Власне, свій початок ця історія бере з оригінального трактування податківцями вимог п. 4 ст. 9 Закону про РРО. Нагадаємо, що «привабливість» потрапляння до ст. 9 Закону про РРО — можливість працювати без РРО, КОРО й РК.
Згідно з п. 4 ст. 9 Закону про РРО перевізники мають таку пільгу при продажу квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю на автомобільному транспорті.
Але податківці первісно трактували цю норму так, що вона звільняє від застосування РРО й РК, але не КОРО (див. лист ДПАУ від 12.01.2004 р. № 287/7/23-2117).
Тобто щоб не мати проблем з податківцями, перевізники здавна й донині зобов’язані використовувати КОРО.
При цьому в «давньому» Порядку № 614* було застереження, що форма КОРО, яка використовується при наданні послуг пасажирським автомобільним транспортом у разі проведення розрахунків без застосування РРО, повинна відповідати формі товарно-касової книги, наведеній у додатку 13 (для міських та приміських автобусних маршрутів) та в додатку 14 (для міжміських автобусних маршрутів) до п.п. 3.1.1 Інструкції № 279**.
** Інструкція про порядок обліку бланків квитків на проїзд автомобільним транспортом та готівки, отриманої від перевезень пасажирів і багажу, затверджена наказом Мінтрансу від 31.05.2000 р. № 279.
А це якраз форми № 11-АП та № 12-АП.
В ІПК податківці говорили про скасування форми № 11 (а не № 12), хоча це й не так принципово, адже відправлена в небуття була вся Інструкція № 249 і додатки до неї.
Товарно-касову книгу оформляли на кожного кондуктора або, за рішенням суб’єкта господарювання, на кожен транспортний засіб.
Тобто форма № 12-АП, що нас цікавить, повноправно виконувала роль КОРО на господиницю.
Далі. Наказ, яким було затверджено Інструкцію, втратив чинність із 02.10.2006 р. — дати набрання чинності наказом № 503***. Але в Порядку № 614 вказівка на використання форми зазначеної книги збереглася, що, у принципі, можна було трактувати як можливість/необхідність і далі її застосовувати.
Але… з 18.10.2013 р. втратив чинність і сам Порядок № 614.
Його замінив Порядок, затверджений наказом від 28.08.2013 р. № 417.
А пізніше цей Порядок був замінений Порядком № 547****, що діє зараз.
Так ось, у нових Порядках уже нічого не було сказано про автотранспортну специфіку. Жодних посилань на альтернативні форми тощо.
Відповідно, вже з того часу з’явилися запитання до самої можливості продовження використання форм № 11-АП та № 12-АП. Але багато хто, як свідчить запитання нашого читача, продовжував їх вести.
Його запитання полягає в тому, що робити зараз, щоб відмовитися від використання зареєстрованої належним чином книги?
Оскільки, як ми з’ясували, товарно-касова книга — ні що інше, як КОРО на господиницю і йдеться не про те, що вона повністю заповнена, то найлогічніше скористатися чинним механізмом зняття з реєстрації КОРО на господиницю.
Прописаний він у гл. 3 розд. ІІ Порядку № 547.
Для цього необхідно подати заяву про скасування реєстрації КОРО (за формою № 2-КОРО — додаток 4 до цього Порядку).
Відповідною підставою для зняття КОРО з реєстрації може бути те, що КОРО непридатна для використання.
За загальним правилом, рішення про скасування реєстрації КОРО приймає податковий орган за формою № 3-КОРО у двох примірниках, один з яких зберігається в обліковій справі (реєстраційній частині) суб’єкта господарювання, інший — направляється за місцем знаходження або місцем проживання суб’єкта господарювання, реєстрацію КОРО якого скасовано.
Незрозуміло, звісно, як податківці поставляться до цієї ініціативи (зважаючи на численні зміни, що відбулися у законодавстві). Можливо, буде знайдено якесь інше рішення, щоб суб’єкт просто припинив вести стару книгу.
Але, відмовившись від товарно-касової книги, потрібно якнайшвидше завести… КОРО на господиницю за новою «традиційною» формою з Порядку № 547. Адже, як ми вже говорили раніше, податківці бачать необхідною умовою незастосування РРО за п. 4 ст. 9 Закону про РРО застосування КОРО. Доводити їм зворотне — собі дорожче.
В ІПК від 09.08.2018 р. № 3488/6/99-99-14-05-041-15/ІПК податківці зазначають, що для обліку руху готівки при наданні послуг з пасажирських перевезень автомобільним транспортом на міських маршрутах суб’єкт має право використовувати КОРО на окрему господиницю (автобус, маршрутне таксі тощо). При цьому заповнюється така КОРО на підставі розрахункових документів (квитків).
Ідеться про КОРО на господиницю, форма якої затверджена додатком 2 до Порядку № 547. Записи в ній перевізники можуть робити в зручний для себе спосіб, не порушуючи при цьому вимог чинного законодавства.
Податківці говорять про міські перевезення, але, вважаємо, що так само мають діяти й перевізники, що обслуговують міжміське сполучення.
Тобто до впровадження нової форми для відображення обліку бланків квитків на проїзд автомобільним транспортом та готівки, отриманої від перевезення пасажирів і багажу, не залишається нічого іншого, як використовувати для цих цілей «звичайну» КОРО на господиницю.