Кредит-нота від нерезидента: як облікувати?

Сумцова Ольга, податковий експерт
Бухгалтер 911 Червень, 2019/№ 23
В обраному У обране
Друк
У цій статті обговоримо, як обліковувати кредит-ноту, яку надає нерезидент за досягнення визначеного обсягу закупівель або за систематичність таких закупівель. В яких випадках це буде звичайна знижка, а в яких випадках фіскали наполягатимуть на маркетингових послугах? Як і в тому, і в іншому варіанті відобразити в обліку кредит-ноту?

Зазвичай, кредит-ноту використовують для:

1) заохочення покупця у вигляді надання йому знижок/бонусів (здебільшого, за систематичність закупівель або досягнення певного обсягу закупівель товару);

2) для врегулювання питань з неякісним товаром: як прощення боргу в частині вартості бракованого товару або як відшкодування витрат, пов’язаних з усуненням браку.

У сьогоднішній статті ми обговоримо кредит-ноти, які не пов’язані з рекламацією (бракованим товаром), а надані нерезидентом для мотивації закупівель (як заохочення). Адже якраз щодо такої кредит-ноти фіскали нав’язують свої правила обліку.

З позиції фіскалів відразу й почнемо. Податківці визначають різні підходи до обліку:

Див., наприклад, категорію 101.23 ЗІР, лист ДФСУ від 15.11.2017 р. № 2618/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

— кредит-ноти у вигляді винагороди в грошовій формі (бонуса, мотиваційних виплат);

— кредит-ноти у вигляді зменшення суми зобов’язання перед постачальником-нерезидентом за поставлений товар.

У зоні ризику перебувають оптові та роздрібні продавці, які закуповують товари в нерезидента для подальшого продажу. Річ у тому, що за першим видом кредит-ноти — коли нерезидент здійснює покупцеві-резидентові виплату в грошовій формі (на суму знижки/бонуса), фіскали розцінюють отримання такої виплати від нерезидента як плату за надані резидентом маркетингові послуги. Тобто навіть якщо у вас у договорі з нерезидентом немає ані слова про надання йому маркетингових послуг, але (1) нерезидент здійснює вам виплату в грошовій формі, та (2) отримання цієї грошової виплати пов’язане з виконанням зобов’язань щодо систематичності закупівель, обсягів закуплених товарів, то велика ймовірність, що фіскали визнають отриману виплату від нерезидента як плату за надані йому маркетингові послуги .

А це по суті означає, що:

— отримуючи такі бонуси/грошові виплати — доведеться нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ як від постачання маркетингових послуг;

— доведеться визнавати дохід у бухобліку (що впливає і на податок на прибуток) від продажу маркетингових послуг.

Логіка фіскалів така: оскільки грошова винагорода, що виплачується покупцеві, наприклад, у вигляді бонуса за систематичність закупівель, спрямована на стимулювання збуту продукції, то така винагорода визначається як плата за маркетингові послуги.

Лист ДФСУ від 15.11.2017 р. № 2618/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

Більше того, якщо навіть у документах не фігуруватиме слово «бонус», а наприклад, ітиметься про звичайну післяпродажну знижку — це теж не завжди може врятувати.

Якщо (1) така «знижка» компенсуватиметься нерезидентом грошима (тобто, наприклад, ви перерахували всю оплату, а потім вам нерезидент повертає на суму знижки оплату) і (2) якщо знижка отримана за систематичність закупівель або за досягнення певного обсягу закупівлі товару в нерезидента, то теж є ймовірність, що фіскали визнають тут надання маркетингових послуг.

Зверніть увагу: фіскали прив’язуються саме до отримання грошової виплати покупцем від нерезидента. За їх логікою, якщо грошова виплата від нерезидента є, то це маркетингові послуги, немає, — тоді кредит-нота має «знижковий» характер.

Звичайно, такий підхід фіскалів не виправданий. Але як показує практика, «знижкову» природу такої кредит-ноти доведеться доводити в суді .

Фіскали також звертають увагу на умови договору. «Знижковий» варіант кредит-ноти може підтверджувати наявність відповідного застереження в договорі (у самому договорі має бути прописана можливість зміни ціни) або наявність додаткової угоди до договору.

Тепер про облік.

Кредит-нота: бонус/відшкодування грошима

ПДВ. Якщо отримання грошового відшкодування від нерезидента обумовлене систематичністю закупівель або досягненням певного обсягу закупівель від нерезидента, таке грошове відшкодування, як ми зазначили вище, фіскали визнають платою за надані нерезиденту маркетингові послуги.

Якщо ви не готові сперечатися з фіскалами, то доведеться нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ. Місце постачання маркетингових послуг визначається згідно з п. 186.4 ПКУ тобто за місцем реєстрації постачальника (на що звертають увагу і фіскали в тій же консультації в категорії 101.23 ЗІР). А оскільки постачальником таких послуг є резидент, що закуповує товари в нерезидента, то місцем постачання буде територія України. А отже, така операція оподатковуватиметься ПДВ на загальних підставах за ставкою 20 % .

Базою оподаткування ПДВ згідно з п. 188.1 ПКУ в цьому випадку буде сума отриманої винагороди (сума бонусів).

На яку дату нараховувати ПДВ? На дату першої події:

— або на дату зарахування грошових коштів на поточний рахунок;

— або на дату підписання документа, що засвідчує факт постачання послуг. Зрозуміло, що акт на надання маркетингових послуг (оскільки їх як таких може і не бути) сторонами може і не підписуватися. У такому разі, як зазначають фіскали, зокрема, в листі від 15.03.2016 р. № 5590/6/99-99-19-03-02-15 (ср. 025069200), датою першої події для нарахування ПДВ може стати «дата погодження протоколу про досягнення певних обсягів закупівлі» або іншого документа, на підставі якого відбувається виплата бонусів/грошового відшкодування.

На дату першої події підприємству-імпортерові доведеться скласти податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН (п. 201.10 ПКУ). Особливості оформлення такої ПН: у гр. «Отримувач (покупець)» зазначають «Неплатник», а в ряд. «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляють умовний ІПН «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

У декларації з ПДВ послуги відображають у загальному ряд. 1.1. Крім того, ПН показують у ряд. «100000000000» табл. 1 додатка Д5.

Бухоблік. У бухобліку буде показаний дохід від надання (продажу) маркетингових послуг. Якщо надання маркетингових послуг:

— не основна ваша діяльність, то буде проводка Дт 36 — Кт 719 (Дт 719 — Кт 641/ПДВ);

— основна діяльність — Дт 361 — Кт 703 (Дт 703 — Кт 641/ПДВ).

Податок на прибуток. Усе за правилами бухобліку. Жодних коригувань фінрезультату на вартість послуг ПКУ не передбачає (див., наприклад, лист ДФСУ від 15.11.2017 р. № 2618/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). Оскільки в бухобліку визнається дохід від надання маркетингових послуг, відповідно це вплине на фінрезультат для обчислення податку на прибуток.

Кредит-нота — післяпродажна знижка

ПДВ. При імпорті товару був сплачений на підставі митної декларації імпортний ПДВ і відображений податковий кредит (ПК). Чи потрібно у зв’язку з отриманням від нерезидента кредит-ноти — знижки коригувати відображений раніше ПК? Та й узагалі, як бути зі сплаченим на митниці ПДВ?

Податківці наполягають на тому, що коригувати ПК у цьому випадку не потрібно. У тій же категорії 101.23 ЗІР вони зазначають, що при отриманні від нерезидента кредит-ноти — знижки на товар немає підстав для зміни відомостей у митній декларації. Відповідно немає підстав для зміни суми сплачених митних платежів і складання аркуша коригування до митної декларації. А за відсутності аркуша коригування підприємство не зможе скоригувати ПК. Загалом, бюджету залишається ПДВ, платникові — ПК.

При цьому не можна повернути і по суті надміру сплачений ПДВ на митниці.

Але якщо, наприклад, ви при постачанні вже своєму покупцеві нарахували ПДВ виходячи з мінбази (тобто продавали товар за ціною нижче придбання), то в результаті зниження ціни знижується і ціна придбання. Відповідно можна буде відкоригувати раніше донараховані до мінбази зобов’язання.

Провести коригування (скласти РК до ПН з типом причини «15») слід на дату отримання кредит-ноти.

Бухоблік. Порядок відображення кредит-ноти — знижки залежатиме від того, реалізовано імпортований товар на момент надання знижки чи ні.

Якщо товар знаходиться в залишках, їх вартість коригується методом «сторно», що відображається проводкою Дт 281 — Кт 632.

Якщо товар реалізовано і знижку надано в тому ж звітному періоді (році), коригується собівартість реалізації, що відображається проводкою Дт 902 — Кт 632 (методом «сторно»).

Якщо товари реалізовано в минулому році, а знижка надається в поточному році, суму отриманої знижки можна відобразити проводкою Дт 632 — Кт 719.

Інвалютна заборгованість на дату отримання кредит-ноти в сумі наданої знижки трансформується в немонетарну статтю.

Після зменшення вартості товарів (коригування собівартості реалізації) за кредитом субрахунку 632 у вас повинна залишитися сума реального інвалютного боргу в гривнях — за курсом НБУ на дату зменшення заборгованості. Усю зайву (або ту, якої не вистачає) суму показуємо як «скориговану» курсову різницю, списуючи в дебет субрахунку 945 (чи в кредит субрахунку 714).

Податок на прибуток. Усе за правилами бухобліку. Жодних коригувань фінрезультату ПКУ не передбачено.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд