Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, профзахворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 17.04.2019 р. № 337 (далі — Порядок № 337), прийнято замість аналогічного Порядку від 30.11.2011 р. № 1232 (втратив чинність).
Новий документ набрав чинності з 01.07.2019 р. і повинен застосовуватися при розслідуванні всіх нещасних випадків (далі — НВ), гострих профзахворювань (отруєнь) (далі — ГПЗ) та аварій, що сталися після цієї дати.
Зверніть увагу: в п. 9 Порядку № 337 установлено строк давності для розслідування НВ/ГПЗ: 3 роки з дня їх настання. А якщо факт НВ/ГПЗ установлено рішенням суду, розслідування проводять незалежно від дати їх настання.
Як і раніше, усі НВ/ГПЗ, що сталися, розслідують у звичайному або спеціальному порядку.
Звичайне розслідування НВ
Отримавши інформацію про НВ/ГПЗ, роботодавець протягом 2 годин (раніше для цього відводилася лише 1 година) зобов’язаний засобами зв’язку направити повідомлення про НВ (додаток 2 до Порядку № 337) органам, переліченим у п. 8 Порядку № 337. Повідомлення в паперовому вигляді, як і раніше, направляється не пізніше наступного робочого дня.
Важливо! Тепер зазначене повідомлення подається також територіальному органу Держпраці, а ось повідомляти СЕС більше не потрібно.
Не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про НВ/ГПЗ роботодавець наказом (розпорядженням) створює комісію. Її склад визначено п. 13 Порядку № 337.
Врахуйте: у разі настання ГПЗ відтепер до складу комісії замість представника СЕС включають лікаря з гігієни праці з Держпраці.
Склад комісії за ситуації, коли НВ/ГПЗ відбулися з працівником ФОП або підприємства, на якому недостатньо працівників для створення комісії, регламентовано п. 17 Порядку № 337.
Строк проведення розслідування НВ/ГПЗ становить 5 (замість колишніх 3) робочих днів (п. 30 Порядку № 337). Як і раніше, цей строк може бути продовжений за письмовим погодженням з Держпраці (якщо потрібно провести лабораторні дослідження, експертизу тощо).(ср. )
Перелік дій, які повинна виконати комісія в ході розслідування НВ/ГПЗ, значно розширений (п. 33 Порядку № 337).
Одне з головних завдань комісії — визначити, чи пов’язаний НВ/ГПЗ з виробництвом. Обставини, за яких НВ/ГПЗ визнається пов’язаним з виробництвом, наведено в п. 52 Порядку № 337. Тепер їх 26 (замість 19). Серед «новачків», зокрема:
— одержання травм або смерть під час виконання трудових (посадових) обов’язків у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння, коли потерпілий не був відсторонений від виконання робіт;
— виконання самим ФОП виду робіт, зазначеного в документах обов’язкової звітності, а також виконання робіт особами, які працюють за ЦПД, незалежними професіоналами, членами фермерського господарства за обставин, за яких НВ/ГПЗ вважаються виробничими;
— виконання робіт особою, яка фактично допущена до роботи без оформлення трудового договору (контракту), у разі підтвердження факту перебування потерпілого в трудових відносинах з роботодавцем, за обставин, за яких НВ/ГПЗ вважаються виробничими.
У п. 34 Порядку № 337 встановлено, що рішення про визнання НВ/ГПЗ пов’язаним (не пов’язаним) з виробництвом приймається комісією простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів вирішальним є голос голови комісії.
За результатами розслідування комісія складає акти за формою Н-1 (додаток 11 до Порядку № 337). Кількість актів визначається рішенням комісії.
Акт за формою Н-5 скасовано!
При цьому слід виходити з того, що оригінали акта за формою Н-1 надають потерпілому (членам його сім’ї, уповноваженій особі), робочому органу Фонду соцстраху, підприємству або місцевій держадміністрації/органу місцевого самоврядування (якщо настав НВ/ГПЗ з особами, які працюють за ЦПД, ФОП, незалежними професіоналами, членами фермерського господарства).
Іншим органам та установам, представники яких брали участь у розслідуванні, надають копію акта.
Якщо НВ/ГПЗ визнано пов’язаними з виробництвом, акт за формою Н-1 позначають літерою «П» (Н-1/П), якщо не пов’язаними з виробництвом — літерами «НП» (Н-1/НП).
Роботодавець зобов’язаний, зокрема (п. 45 Порядку № 337):
— протягом 2 робочих днів після складання актів за формою Н-1 розглянути матеріали розслідування і затвердити примірники актів Н-1;
— протягом 5 робочих днів після затвердження актів за формою Н-1 роздрукувати, тиражувати та сформувати необхідну кількість копій матеріалів розслідування разом з актами за формою Н-1, прошити їх і пронумерувати;
— протягом 2 робочих днів після затвердження актів за формою Н-1 видати наказ про вжиття запропонованих комісією заходів до запобігання виникненню подібних НВ/ГПЗ.
Протягом 3 робочих днів після формування матеріалів розслідування роботодавець повинен надіслати їх (п. 47 Порядку № 337): органу Держпраці, лікарю-профпатологу, робочому органу Фонду соцстраху, органу поліції (якщо НВ призвів до тяжких чи смертельних наслідків), іншим організаціям, що брали участь у розслідуванні (за необхідності).
Потерпілому (членам його сім’ї, уповноваженій особі) роботодавець надає акт за формою Н-1 разом з документами, зазначеними в п. 12 приміток до акта.
Спецрозслідування
В окремих випадках (наприклад, при настанні НВ зі смертельним наслідком, групових НВ тощо) проводиться спеціальне розслідування НВ/ГПЗ (п. 10 Порядку № 337). Цей перелік випадків також розширили. Зокрема, додали:
— ГПЗ, що призвели до тяжких чи смертельних наслідків;
— НВ з особами, які працюють за ЦПД, ФОП, незалежними професіоналами, членами фермерського господарства;
— НВ з особами, фактично допущеними до роботи без оформлення трудового договору (контракту);
— НВ, факти настання яких встановлені судом, а підприємство, на якому вони сталися, ліквідоване без правонаступника.
Отримавши інформацію про НВ/ГПЗ, що підлягають спецрозслідуванню, роботодавець, як і при звичайному розслідуванні, надсилає повідомлення про НВ відповідним органам, а також додатково:
— місцевій держадміністрації або органу місцевого самоврядування (за відсутності уповноваженого органу або наглядової ради підприємства);
— органу галузевої профспілки вищого рівня (за його відсутності — територіальному профоб’єднанню);
— органу поліції (якщо НВ/ГПЗ призвів до тяжких або смертельних наслідків).
Важливо! У повідомленні про НВ, яке роботодавець направляє органу Держпраці, потрібно зазначити кандидатури представників підприємства для включення до складу спецкомісії.
Як і раніше, комісію зі спецрозслідування створює Держпраці або її територіальний орган (п. 14 Порядку № 337).
Розслідування НВ, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, може провести комісія підприємства в тому випадку, якщо орган Держпраці надасть роботодавцеві письмове доручення протягом наступного робочого дня після отримання повідомлення про НВ (п. 10 Порядку № 337).
Спецрозслідування проводиться протягом 15 (раніше — 10) робочих днів (п. 31 Порядку № 337). У разі продовження цього строку спецкомісія може скласти тимчасові акти форми Н-1 для проведення страхових виплат потерпілому (якщо НВ «виробничий»). Після завершення спецрозслідування оформляють звичайний акт форми Н-1, у розділі 8 якого зазначають про скасування тимчасового акта (п. 37 Порядку № 337).
Протягом 3 робочих днів після формування матеріалів розслідування роботодавець повинен відправити їх тим же органам, що й при звичайному розслідуванні (див. вище), а також додатково Держпраці та Національному НДІ промислової безпеки та охорони праці (п. 47 Порядку № 337).
Потерпілий (члени його сім’ї, уповноважена особа) та органи, що брали участь у розслідуванні, мають право звернутися до роботодавця або в Держпраці (її територіальний орган) з проханням провести повторне розслідування (спецрозслідування) протягом 3 років з дати отримання акта за формою Н-1 (п. 58 Порядку № 337). Повторне розслідування проводиться комісією (спецкомісією) в іншому складі.
Висновки повторного спецрозслідування можна оскаржити тільки в судовому порядку.
Хронічні профзахворювання
Розслідуванню підлягають усі випадки хронічних профзахворювань (отруєнь) (далі — ХПЗ) незалежно від строку їх настання.
Протягом 3 робочих днів після виявлення в працівника підозри на ХПЗ заклад охорони здоров’я надсилає керівникові територіального органу Держпраці запит на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці. Копію цього запиту отримує і роботодавець (п. 72 Порядку № 337).
Керівник територіального органу Держпраці, у свою чергу, надсилає роботодавцеві припис надати необхідні документи (додаток 15 до Порядку № 337). Строк для надання документів у загальному випадку не може перевищувати 15 робочих днів.
Засвідчені в установленому порядку й узгоджені з органом Фонду соцстраху матеріали роботодавець подає до Держпраці разом із супровідним листом (п. 74 Порядку № 337).
Держпраці протягом 15 робочих днів вивчає й аналізує документи, подані підприємством. Також комісією проводиться обстеження об’єкта, за результатами якого в 5-денний строк складають акт (додаток 18 до Порядку № 337) у 3 примірниках: для Держпраці, Фонду соцстраху і підприємства.
Протягом 5 робочих днів після підписання акта орган Держпраці складає санітарно-гігієнічну характеристику умов праці (додаток 16 до Порядку № 337). Її підписує лікар з гігієни праці і затверджує керівник органу Держпраці.
Цей документ складають у 4 примірниках, один з яких отримує роботодавець (п. 85 Порядку № 337).
Санітарно-гігієнічна характеристика може бути використана протягом 5 років, якщо умови праці працівника за цей час не змінилися, що підтверджується довідкою роботодавця або відповідного органу Держпраці (п. 86 Порядку № 337).
Строк дії повідомлення про ХПЗ за формою П-3 тепер теж обмежений і становить 6 місяців з моменту встановлення діагнозу ХПЗ у працівника (п. 101 Порядку № 337).
Причини й обставини виникнення ХПЗ розслідує комісія, створена Держпраці. Строк проведення розслідування залишився тим самим — 10 робочих днів з можливістю продовження до 1 місяця.
Акт розслідування причин виникнення ХПЗ за формою П-4 (додаток 21 до Порядку № 337) складають у 7 екземплярах, один з яких призначений для підприємства (п. 119 Порядку № 337).
Про вжиття запропонованих комісією заходів до запобігання ХПЗ роботодавець тепер інформує органи Держпраці та Фонду соцстраху (п. 121 Порядку № 337).
