* Маємо на увазі статтю «Коефіцієнт коригування при розрахунку відпускних: зручна шпаргалка» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 17-18).
Якщо зарплата не дотягує до мінімалки
Ситуація. На підприємстві заробітна плата підвищувалася тільки у зв’язку зі зміною розміру мінзарплати. Чи застосовувати в цьому випадку коефіцієнт коригування при розрахунку відпускних?
Якщо у вас оклад (тарифна ставка) прив’язана до розміру мінзарплати та його (її) підвищують у зв’язку з тим, що розмір мінзарплати згідно із законодавством «зріс», коригування проводити потрібно.
Якщо ж сам оклад (тарифна ставка) не змінюється, а у зв’язку зі зростанням розміру мінзарплати лише збільшується «трудова» доплата до мінзарплати, то коригування не проводимо.
Оклад підвищили в періоді перебування у відпустці
Ситуація. У період перебування працівника у відпустці відбулося підвищення окладу. Що та як у цьому випадку коригувати?
Якщо підвищення окладів відбулося під час перебування працівника у відпустці, то в цьому випадку коригування середньої зарплати і донарахування відпускних проводять за період з дня підвищення посадових окладів (тарифних ставок) і по день закінчення відпустки (абзац другий п. 10 Порядку № 100**).
** Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.
Приклад. Працівникові надається щорічна відпустка з 20.05.2019 р. по 12.06.2019 р. (на 24 календарних дні). Розрахунковий період: травень 2018 року — квітень 2019 року. Його посадовий оклад становить 6 200 грн. З 01.06.2019 р. на підприємстві відбулося підвищення посадових окладів на 10 %.
Зарплата працівника за розрахунковий період становить:
6200 грн. х 12 = 74400 грн.
Середньоденна зарплата становить:
74 400 грн. : (365 - 11) = 210,17 грн.
Коефіцієнт коригування дорівнює:
6820 грн. : 6200 грн. = 1,1.
Далі нам потрібно відкоригувати суму відпускних за період з 01.06.2019 р. по 12.06.2019 р.:
210,17 грн. х 1,1 х 12 к. дн. = 2774,24 грн.
Сума відпускних, яка вже була виплачена за цей період, становить:
210,17 грн. х 12 к. дн = 2522,04 грн.
Працівникові потрібно донарахувати:
2774,24 - 2522,04 = 252,20 (грн.).
А якщо працівник звільняється відразу після відпустки, а в періоді його перебування у відпустці відбулося підвищення окладів? У цьому випадку ми також проводимо коригування з дня підвищення окладів (тарифних ставок) по день закінчення відпустки.
Наприклад, в умовах нашого прикладу працівник звільняється 12.06.2019 р. — останнім днем відпустки. У цьому випадку ми, так само як і в прикладі вище, коригуємо йому суму відпускних з 01.06.2019 р. по 12.06.2019 р.
Важливо! Якщо ми нараховуємо працівникові компенсацію за невикористану відпустку і в розрахунковому періоді було підвищення окладу (ставки), то суму компенсації ми розраховуємо з урахуванням коефіцієнта коригування. Якщо ж оклад підвищено в місяці виплати компенсації за невикористану відпустку, то коефіцієнт коригування ми не розраховуємо. Немає підстав. Наприклад, працівник звільняється 12.06.2019 р. При цьому з 01.06.2019 р. йому підвищено посадовий оклад. При розрахунку компенсації за невикористану відпустку червневе підвищення зарплати ми не враховуємо.
Відмовляємося від коефіцієнта
Запитання. Пункт 10 Порядку № 100 «прив’язує» необхідність проведення коригування до випадків «підвищення тарифних ставок (окладів)… відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах)». Чи означає це, що якщо в роботодавця немає колдоговору, то коригування можна не проводити?
Ні. На думку Мінсоцполітики (див. лист від 17.05.2018 р. № 838/0/101-18), відсутність колдоговору — не привід нехтувати коригуванням.
Такі висновки повністю підтримує Держпраці.
Зменшуємо коефіцієнт
Ситуація. Підприємство хоче скористатися можливістю зменшити коефіцієнт. Як це зробити?
Дійсно, абзац перший п. 10 Порядку № 100 передбачає можливість у разі скрутного фінансового становища зменшити коефіцієнт коригування (бюджетників послаблююча норма не стосується). Для цього необхідно видати наказ (розпорядження) про зниження коефіцієнта коригування. Наказ (розпорядження) має бути погоджений з виборним органом первинної профспілкової організації підприємства або іншим органом, уповноваженим на представництво трудовим колективом (див. листи Мінпраці від 05.12.2005 р. № 06-4/165 і від 15.10.2007 р. № 250/06/186-07).
У цьому документі зазначають причини, які не дозволяють провести коригування в повному обсязі: зниження рентабельності та обсягу виробництва, недостатність обігових коштів тощо.
Але! Перед тим як зменшувати коефіцієнт коригування, вирішіть для себе, чи варта справа заходу. По-перше, зниження коефіцієнта ніяк не зменшить обсяг роботи бухгалтерові, адже коефіцієнт усе одно потрібно буде застосовувати за кожним випадком підвищення окладів. По-друге, на підприємствах, де знижувалися коефіцієнти, трудовики при перевірках ретельно вивчають питання на предмет «тяжкості» фінансового становища підприємства. Якщо, наприклад, підприємство застосувало знижуючий коефіцієнт, але при цьому «направо і наліво» нараховувало премії та винагороди, видавало матдопомогу, нараховувало дивіденди, то в цьому випадку обґрунтованість застосування знижуючого коефіцієнта трудовики ставлять під питання, з усіма витікаючими..
Уникаємо індексації підвищенням окладів на «трохи»
Ситуація. Підприємство «йде» від індексації зарплати, регулярно підвищуючи оклади працівників на «трохи». Як бути з коригуванням у цьому випадку?
Якщо оклади на підприємстві підвищувалися, хоча й незначно, — це вже привід проводити коригування.
