ПКУ не містить чіткого визначення поняття «доходи». Зате п. 5.3 ПКУ рекомендує терміни, які застосовуються в Кодексі й не розшифровані в ньому, використовувати в значенні, встановленому іншими законами. Тобто сам Кодекс відправляє нас за визначенням терміна «доходи» до Закону про бухоблік і П(С)БО 15. Крім того, п.п. 296.1.3 ПКУ теж говорить про те, що єдиноподатники групи 3 (юрособи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку доходів і витрат з урахуванням положень пп. 44.2 і 44.3 ПКУ.
Але знову ж таки питання: якою мірою єдиноподатники повинні керуватися П(С)БО 15 при визначенні об’єкта оподаткування?
Визначення єдиноподаткового доходу знаходимо в п. 292.1 ПКУ. Він передбачає, що доходом платника єдиного податку (ЄП) є:
1) будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій);
Датою отримання грошового доходу єдинника є дата надходження коштів у грошовій формі (п. 292.6 ПКУ).
2) дохід, отриманий у матеріальній або нематеріальній формі, встановлений п. 292.3 ПКУ. Посилання на п. 292.3 ПКУ говорить про те, що до цієї групи доходів (у матеріальній/нематеріальній, але не (!) в грошовій формі) включаються тільки ті доходи, які в ньому перелічені. А це:
(а) вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів;
(б) сума кредиторської заборгованості, за якою сплив строк позовної давності (для єдиноподатників групи 3 — платників ПДВ);
(в) вартість реалізованих у звітному періоді товарів (робіт, послуг), передоплата за які отримана в періоді перебування на загальній системі оподаткування (теж для єдинників групи 3).
Розпочнемо з грошових доходів. При визначенні їх суми безоглядно дотримуватися правил П(С)БО 15 не варто. Хоча б тому, що в бухобліку доходи відображаються в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження грошових коштів (ст. 4 Закону про бухоблік). А ось «єдиноподатковий» дохід у більшості випадків відображається якраз на підставі надходження грошових коштів (п. 292.1 ПКУ). І вже тому бухгалтерський і податковий дохід, зазвичай, не збіжаться.
На П(С)БО 15 єдиноподатників групи 3 потрібно орієнтуватися, швидше, для визначення того, відповідає те чи інше надходження на рахунок (до каси) критеріям визнання доходів чи ні.
Нагадаємо: згідно з п. 5 П(С)БО 15 дохід визнають під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, яке обумовлює збільшення власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходів може бути достовірно визначена.
Наприклад, на цій підставі (невідповідність критеріям визнання доходом) до бази ЄП не потрапляють:
— повернення коштів з депозитного рахунку юрособи-єдиноподатника на його поточний рахунок (див. 108.01.02 ЗІР);
— сума коштів, перерахованих з одного поточного рахунку підприємства на інший поточний рахунок (див. 108.01.02 ЗІР);
— помилкові гроші, отримані єдиноподатником і повернені відправникові;
Щоправда, податківці наполягають: якщо повернення припало на наступний звітний період, то в періоді помилкового отримання коштів потрібно включити їх суму до оподатковуваного доходу платника ЄП зі здійсненням перерахунку доходів у наступному звітному періоді (див. 108.01.02 ЗІР).
— виплата єдиноподатником частки учасникові підприємства при його виході зі складу засновників (щоправда, податківці вимагають від емітента-єдиноподатника відображати ЄП-дохід у тому випадку, якщо виплачена частка менша, ніж сума первісного внеску учасника, що виходить, див. 108.01.02 ЗІР);
— кошти, внесені єдиноподатником до статутного капіталу іншої юрособи і повернені йому у зв’язку з його виходом зі складу засновників (див. 108.01.02 ЗІР) тощо.
А тепер що стосується негрошових доходів. З п. 292.1 ПКУ випливає, що до доходу єдиноподатника групи 3 потраплять тільки ті негрошові доходи, які згадані в п. 292.3 ПКУ (ср. ). У будь-якому іншому випадку посилання на П(С)БО 15 для обґрунтування негрошового доходу єдиноподатника групи 3 суперечить вимогам ПКУ.
Наприклад, не є доходом для цілей сплати ЄП такі негрошові доходи, як доходи від участі в капіталі (на суму, яка є часткою інвестора в чистому прибутку об’єкта інвестування за звітний період), доходи від відновлення корисності активів та переоцінки основних засобів, дохід від збільшення на дату балансу чистої вартості реалізації необоротних активів (групи вибуття), утримуваних для продажу, та інші доходи, які визнають за бухобліковими правилами.
Але, на жаль, податківці враховують це далеко не завжди. Яскравим прикладом податкових ЄП-доходів, які контролери підтягують з бухобліку, є позитивні курсові різниці від перерахунку в гривні монетарних статей у валюті.
Нагадаємо: на думку фіскалів, юрособи-єдиноподатники повинні включати до своїх доходів позитивні курсові різниці (див. 108.01.02 ЗІР).
Це неправильно. Адже жодних грошових надходжень на рахунок або до каси в такому випадку немає, та й серед негрошових доходів у п. 292.3 ПКУ курсові різниці не згадані. Але це той самий випадок, коли вам доведеться обирати самим, що для вас дорожче: справедливість (і тоді відсутність доходу доведеться доводити в суді) чи безконфліктне вирішення питання (тоді курсові різниці все ж потрібно оподаткувати ЄП).
Головне — не плутайте курсові різниці (різниця між двома курсами НБУ на різні дати) і різниці між курсом НБУ і курсом, за яким єдинник продає валюту на міжбанківському ринку.
У такому разі, дійсно, в наявності ЄП-дохід у сумі позитивної різниці між доходом, отриманим від продажу валюти, і її балансовою вартістю (див. 108.01.02 ЗІР).
Ще один притягнутий за вуха П(С)БО 15 і П(С)БО 11 дохід — дохід у сумі кредиторської заборгованості зі строком позовної давності, що сплив. Адже саме на положення стандартів податківці посилаються, коли всупереч вимогам п. 292.3 ПКУ наполягають на оподаткуванні простроченої кредиторки навіть безПДВшниками (див. лист ДФС у Полтавській обл. від 28.08.2019 р. № 4045/ІПК/16-31-12-04-23).
