ПН на аванси: є нюанси

Солошенко Людмила, податковий експерт
Бухгалтер 911 Жовтень, 2019/№ 42
В обраному У обране
Друк
Хоча про податкові накладні (ПН) з розрахунками коригування (РК) сказано чимало, запитання щодо їх складання не зникають донині. Адже всіляких ситуацій — море. Сьогодні розберемо авансові випадки, що найбільше хвилюють читачів.

Оплату одного товару тим же днем пустили за другий

Ситуація 1. Покупець оплатив один товар (за одним рахунком), але того ж дня написав лист про зміну призначення платежу за другий товар (інший рахунок). Потрібно виписувати ПН на перший товар, а потім за листом складати РК чи можна на підставі листа виписати ПН відразу на другий товар (під інший рахунок), раз усе відбулося в один і той же день?

Напевно податківці в цьому випадку вимагатимуть спочатку виписати ПН на перший товар, а після змінити номенклатуру на другий товар за допомогою РК. В усякому разі, за товаром, відвантаженим та поверненим покупцем в один і той же день, вони, на жаль, не допускають згорнутого варіанта й у своїх усних консультаціях закликають показувати відвантаження-повернення одного дня розгорнуто: через складання ПН і поворотного РК.

Хоча зазначимо, що фіскали водночас визнають можливість згортання продажів-повернень одного дня (тобто без включення в ПН і складання РК) у роздробі або при складанні зведеної ПН на ритмічні постачання, якщо продаж і повернення відбулися до моменту складання зведеної ПН (ЗІР 101.15). І, на наш погляд, цю ж логіку слід було застосовувати й у цьому випадку. Тобто оскільки все стало на своє місце в один і той же день першої події, вважаємо, що достатньо оформити ПН відразу на другий товар (під інший рахунок), за який зрештою виявилася перерахована оплата. Пояснимо.

Згідно з п. 201.7 ПКУ ПН необхідно складати на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли як попередня оплата (аванс) на поточний рахунок.

Проте водночас пам’ятаємо: ПН необхідно складати на дату виникнення податкових зобов’язань (ПЗ), тобто на дату першої події (пп. 201.1, 187.1 ПКУ). А в цьому випадку після перерахування оплати в той же день першої події (!) покупець листом попросив змінити призначення платежу і визнати його оплатою за інший товар.

Тож про те, який товар насправді оплачений покупцем, продавцеві стало відомо в той же день першої події.

Таким чином, оскільки вже на дату першої події (передоплати) питання про призначення платежу було врегульовано і з’ясувалося остаточно, за який товар насправді надійшла передоплата, є всі підстави оформити ПН датою першої події під реальну оплату за другий товар. І немає потреби свідомо складати викривлену ПН на оплату не того товару, щоб потім її коригувати РК. Тим паче, що на руках є доказ — отриманий того ж дня лист від покупця, який змінює призначення оплати. І раз ПН буде складена, як належить, датою першої події, умови пп. 201.1, 201.7 ПКУ дотримано.

Інша річ, якби покупець захотів змінити призначення оплати згодом і пізніше звернувся до продавця з таким листом.

Або ж продавець умить після отримання оплати в день першої події вже встиг зареєструвати ПН на первісно оплачений товар.

Тоді номенклатуру в ПН довелося б коригувати і за допомогою РК — змінювати з одного товару на другий.

Хоча, щоб уникнути можливих суперечок з контролерами, мабуть, вихід із ситуації може полягати в тому, щоб вважати реквізит «Призначення платежу» в платіжному дорученні помилковим .

Помилка в призначенні платежу. Нагадаємо, що відповідальність за дані, зазначені в реквізиті «Призначення платежу» платіжного доручення, несе платник. Банк перевіряє заповнення цього реквізиту лише за зовнішніми ознаками (п. 3.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22).

Тому якщо після виконання банком платіжного доручення з’ясувалося, що в реквізиті «Призначення платежу» допущена помилка, то питання про уточнення інформації, зазначеної в цьому реквізиті, вирішується безпосередньо між учасниками розрахунків (платником та отримувачем коштів) без участі банку (лист НБУ від 09.06.2011 р. № 25-111/1438-7141).

Тоді для виправлення призначення платежу платник коштів (покупець) може надіслати отримувачеві коштів (продавцеві) лист довільної форми про уточнення (зміну) призначення платежу. І в ньому зазначити, яка була допущена неточність та яке призначення платежу слід вважати правильним. Отриманий лист продавець додасть до виписки банку.

Тоді в контролерів не повинно виникати запитань про істинне призначення платежу і належне документальне підтвердження госпоперації.

Ну а оскільки ПН повинна відповідати первинці й відображати дані про реальні операції, а не про помилкові, то продавець випише ПН на правильний (другий) товар. Тоді жодного запитання про складання РК не виникне.

Частковий аванс за декілька послуг

Ситуація 2. Внесли по 50 % передоплати за кожну з двох послуг, що придбавалися (постачальник виписав ПН). Першу послугу отримали повністю, другу отримаємо пізніше. Проте за першою послугою постачальник відмовляється на інші 50 % складати ПН, вважаючи, що її постачання й так за сумою вписується в межі вже нарахованих ПЗ і потрібно вести облік у цілому за договором (а не пономенклатурно). Як бути із закриттям послуги?

ПН-варіант. Відмова постачальника оформити ПН на інші 50 % за послугою, наданою першою, необґрунтована та не підкріплена нормами законодавства.

Адже, як відомо, ПДВ-облік орієнтований на першу подію. І за послугами ПЗ виникають на дату першої події: на дату отримання оплати за послуги або на дату надання послуг (п. 187.1 ПКУ).

У свою чергу, нарахування ПЗ підкріплюється ПН. А її формою передбачено розписувати всі об’єкти оподаткування пономенклатурно. Причому без будь-якої подальшої прив’язки ПДВ-обліку до обліку в цілому за договором!

Зважаючи на це, за кожною номенклатурною одиницею, що постачається, в цілях ПДВ-обліку важливо відстежувати першу подію або перші події, якщо їх декілька (оплату/постачання), щоб своєчасно за першою з них нараховувати ПЗ.

А в цьому випадку для першої послуги такими подіями виявилися: 50 % — передоплата, а на решту 50 % — надання послуги. Тому на дату акта, що підтверджує надання послуги, на решту 50 % постачальникові слід було скласти і зареєструвати ПН. Тоді ПЗ з наданої першою послуги з урахуванням першої події будуть нараховані, як належить.

Інакше якщо постачальник стане вести облік сумарно за договором, як він бажає, і дані про першу вже надану (!) послугу впише до якоїсь іншої (складеної на іншу дату) ПН, з’являться всі підстави вважати цю ПН помилковою, оскільки для першої послуги вже відбулися свої перші події і немає підстав її пізніше включати до якоїсь ПН. До того ж виписана пізніше (не під акт) ПН не буде відповідати первинці. Та й, дійсно, можливості обліку ПЗ за договором у цілому, як хоче постачальник, ПКУ не передбачено.

РК-варіант. Утім, не згущуватимемо барви, а зазначимо, що в передоплатному випадку описаний варіант перебігу подій (з доскладанням ПН) — не єдино можливий. Адже, отримуючи передоплату, і справді складно передбачити, яким виявиться постачання: поставлятимуться всі позиції відразу або частинами: деякі — у першу, деякі — у другу чергу. Тому можна зробити інакше. Наприклад, листом або додатковою угодою відрегулювати призначення колишнього авансу — скажімо, вважати його авансом за першу послугу.

У зв’язку із цим на дату акта, що підтверджує надання першої послуги, до авансової ПН можна скласти коригуючий РК (на зміну кількості або номенклатури — за ситуацією) і перекинути аванс (його частину) з другої послуги на першу, щоб перша послуга виявилася повністю оплаченою.

Приклад. При отриманні 50 % авансу (у розмірі 750 грн., у тому числі ПДВ — 125 грн.) за дві послуги — послугу А (вартістю 600 грн., у тому числі ПДВ — 100 грн.) і послугу Б (вартістю 900 грн., у тому числі ПДВ — 150 грн.) — авансову ПН заповнили так, як показано на рис. 1.

Рис. 1. Фрагмент авансової ПН

З огляду на те, що першою надали послугу А, складемо РК на зміну кількості:

Рис. 2. Фрагмент РК до авансової ПН

Такий «нульовий» РК реєструє постачальник. Завдяки цьому РК перша послуга вважатиметься повністю оплаченою (тобто для неї першою подією виявиться оплата). Тому постачальникові виписувати ще одну додаткову ПН і донараховувати ПЗ на інші 50 % при постачанні послуги не доведеться.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд