Судова практика свідчить, що спори між платниками та фіскалами щодо правил застосування спрощеної системи — дуже поширене явище. Для того щоб аналізувати її всю, знадобився б потрібен окремий номер . Тому в цій статті обмежимося лише найцікавішими та найактуальнішими зі свіжих висновків судових органів.
Заборонені види діяльності в ЄДР
Із п. 291.5 ПКУ ви можете дізнатися про те, які види діяльності є забороненими для платників єдиного податку.
Водночас вам, мабуть, відомо: якщо в ЄДР щодо суб’єкта господарювання зазначений заборонений вид діяльності, але цей вид діяльності фактично не здійснюється, то такий суб’єкт має право зареєструватися платником єдиного податку.
Про це прямо говорять фіскали в підкатегорії 108.01.06 ЗІР.
Проте подекуди на місцях податкові органи не погоджуються зі своїм керівництвом і таки намагаються «підшити» порушення правил спрощеної системи оподаткування тим платникам, у яких у ЄДР є заборонені види діяльності. У такому разі платникам, які постраждали від свавілля місцевих фіскалів, доведеться відстоювати свої права в судах. І схоже, що в цьому питанні суди — на боці платників .
Зокрема, Верховний Суд у своїй постанові від 19.02.2019 р. у справі № 826/7216/171 абсолютно правильно сказав: зазначення в ЄДР певних видів діяльності не означає, що особа фактично їх здійснює.
1 reyestr.court.gov.ua/Review/79997878
Отже, продовжує Суд, сам собою факт включення до ЄДР видів діяльності, які не надають права застосовувати спрощену систему, якщо фактично такі види діяльності не здійснюються, не є підставою для анулювання ЄП-реєстрації.
Несформований статутний фонд
Загальновідомо, що заборонено бути єдиноподатниками тим підприємствам, у статутному капіталі яких понад 25 % становить сукупність часток юросіб, які не є єдиноподатниками (п.п. 291.5.5 ПКУ).
Фіскали продовжують стверджувати, що зазначена заборона застосовується й до підприємств, статутний капітал яких дорівнює нулю та які мають одного або декількох засновників — юросіб, що не є платниками єдиного податку (роз’яснення в підкатегорії 108.01.01 ЗІР).
Верховний Суд у своїй постанові від 08.02.2019 р. у справі № 803/736/15-a2 відкинув право фіскалів визначати частки такого підприємства. І на цій підставі дійшов висновку, що норма п.п. 291.5.5 ПКУ не стосується підприємств, статутний фонд яких не сформований.
2 reyestr.court.gov.ua/Review/79700648
Видача векселя
Згідно з п. 291.6 ПКУ платникам єдиного податку заборонено здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) в негрошовій формі.
Однією з форм негрошових розрахунків є вексель.
Фіскали наполягають, що на підставі п. 291.6 ПКУ єдиноподатнику заборонено як приймати векселі в оплату реалізованих товарів, так і видавати векселі в оплату придбаних товарів .
Такою є позиція податкового органу і щодо фізосіб (роз’яснення в категорії 107.12 ЗІР), і щодо юросіб (категорія 108.05 ЗІР).
На нашу думку, п. 291.6 ПКУ прямо стосується тільки приймання векселя в оплату реалізованих єдиноподатником товарів (робіт, послуг).
Право ж видавати вексель у єдиноподатника, у принципі, повинне залишатися. Проте суди, схоже, мають іншу думку . Зокрема, з постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2018 р. у справі № 804/675/183 випливає, що видача векселя для єдиноподатника теж є порушенням грошової форми розрахунків.
3 reyestr.court.gov.ua/Review/76303303
Наявність податкового боргу
Податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів — це підстава для того, щоб єдиноподатник перейшов зі спрощеної системи на загальну (згідно з п.п. 8 п.п. 298.2.3 ПКУ).
Верховний Суд у постанові від 24.01.2019 р. у справі № 813/1346/184 констатує, що порушенням правил перебування на спрощеній системі є власне наявність податкового боргу.
4 reyestr.court.gov.ua/Review/79411126
Тобто сума такого податкового боргу або ж будь-які інші його ознаки тут значення не мають.
Водночас, на думку Суду, висновку про наявність податкового боргу фіскали не можуть дійти виключно на підставі даних картки особового рахунку, а механічна помилка платника, яка призвела до зарахування його коштів на інший бюджетний рахунок, не може вважатися несплатою податку та спричинити втрату права на застосування спрощеної системи.
Анулювання ЄП-реєстрації
У випадках, коли фіскали під час перевірки виявляють порушення єдиноподатником правил роботи на спрощеній системі, вони мають право анулювати ЄП-реєстрацію такого порушника на підставі п.п. 3 п. 299.10 ПКУ.
Причому анулювання ЄП-реєстрації здебільшого повинне здійснюватися заднім числом5.
5 З деяких рішень можна побачити, що фіскали анулюють ЄП-реєстрацію безпосередньо останнім днем кварталу, у якому вони виявили порушення.
Тобто незалежно від того, коли відбулася перевірка, під час якої фіскали виявили порушення, ЄП-розреєстрацію фіскали здійснюють з першого числа місяця, що настає за кварталом, у якому допущено порушення (п. 299.11 ПКУ).
Тож у разі примусової ЄП-розреєстрації з першого числа кварталу, що настає за кварталом, у якому суб’єкт господарювання допустив порушення правил роботи на спрощеній системі, фіскали вважають його таким, що перебуває на спрощеній системі незаконно.
А тому всі доходи, отримані ним починаючи із цієї дати і аж до моменту, коли порушення було виявлене при перевірці, на думку фіскалів, повинні оподатковуватися за загальносистемними правилами.
Тобто з першого числа першого кварталу, у якому платник незаконно перебував на спрощеній системі, його доходи повинні оподатковуватися:
— ПДФО (якщо йдеться про підприємця) або
— податком на прибуток (якщо йдеться про юридичну особу).
А якщо за допомогою перебування на спрощеній системі суб’єкт господарювання рятувався від обов’язкової ПДВ-реєстрації, а перебування на спрощеній системі виявилося незаконним, то фіскали донараховують ще й ПДВ на підставі п. 183.10 ПКУ. Починаючи з 11 числа першого місяця в першому кварталі незаконного перебування на спрощеній системі (див. ІПК ДФСУ від 21.01.2019 р. № 221/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
Звернемо вашу увагу, що сперечатися з такими донарахуваннями буде достатньо складно, адже суди погоджуються з фіскалами, що примусове анулювання ЄП-розреєстрації, у результаті якого виникає період незаконного перебування на спрощеній системі, призводить до того, що доходи за час такого незаконного перебування фіскали оподатковують за правилами загальної системи .
Причому, на думку судів, відповідальність настає не лише у вигляді сплати «загальносистемних» податкових зобов’язань (з ПДФО або з податку на прибуток) і податкових зобов’язань з ПДВ, але й у вигляді сплати на додаток до них 25 % штрафу згідно з п. 123.1 ПКУ. Про це свідчать постанова ВС від 26.06.2018 р. у справі № 817/4/166 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017 р. у справі № 823/490/167.
6 reyestr.court.gov.ua/Review/74992517
7 reyestr.court.gov.ua/Review/67703176
Що ж, як бачимо, суди нас порадували тим, що прояснили певні практичні аспекти в питанні порушення правил роботи на спрощеній системі. Сподіваємося на їхню допомогу й надалі .