* Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. № 2947-III.
** Вам також будуть цікаві статті «Чи можна утримати аліменти з авансу» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 22), «Індексуємо аліменти у твердій сумі» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 6), «Є запитання щодо аліментів? Відповідаємо!» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 44), «Утримуєте аліменти? Не забудьте відзвітувати!» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 37).
Як ви розумієте, не завжди своєчасне утримання і перерахування аліментів залежать від бухгалтера. Багато що залежить і від самих аліментників. Законодавці, як можуть, намагаються боротися з тими, хто не виконує своїх зобов’язань зі сплати аліментів. Зокрема, за несвоєчасну сплату аліментів несвідомих аліментників ч. 1 ст. 196 СКУ зобов’язує виплачувати неустойку (пеню) в розмірі 1 %.
Стара редакція цієї норми, судова практика за якою власне і відзначалася неоднозначністю, звучала так:
«при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення».
А нова редакція, до якої ми застосуємо висновки судових розглядів, звучить уже так:
«у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості».
Частину 1 ст. 196 СКУ було оновлено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17.05.2017 р. № 2037-VIII.
При цьому, як і раніше (ч. 2 ст. 196 СКУ):
— розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів;
— неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім.
Так ось, судова практика (що стосується старої редакції ч. 1 ст. 196 СКУ) була вкрай різношерстою. Одні суди говорили, що пеню нараховують за кількість днів прострочення в межах місяця (!), за який стягуються аліменти. Протилежна позиція відповідно була такою, що нарахування пені не обмежується тим місяцем, коли мали бути сплачені аліменти, а здійснюється за кожен день прострочення (!) за кожним місячним платежем окремо до повного погашення заборгованості.
Останнім часом, судячи з усього, був знайдений консенсус. Верховний суд (ВС) навіть привів формулу 
, яка здатна виключити різночитання.
Див., зокрема, постанови ВСУ від 25.04.2018 р. у справі № 572/1762/15-ц, від 03.04.2019 р. у справі № 333/6020/16-ц, від 03.07.2019 р. у справі № 640/21269/15-ц, від 02.09.2019 р. у справі № 522/6889/15-ц***).
*** Див. reyestr.court.gov.ua/Review/75296544, reyestr.court.gov.ua/Review/81573936, reyestr.court.gov.ua/Review/82826463, reyestr.court.gov.ua/Review/84005804 відповідно.
Стаття 196 СКУ не встановлює будь-яких обмежень періоду нарахування пені, а, навпаки, говорить про те, що пеня нараховується за кожен день прострочення. Це означає, що пеню потрібно нараховувати на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, не обмежуючись лише тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Суд звертає увагу на те, що зобов’язання зі сплати аліментів носять періодичний характер і повинні виконуватися щомісячно. Тому алгоритм розрахунку суми «аліментної» пені на підставі ч. 1 ст. 196 СКУ має бути таким:
1) з’ясувати розмір несплачених аліментів за кожен місяць;
2) установити строк, до якого кожне зі щомісячних зобов’язань зі сплати аліментів мало бути виконане;
3) розрахувати розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо з дня порушення платником аліментів свого обов’язку з їх сплати до дня прийняття судом рішення про стягнення пені;
4) визначити загальну суму пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожним із прострочених платежів.
Розрахунок загальної суми пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів можна представити у вигляді формули:
П = (А1 х 1 % х К1) + (А2 х 1 % х К2) +… + (Аn х 1 % х Кn),
де П — загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів (розраховується позивачем на момент подання позову);
А1 — нарахована сума аліментів за перший місяць;
К1 — кількість днів прострочення сплати аліментів за перший місяць;
А2 — нарахована сума аліментів за другий місяць;
К2 — кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
Аn — нарахована сума аліментів за останній місяць перед поданням позову;
Кn — кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Кількість днів прострочення розраховують починаючи з першого дня місяця, що настає за місяцем, у якому повинні були виплачуватися аліменти, до дня їх фактичної виплати або до дня прийняття судом рішення про стягнення пені. При цьому день виконання зобов’язання зі сплати аліментів не включається до строку заборгованості.
Що можна додати? Законодавець, як ми вже сказали, уточнив механізм нарахування пені (див. вище). Власне, якраз і був уточнений момент зі строком нарахування пені — за весь строк затримки. Це те, до чого зрештою і прийшов ВС . Тобто його формула актуальна і зараз.
Важливо! Але додалося обмеження «але не більше 100 відсотків». Відповідно, в наведеній вище формулі максимальна величина пені за кожним місяцем (А х 1 % х К) дорівнює самій сумі невиплачених аліментів за цей місяць (величині А).
