Інструкцію з бухобліку ПДВ скасовано: як бути далі?

В обраному У обране
Друк
Сумцова Ольга, податковий експерт
Бухгалтер 911 Серпень, 2019/№ 32
Мінфін наказом від 18.06.2019 р. № 247* скасував знайому кожному бухгалтерові Інструкцію з бухгалтерського обліку ПДВ, затверджену наказом Мінфіну від 01.07.97 р. № 141 (далі — Інструкція № 141). Нової Інструкції на заміну скасованої немає і, швидше за все, не передбачається. Що це означає — розберемося в статті.

* Набирає чинності з моменту його опублікування (імовірно — 09.08.2019 р.).

Правду кажучи, обов’язкове для застосування керівництво з відображення на рахунках бухобліку сум ПДВ (яким була Інструкція № 141) як таке й не потрібне. Адже головне — достовірно відобразити операцію у фінзвітності. А на яких рахунках ведеться облік — справа другорядна. Так би мовити — орієнтуємося на євростандарти і МСФЗ. Адже, наприклад, затвердженого плану рахунків, які використовуються при веденні обліку за МСФЗ, не існує. Кожне підприємство самостійно розробляє свій план рахунків.

Проте, сама собою Інструкція № 141 була дуже корисною — вона містила рекомендації, причому схвалені Мінфіном, щодо відображення сум ПДВ у бухобліку в тій чи іншій ситуації.

Що тепер після її скасування? Принципово — нічого не змінюється. Продовжуємо й далі вести бухоблік ПДВ. І нормами Інструкції № 141, як і раніше, можна користуватися. Чинною залишається й Інструкція № 291**, якою передбачені всі ті ж субрахунки для відображення сум ПДВ на рахунках бухгалтерського обліку, зокрема:

** Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291.

— 641 «Розрахунки за податками» (641/ПДВ «Розрахунки з ПДВ»);

— 643 «Податкові зобов’язання». У загальному випадку цей субрахунок використовується при отриманні підприємством попередньої оплати (авансів) від покупців/замовників. На дату отримання авансу суми податкових зобов’язань (ПЗ) з ПДВ відображаються за дебетом субрахунку 643 в кореспонденції з кредитом субрахунку 641/ПДВ. На дату постачання попередньо оплачених товарів/послуг рахунки доходів дебетуються в кореспонденції з кредитом субрахунку 643.

Але якщо ви здійснюєте постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів (у цьому випадку згідно з п. 187.7 ПКУ подією для нарахування ПЗ є дата отримання грошових коштів, а не дата першої події), то актуальними залишаються рекомендації п. 5 Інструкції № 141. У разі якщо спочатку здійснюється постачання товарів/послуг, суми ПЗ з ПДВ у момент постачання товарів/послуг відображаються за кредитом субрахунку 643 в кореспонденції з дебетом субрахунків обліку доходів (701, 702, 703). На дату отримання грошових коштів від покупця здійснюється запис: Дт 643 — Кт 641/ПДВ.

Зазначимо, що скасованою Інструкцією № 141 передбачалося введення додаткових аналітичних рахунків «Податкові зобов’язання, що підлягають коригуванню» до субрахунку 643 для нарахування «компенсуючих» податкових зобов’язань за пп. 198.5 і 199.1 ПКУ (Дт 643/«Податкові зобов’язання, що підлягають коригуванню» Кт 641/ПДВ). Ці субрахунки, як і раніше, залишаються актуальними для нарахування «компенсуючих» ПЗ;

— 644 «Податковий кредит». Для відображення права на податковий кредит за ще не зареєстрованою ПН Інструкцією № 141 було передбачено введення додаткового субрахунку до субрахунку 644 — «Податковий кредит непідтверджений». Хоча навіть до внесення відповідних змін до Інструкції № 141 подібні рахунки (для відображення непідтвердженого податкового кредиту) були передбачені, наприклад, тією ж програмою 1С (рахунок 6442);

Тому тут ніби теж принципово нічого не змінюється.

— 315 «Спеціальні рахунки в нацвалюті». Цей субрахунок використовується для відображення руху коштів на електронному ПДВ-рахунку.

Списання податкового кредиту у витрати. У разі неотримання податкової накладної від постачальника Інструкцією № 141 (п. 8) передбачалося, що наступного дня після останнього дня граничного строку реєстрації ПН сума ПДВ, яка міститься в такій ПН, списується на витрати — відображається за дебетом субрахунку 949.

Власне кажучи, цієї норми слід дотримуватися й зараз. Тільки, на наш погляд, слід прив’язуватися до дати втрати права на податковий кредит. У загальному випадку право на податковий кредит зберігається за платником протягом 1095 днів з дати складання ПН/РК (п. 198.6 ПКУ). Але якщо, наприклад, постачальникові анульована ПДВ-реєстрація, то він не зможе зареєструвати ПН.

Відповідно з дня, що настає після того, як реєстрація платника ПДВ анульована, покупець уже втратить право на податковий кредит.

Не зовсім коректні норми. Інструкція № 141 передбачала й не зовсім коректні записи.

«Компенсуючі» ПЗ за основними засобами. Інструкція (пп. 1.3 і 1.4) наказувала відносити «компенсуючі» ПЗ за основними засобами на первісну вартість об’єктів (Дт 643/Податкові зобов’язання, що підлягають коригуванню Кт 641/ПДВ; Дт 15 — Кт 643 «Податкові зобов’язання, що підлягають коригуванню»). Але цей варіант підходить, коли про необ’єктний/негосподарський статус об’єкта відомо первісно. Якщо ж об’єкт спочатку використовувався в оподатковуваних операціях, а потім переводиться в необ’єктну/негосподарську діяльність, то зачіпати первісну вартість основних засобів некоректно. Адже П(С)БО 7 допускає маніпуляції з первісною вартістю основних засобів у чітко обумовлених випадках, а саме: при переоцінках, поліпшеннях, зменшенні/відновленні корисності, частковій ліквідації. Тому коректніше донараховувати «компенсаційні» зобов’язання через збільшення витрат (Дт 643/ «Податкові зобов’язання, що підлягають коригуванню» Кт 641/ ПДВ; Дт 949 — Кт 643/ «Податкові зобов’язання, що підлягають коригуванню»).

Хоча якщо сума донарахованих ПЗ велика, можливо, краще не ризикувати зі списанням їх відразу на витрати, а включити їх до первісної вартості основних засобів.

Коригування ПЗ при поверненні товарів/авансів. Інструкція № 141 (п. 7) наказувала робити відразу запис: Дт 70, 712 — Кт 641/ПДВ («сторно»). Але продавець має право зменшити податкові зобов’язання з ПДВ тільки після того, як зменшуючий РК зареєстрований у ЄРПН. Тому для обліку «розриву в часі» (настала коригуюча подія, але РК не отримано) доцільно використовувти додатковий «транзитний» субрахунок, наприклад, 643/2 «Податкові зобов’язання: розрахунки коригування без реєстрації» (Дт 704 — Кт 361; Дт 704 — Кт 643/2 («сторно»); Дт 643/2 — Кт 641/ПДВ («сторно»)).

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд