Причина цієї проблеми цілком зрозуміла. Строк для подання скарги спливає пізніше (10 робочих днів), ніж строк для сплати грошових зобов’язань за податковим повідомленням-рішенням (10 календарних днів). У зв’язку з цим після закінчення граничного строку для сплати грошових зобов’язань у ДФС з’являються формальні причини для нарахування платникові недоїмки — навіть не зважаючи на те, що строк для подання скарги ще не минув. І, як показує практика, податківці цією можливістю активно користуються.
Аналогічна проблема у випадку подання позову до суду, коли ухвала про відкриття провадження надходить у ДФС пізніше за граничну дату сплати за податковим повідомленням-рішенням. Спосіб її вирішення такий же (див. нижче).
Свого часу ми повідомляли, що з урахуванням згаданої проблеми, при поданні скарги безпечніше, як і раніше, орієнтуватися на 10 календарних (а не робочих) днів*.
* Див., зокрема, статтю «Зменшуючий РК на неплатника: відстоюємо строки реєстрації» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 13).
Але, припустимо, скарга була подана пізніше, і недоїмка була нарахована. Чи є вихід?
Так, і він полягає у базовому правилі п. 56.15 ПКУ, згідно з яким скарга, подана з дотриманням строків, визначених п. 56.3 ПКУ (а це 10 робочих днів), зупиняє виконання грошових зобов’язань за податковим повідомленням-рішенням до закінчення адміністративного оскарження. Причому протягом цього строку податкові вимоги не направляються, а сума грошового зобов’язання вважається не погодженою (тобто і не належною до сплати).
Враховуючи це, якщо скарга була подана в межах 10 робочих днів і у вас є докази цього (копія скарги з відміткою канцелярії ДФСУ про отримання або, якщо скарга подавалася поштою, опис вкладення з чеком пошти), потрібно повідомити податківців про те, що сума грошових зобов’язань у податковому повідомленні-рішенні є не погодженою, а тому вони зобов’язані зняти недоїмку.
Для цього потрібно направити в ДФС лист із цією вимогою і додаванням копії доказів про подання скарги. При цьому, виходячи з нашої практики, часто було достатньо і дзвінка в ДФС. Після цього недоїмка з особового рахунку платника повинна зникнути.
Звертаємо увагу, що повідомляти про необхідність зняття недоїмки потрібно саме місцевих податківців (зазвичай, це ГУ ДФС області), а не ДФСУ.