* reyestr.court.gov.ua/Review/79410923.
Відомо, що п. 49.20 ПКУ передбачає перенесення граничного строку подання податкових декларацій, який збігся з вихідним або святковим днем, на найближчий робочий день. Наприклад, граничний строк подання ПДВ-декларації за червень 2019 року — 20.07.2019 р. — припадає на вихідний день (суботу). На підставі п. 49.20 ПКУ цей строк продовжується й останнім днем подання декларації буде 22.07.2019 р. (понеділок).
А ось із перенесенням строків сплати все не так однозначно. По суті, є два запитання: 1) якщо через «святково-вихідне» перенесення зсунувся граничний строк подання декларації, то 10-денний строк сплати відлічувати потрібно вже від перенесеної дати? 2) якщо граничний строк сплати обов’язкового платежу припадає на вихідний/святковий день, то чи бути перенесенню?
Для реєстрації ПН/РК, нагадаємо, 15-те число й останній день місяця завжди мають бути операційними днями. Тобто проблеми зі «святково-вихідним» перенесенням формально немає**.
** Деталі знайдете в статті «Як реєструватимуться ПН/РК у святкові дні?» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 16).
Щодо першого запитання свого часу всі дійшли єдиного знаменника. Разом зі зсуненням граничного строку подання декларації зсувається і початок відліку строку сплати. Тобто 10 днів ми відлічуємо від того робочого дня, на який перенесено граничний строк подання декларації.
Такий підхід прищепив податківцям ВСУ — див. постанову ВСУ від 09.06.2015 р. у справі № 21-18а15. Про те, що податківці цей підхід «взяли на озброєння», свідчили, зокрема:
— лист ДФСУ від 09.10.2015 р. № 21492/6/99-99-15-04-02-15***;
*** Детальніше про це читайте в статті «Вихідне перенесення, або Сплата пізніше» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 8).
— консультація в розділі 135.04 ЗІР, у якій податківці прямо посилалися на названу вище постанову ВСУ і ретранслювали її висновки, зробивши виняток лише для сплати ПДВ.
Але спочатку цього року податківці почали потихеньку про цей підхід забувати 
:
— у консультації Головного управління ДФС у Запорізькій області бачимо дослівно «…платник не повинен враховувати перенесення термінів подання звітності у зв’язку з вихідними чи святковими днями»;
— названу вище консультацію в категорії 135.04 ЗІР податківці перевели в розряд недіючих з 28.03.2019 р.
У результаті, уявляється, правильного по суті підходу податківці дотримуватися вже не збираються .
Висновок! 10-денний строк для сплати податкового зобов’язання безпечніше відлічити від НЕперенесеного граничного строку подання декларації (якщо такий граничний строк подання декларації припав на вихідний/святковий день).
Тепер що стосується запитання — якщо граничний строк сплати обов’язкового платежу припадає на вихідний/святковий день, то чи бути перенесенню.
Для строків сплати «святково-вихідного» перенесення ПКУ не передбачає.
А ось для ЄСВ перенесення передбачене. Згідно з п. 11 розд. ІV Інструкції № 449**** у разі, якщо останній день строків сплати ЄСВ, зазначених в Інструкції № 449, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати ЄСВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
Тому податківці давно і вперто наполягають на тому, що в разі, коли з вихідним (святковим) днем збігається останній день строку сплати, податки потрібно сплатити заздалегідь — напередодні вихідного (святкового) дня (див. відповідні роз’яснення стосовно ПДВ і податку на нерухомість у категоріях 101.22, 106.08 ЗІР ДФСУ).
Проте, як виявилося, у ВС і з цього приводу інша думка. У постанові від 24.01.2019 р. у справі № 820/3917/17 Суд:
1) застосував Європейську конвенцію про обчислення строків (ETS № 76) від 16.05.72 р. Згідно з цією Конвенцією суботи, неділі й офіційні свята враховуються при обчисленні строків, у результаті чого встановлений строк продовжується на перший робочий день, що настає за ними;
2) послався на п. 3.2 ПКУ — якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою, встановлено інші правила, ніж передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору;
3) застосував п. 56.21 ПКУ про правоту платника за ситуації, коли законодавство може трактуватися неоднозначно.
Таким чином, ВС дійшов висновку: якщо останній день строку сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, то строк сплати переноситься на найближчий наступний робочий день.
Цей висновок остаточний і оскарженню не підлягає!
Розглянуте судове рішення стосувалося перенесення строку сплати з плати за землю. Але нічого не заважає поширити його і на сплату інших обов’язкових платежів.
Зазначимо також, що податківці поки що не взяли його до уваги і продовжують вимагати, щоб зобов’язання сплачувалися напередодні вихідного (святкового) дня (про що свідчить консультація в категорії 112.06 ЗІР ДФСУ).
Відповідно, як і в попередньому запитанні, краще сплачувати податкові зобов’язання за деклараціями заздалегідь, а цим судовим рішенням користуватися лише в крайньому випадку — «якщо вже так вийшло, що сплатили не до вихідних, а після».
