередник. У самого підприємця-посередника жодних транзакцій немає. У договорі він виступає лише як представник. Відповідно, до грошей жодного стосунку не має. У формі № 1ДФ за ним доходи покупцеві показувати не потрібно.
При цьому якщо довіритель або особа, яку представляє підприємець-посередник, — теж фізособа (у тому числі ФОП), тоді покупець показує виплату доходу таким особам у формі № 1ДФ в загальному порядку.
Нюанси з’являються, якщо гроші покупець перераховує підприємцеві-посередникові. Нагадаємо, за договором доручення, агентському договору посередник самостійною фігурою не є. Він діє не за свій рахунок і не від свого імені.
«За договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені і за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя» (п. 1 ст. 1000 ЦКУ).
«Не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від свого імені».
По суті, якщо гроші будуть перераховані підприємцеві-посередникові, матимемо справу з виконанням зобов’язання перед продавцем (виплатою йому доходу), але дещо незвичайним способом — шляхом перерахування коштів на рахунок посередника.
За логікою, у формі № 1ДФ ми повинні будемо показати таку виплату саме за продавцем (якщо продавець — фізособа, у тому числі ФОП, якщо юрособа, показувати нічого не будемо). Власне, саме так і радимо чинити.
Водночас є деяка вірогідність, що податківці можуть вимагати заповнити форму № 1ДФ і на посередника-підприємця , особливо якщо продавець — юрособа. Так, наприклад, вони вимагали виконувати функції податкового агента від позикодавця, який перерахував суму позики не на рахунок позичальника, а на рахунок іншої фізособи. При цьому податківці посилалися на те, що таке перерахування не було обумовлене договором позики.
Див. Індивідуальну податкову консультацію від 23.08.2017 р. № 1718/6/99-99-13-02-03-15/ІПК.
Тому потрібно стежити за тим, щоб необхідність перерахування коштів на рахунок посередника була прямо встановлена договором. Інакше, якщо посередник — фізособа, виплату на його користь також потрібно показати у формі № 1ДФ.
Доручення / комісія на придбання. У разі коли замовник доручає комісіонерові, посередникові, експедиторові тощо придбати товари (роботи, послуги) за його рахунок, він завжди знає, що він працює з посередником.
І коли замовник перераховує йому гроші на придбання товарів (робіт, послуг), ці гроші апріорі не є доходом посередника, це — гроші замовника. Тобто до форми № 1ДФ повинна потрапити лише винагорода посередника, а ніяк не «транзитні суми».
Але податківці, як завжди, перестраховуються і вимагають відображати у формі № 1ДФ навіть такі «транзитні» суми, з чим ми категорично не згодні (ІПК від 02.01.2018 р. № 2/6/99-99-13-01-01-15/ІПК). Утім, раніше зустрічалися і логічні консультації фіскалів, в яких йшлося про те, що до форми № 1ДФ повинна потрапляти лише винагорода повіреного.
Тож варто спробувати отримати індивідуальну консультацію із цього приводу.
Щодо частини доходів посредника-єдиноподатника, відзначимо, що був час, коли податківці вимагали включати «чужі гроші» до доходів. Це виглядало абсурдним, але все ж таки.
Зараз же намірів у цей бік бути не може, оскільки згідно з п. 292.4 ПКУ:
«У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента)».
При цьому ніщо не заважає поширювати цю норму як на посередницькі договори на продаж, так і на посередницькі договори на придбання.
