Ідеться про постанову Верховного Суду (ВС) від 18.09.2019 р. у справі № 814/200/16*. Контролери зазначили, що товарні чеки не містять реквізитів власника, що не надає можливості ідентифікувати платника. Також не надані лімітно-забірні карти.
* Див. за посиланням: reyestr.court.gov.ua/Review/84335075
Платник вважає, що надав достатньо документів для того, щоб підтвердити свої витрати.
Вирішення справи судом. ВС підтримав підприємця. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій, якими податкові повідомлення-рішення було скасовано, ВС залишив чинними. Аргументував він свою позицію тим, що фіскальні чеки є належними документами, які підтверджують укладення договору купівлі-продажу.
Крім того, судді вказали на те, що законодавство не містить обов’язку госпсуб’єкта придбавати ТМЦ виключно на підставі письмових договорів купівлі-продажу. ВС також дійшов висновку: госпсуб’єкт може скористатися договором публічної оферти, зокрема купівлі-продажу ПММ на автозаправних станціях.
Думка редакції. У рішенні, що коментується, звертаємо вашу увагу на один цікавий висновок. Фіскальні чеки є належними документами, що підтверджують укладення договору купівлі-продажу у формі публічної оферти.
Що таке «публічна оферта»? Публічна оферта — це пропозиція про укладення договору, яка містить у собі всі його істотні умови (ч. 1 ст. 641 ЦКУ). Наприклад, на сайті продавця розміщений текст договору, а ви, перераховуючи йому кошти, такий договір укладаєте.
Тепер нагадаємо: згідно з ч. 1 ст. 208 ЦКУ за загальним правилом правочин між юридичними особами потрібно укладати в письмовій формі. Причому це стосується і ФОП.
Адже до підприємницької діяльності фізосіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юросіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин (ст. 51 ЦКУ).
Проте відповідно до ч. 2 ст. 206 ЦКУ юрособі, яка сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з іншою стороною, видається документ, що підтверджує підставу для сплати і суму отриманих грошових коштів.
Відповідно цілком допустима ситуація, коли фіскальний чек (чи будь-який інший розрахунковий документ) може повною мірою підтвердити, що операція між госпсуб’єктами дійсно відбулася.
Звичайно, якщо йдеться про договори, що вимагають, наприклад, нотаріального посвідчення, то одним чеком не відбудешся. Однозначно буде потрібен письмовий договір.