Купівля ТМЦ за готівкову валюту: чи всі заборони чинні?

Чому не можна купувати ТМЦ за готівкову валюту?

Не секрет, що при купівлі будь-яких ТМЦ (послуг) для потреб підприємства працівник, який перебуває у відрядженні, діє не від свого імені, а від імені свого роботодавця. Тому якщо ваш співробітник, перебуваючи в закордонвідрядженні, вирішить прикупити щось для госппотреб підприємства, то, як би це дивно не звучало, в наявності зовнішньоекономічна операція між підприємством-резидентом і нерезидентом.

Щодо цього вимоги Закону про валюту¹, а точніше підзаконних Положень № 2² та № 5³, практично нічим не відрізняються від вимог Декрету № 15-93⁴, що діяли раніше.

¹ Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII.

² Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 2.

³ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 5.

⁴ Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.93 р. № 15-93. Втратив чинність 07.02.2019 р.

Так, п. 16 Положення № 5 установлює, що розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках. А ось розрахунки в готівковій формі заборонено.

Аналогічний висновок про те, що валютні розрахунки між резидентами і нерезидентами за поточними торговельними операціями здійснюють тільки через банки, випливає з пп. 28 і 31 Положення № 2.

Винятки із цього загального правила перелічені в пп. 42 — 43 Положення № 2. Вони дозволяють юрособам-резидентам проводити розрахунки з використанням готівкової інвалюти, знятої з власних поточних рахунків, для:

— забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон;

— оплати представницьких витрат на організацію офіційних заходів за кордоном;

— оплати експлуатаційних витрат, пов’язаних з обслуговуванням власних (орендованих, зафрахтованих) транспортних засобів за кордоном⁵.

⁵ Зверніть увагу (!): витрати на використання службового автомобіля під час закордонвідрядження визнають витратами на відрядження за п. 12 розд. III Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну від 13.03.98 р. № 59. Тому й до 07.02.2019 р. (тобто до появи дозволяючої норми із п. 43 Положення № 2) запитань щодо компенсації працівникам «закордонних» автомобільних витрат не виникало.

Також свої тонкощі використання готівкової іноземної валюти за кордоном установлені пп. 44 — 46 Положення № 2 для морських агентів, представництва Міжнародної організації з міграції, представництв юросіб-нерезидентів.

Оплата ТМЦ валютною КПК: так можна чи ні?

Для оплати ТМЦ за кордоном застосовувати безготівковий розрахунок з використанням корпоративної платіжної картки не можна. Це вимога п.п. 2 п. 109 Положення № 5.

Але! Для випадків здійснення таких розрахунків за одним зовнішньоекономічним договором (контрактом) в один операційний день, операція за яким не перевищує незначного розміру (тобто еквіваленту 150 тис. грн.), зроблено виняток.

Водночас заборону на проведення подібних розрахунків накладає п. 8.3 Інструкції № 492⁶.

⁶ Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492.

Нагадаємо: тут передбачено, що кошти з поточних рахунків юридичної особи не можуть бути використані із застосуванням електронних платіжних засобів (до яких належать і КПК) для розрахунків за зовнішньоторговельними договорами (контрактами).

Виняток, як випливає з того ж п. 8.3 Інструкції № 492, складають розрахунки, пов’язані з витратами на відрядження чи витратами представницького характеру.

Проте, на наш погляд, у сьогоднішніх реаліях ця норма є атавізмом, що залишився від старої системи валютного регулювання. Адже тоді заборонялося використовувати КПК для оплати ТМЦ у зв’язку з тим, що банк повинен був здійснювати валютний контроль за ЗЕД-розрахунками.

Визначимо суму витрачених працівником у відрядженні євро:

810 злотих : 4,32 злотого/€ = €187,5.

Таким чином, після відрядження працівник підприємства повинен повернути до каси залишок невикористаних коштів у сумі €152,5.

€500 - €160 - €187,5 = €152,5.

Компенсація витрат на відрядження готівковою валютою

А за порушення відповіси!

Ну а за порушення описаних вимог законодавства (тобто якщо працівник придбає ТМЦ за готівкову валюту (оплачує КПК ТМЦ вартістю, яка в еквіваленті перевищує 150 тис. грн.), а роботодавець компенсує його валютні витрати) податківці можуть застосувати до підприємства штрафні санкції. Їх розмір — до (!) 100 % суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства (ч. 4 ст. 14 Закону про валюту).

Щоправда, на практиці застосування цього штрафу стане можливим тільки після того, як буде затверджений порядок його застосування.

На сьогодні КМУ розроблено тільки проект постанови про порядок застосування таких штрафних санкцій.

Крім того, ст. 162¹ КУпАП установлює відповідальність за порушення порядку здійснення валютних операцій у вигляді штрафу на посадових осіб підприємства в розмірі від 1000 до 3000 нмдг (від 17000 до 51000 грн.).

Що стосується порушення п. 8.3 Інструкції № 492, який, нагадаємо, накладає заборону на всі, незалежно від суми, ЗЕД-розрахунки з використанням КПК, то тут, на наш погляд, зазначені штрафи не застосовуються. Причина проста — ця Інструкція розроблена не під Закон про валюту, а отже, не входить до системи валютного законодавства.

Та й сам Закон говорить однозначно: якщо норма нормативно-правового акта НБУ допускає неоднозначне (множинне) трактування прав і обов’язків резидентів, то така норма трактується в інтересах резидента (ч. 5 ст. 3 Закону про валюту).

Якщо працівник забув/не знав про заборону

Отже, про діючі валютні обмеження працівника потрібно попередити ще на «березі», тобто до від’їзду у відрядження. А якщо він, усупереч рекомендаціям, прикупив за валюту щось важливе й потрібне для госпдіяльності підприємства, вартість купівлі показувати в авансовому звіті не варто. При цьому всі грошові кошти, отримані працівником на відрядження та витрачені на придбання ТМЦ за кордоном, він повинен повернути підприємству.

При цьому працівником мають бути дотримані встановлені законодавством правила переміщення цінностей через митний кордон України. Мається на увазі дотримання обмежень щодо ввезення/вивезення коштів через митний кордон України⁷, вимог про декларування та митне оформлення придбаного товару при його ввезенні на територію України.

⁷ Детальніше про ці правила ви могли прочитати в статті «Валюта-мандрівниця, або Ввезення/вивезення валюти по-новому» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 11).

Не заперечував проти такого виходу із ситуації, що склалася, й НБУ (див. лист від 16.08.2004 р. № 46-009/285-8297, питання 3).

Крім того, викуповуючи ТМЦ у працівника, не забудьте й про граничну суму розрахунків готівкою між суб’єктами господарювання та фізичними особами, яка на сьогодні становить 50000 грн.

Найближчим часом НБУ планує знизити цей показник до 15000 грн.⁸

⁸ Про що ми повідомляли вас, зокрема, в статті «Касові» зміни: розмотуємо клубок запитань», підрозділ «Готівкові обмеження» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 10).

Самі розумієте, варіант з купівлею-продажем не позбавить вас від сплати податків на доходи фізособи, проте врятує від штрафів за порушення валютного законодавства.