Good bye, «пільговий» звіте!
Правда, що «пільговий» звіт незабаром скасують?
Так, цього не уникнути. З 01.01.2020 р. Порядок № 12331, яким зараз затверджена форма «пільгового» звіту і, власне, порядок його заповнення, буде викладений у новій редакції. І форма звіту, яка зараз затверджена додатком до Порядку, звідти зникне. Це стане можливим завдяки постанові № 8912.
Ідея змін полягає в тому, що інформацію про пільги вам усе ж доведеться подавати, але не у формі окремого звіту, а в податковій звітності з тих податків та зборів, пільгою(ами) за якими ви будете користуватись.
Оскільки нова редакція Порядку № 1233 набере чинності з 01.01.2020 р. (згідно з п. 2 постанови № 891), то за 9 місяців 2019 року та за 2019 рік звіт про пільги подавати ще доведеться по-старому.
Тому пропонуємо вам декілька цікавих запитань, пов’язаних із його поданням.
Підприємство й нерухомість у різних точках України: куди звітувати про пільги?
Нерухомість знаходиться у м. Житомирі. Декларація з податку на нерухомість подається до ДПІ м. Житомира. Є пільга з податку. Куди подається звіт про пільги?
З упровадженням у життя нового порядку декларування податкових пільг подібні запитання відпадуть самі собою 
, адже інформацію про пільгу з податку на нерухомість потрібно буде наводити в декларації із цього податку. А подають таку декларацію згідно з п.п. 266.7.5 ПКУ за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування.
Поки що ж ситуація складається по-іншому. Згідно з п. 3 Порядку № 1233 звіт подається суб’єктом господарювання за місцем його реєстрації.
Жодних винятків із цього правила немає.
ЄСВ-пільги — не податкові пільги!
На підприємство прийнято особу з інвалідністю. Оскільки чисельність менше 8 осіб, то звітність до Фонду інвалідів не подаємо. Окрім пільгової ставки з ЄСВ 8,41 %, іще щось потрібно?
У Довідниках пільг3 ЄСВ взагалі не згадується, отже, звіт із пільг у цьому випадку не потрібен. Скажемо більше: пільги з ЄСВ не відповідають поняттю податкової пільги із п. 30.1 ПКУ (ср. ). Такою, нагадаємо, є передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ПКУ.
3 Актуальними на сьогодні є Довідник № 93/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету станом на 01.07.2019 р. і Довідник № 93/2 інших податкових пільг станом на 01.07.2019 р., доведені листом ДФСУ від 25.06.2019 р.
Стягнення ЄСВ регулюється окремим Законом про ЄСВ (а не податковим/митним законодавством). Сам цей внесок не є податком або збором у розумінні ст. 6 ПКУ та не входить до податкової системи України. Тому й про подання з ЄСВ-пільг звіту про суми податкових пільг ітися не може.
Фізособи-підприємці також «у справі»
Чи повинні подавати звіт про пільги фізособи-підприємці?
Порядок № 1233 визначає коло осіб, зобов’язаних подавати звіт про суми податкових пільг, як суб’єктів господарювання, що не сплачують податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг.
Визначення суб’єктів господарювання, у свою чергу, знаходимо в ст. 55 ГКУ, й воно включає в тому числі фізичних осіб — підприємців. Тому, поза всяких сумнівів, фізособи-підприємці також зобов’язані подавати «пільговий» звіт. Звісно, тільки якщо вони користуються податковими пільгами.
Відповідальність за неподання/несвоєчасне подання
Що краще: подати «пільговий» звіт із запізненням чи зовсім його не подавати?
Це запитання логічно розглядати у світлі можливих фінансових (передбачених ПКУ) та адміністративних (передбачених КУпАП) санкцій. Порівняємо за цими параметрами запропоновані в запитанні варіанти.
Не подати зовсім. У такому разі порушникові світить:
— по-перше, штраф згідно з п. 120.1 ПКУ в розмірі 170 грн. за кожне неподання або 1020 грн. — у разі повторного порушення протягом року з моменту, коли до платника податків був застосований штраф за таке порушення;
— по-друге, адмінштраф згідно зі ст. 1631 КУпАП у розмірі від 5 до 10 нмдг (85 — 170 грн.) на посадових осіб (причому як на керівника, так одночасно 
й на головного бухгалтера). Повторне порушення протягом року від виявлення першого може обійтися від 10 до 15 нмдг (170 — 255 грн.).
Супроводить адмінштраф і сплата судового збору 
у розмірі 0,2 пмпо (у 2019 році — 384,20 грн.) згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону № 36744.
4 Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VІ.
Річ у тому, що такий адмінштраф накладає суд на підставі протоколів про адміністративні правопорушення, складених уповноваженими посадовими особами органів ДПС (згідно зі ст. 221 і 255 КУпАП).
Подати із запізненням. Варіант із неподанням від несвоєчасного подання відрізняється тим, що таке порушення податківці ще повинні виявити. А подаючи «пільговий» звіт з порушенням строку, ви ніби самі рапортуєте про допущене вами порушення.
У частині ж можливих санкцій (маємо на увазі розміри штрафів) неподання та несвоєчасне подання нічим не відрізнятимуться.
ФОП ігнорував «пільговий» звіт: до чого призведе?
Як можуть перевірити підприємця, якщо він не подавав «пільгового» звіту?
Як ми вже з’ясували, підприємці в загальному порядку зобов’язані подавати звіт про суми податкових пільг (зрозуміло, якщо користуються такими). Водночас якщо порівнювати з платниками-юрособами, підприємці перебувають у «пільговій» категорії. Чому?
По-перше, адмінштрафи, про які ми говорили в попередньому підрозділі статті, на них не накладають. Усе тому, що самою ст. 1631 КУпАП передбачено, що її дія поширюється тільки на керівників та інших посадових осіб підприємств, установ, організацій. Загнати ФОП з найманими працівниками до статусу «посадова особа» в принципі можна. Але «на радість» ФОП у ст. 1631 КУпАП суб’єктами правопорушення названі не просто посадові особи, а посадові особи підприємств, установ, організацій. Тож ФОП точно «поза зоною ризику».
По-друге, загроза накликати на себе перевірку у зв’язку з неподанням звіту носить більше формальний характер — на практиці таких підприємців перевіряють рідко.
Хоча реальна загроза бути перевіреним на підставі п.п. 75.1.1 ПКУ на предмет своєчасності подання декларацій (камеральна перевірка) або п.п. 78.1.2 цього Кодексу (позапланова документальна перевірка) все ж існує. Як і реальна загроза «потрапити» на штраф згідно з п. 120.1 ПКУ (див. вище).
Помилки у «пільговому» звіті: виправляємо в межах року
Як можна виправити помилку у звіті про пільги, допущену у звіті за І квартал, виявлену вже після закінчення строків подання звіту за ІІ квартал?
Така ситуація, можна сказати, безпроблемна. Враховуючи те, що звіт складають наростаючим підсумком з початку року, причому за помилки, допущені в ньому, не передбачено жодних санкцій5, достатньо буде відобразити правильні дані у звіті за 9 місяців 2019 року.
5 Із цим погоджуються й податківці — див. роз’яснення в категорії 135.02 ЗІР.
Гірше було б, якщо б виникла необхідність виправити помилки за минулий рік або попередні роки. Зробити це не вийде, адже форма звіту не містить для цього необхідних рядків і подання «уточненок» за минулі періоди не передбачене.
Хоча, повторимо, за помилки в «пільговому» звіті не передбачено жодних санкцій.
