2 Крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
«Друга хвиля» карантину (носій якої — постанова КМУ від 16.03.2020 р. № 215, що набрала чинності 17.03.2020 р. і виклала постанову № 211 у новій редакції3) перелік заборон значно розширила, паралізувавши роботу суб’єктів, що передбачає приймання відвідувачів (з деякими винятками). І ось 25.03.2020 р. КМУ прийняв нову постанову № 2394, що набрала чинності вже традиційно наступного дня після її прийняття — 26.03.2020 р.
3 З якою ви могли ознайомитися в «гарячій темі» журналу «Бухгалтер 911», 2020, № 12.
4 Зі зміненою з її урахуванням постановою № 211 ви могли ознайомитися у попередньому номері журналу.
Але КМУ йде ще далі, починаючи приймати свої постанови… по неділях 
. 29.03.2020 р. датовані чергові зміни, внесені постановою № 241. Але останні зміни нас цікавити не будуть (оскільки стосуються самоізоляції та обсервації), а ось передостанню пропонуємо обговорити детальніше!
Строк дії карантину
Його продовжено до 24.04.2020 р. Разом із тим продовжена дія всіх обмежувальних заходів, перелічених у п. 2 постанови № 211.
У тому числі продовжена заборона відвідування закладів освіти її здобувачами та проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 10 осіб2.
Водночас розуміємо, що нова дата — лише орієнтир, а реальна дата закінчення дії карантину залежатиме від фактичних темпів поширення та боротьби з хворобою.
Робота, пов’язана з прийманням відвідувачів
Саме навколо цього аспекту діяльності суб’єктів господарювання побудована заборона. При цьому п.п. 3 п. 2 постанови № 211 говорить саме про «відвідувачів», а в цього терміна може бути як вузьке, так і широке тлумачення.
У вузькому сенсі відвідувачі — це населення, тобто сукупність людей, що перебувають на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру і тривалості проживання.
У широкому сенсі під відвідувачами можна розуміти в тому числі представників контрагента суб’єкта господарювання (покупця, продавця), і якщо виходити з такої логіки, то охоплення заборони виявиться значно ширшим.
Знову та ж недомовленість щодо приймання відвідувачів. Що це — саме запуск до приміщення / на територію? Відпуск товарів «через віконце» — це приймання відвідувачів? Знову є вузьке та широке трактування.
Для того щоб визначитися з правильним трактуванням цього поняття, потрібні або офіційні роз’яснення КМУ із цього приводу, або чергові зміни (у тому числі уточнюючі) до постанови, що нас цікавить.
Поки ж зазначимо, що порівняно із заборонами, передбаченими з 17.03.2020 р., передостанньою редакцією постанови внесені деякі пом’якшення. Зокрема, більше не заборонені (з 26.03.2020 р.) (додатково до незаборонених раніше):
— торгівля ветеринарними препаратами, кормами, пестицидами та агрохімікатами, насінням і садивним матеріалом;
— здійснення медичної практики, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів, діяльності з техобслуговування та ремонту транспортних засобів, техобслуговування РРО, діяльності з ремонту комп’ютерів, побутових виробів та предметів особистого вжитку, об’єктів поштового зв’язку.
Передостання позиція надає широких можливостей, дозволяючи, зокрема, ремонт взуття та одягу.
На рівні постанови прописали обов’язковість в усіх зазначених випадках забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів.
Принциповий момент. У винятку щодо торгівлі вже не сказано «роздрібна». Варто розуміти, що цим КМУ хотів розблоковувати оптову торгівлю.
| Стара редакція | Нова редакція |
| …2. Заборонити: …3) з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. роботу суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв’язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту; | …2. Заборонити: …3) до 24 квітня 2020 р. роботу суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім: — торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, ветеринарними препаратами, кормами, пестицидами та агрохімікатами, насінням і садивним матеріалом, засобами зв’язку за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів;… |
Але виходить, якщо це так, то відвідувач — це не лише населення (див. вище). Оскільки оптова торгівля не передбачає продаж населенню, а саме суб’єктам господарювання. Це «+» на користь широкого трактування «відвідувачів». Але вважаємо такий підхід надто суворим. Він може зруйнувати практично всі господарські ланцюги.
Далі. Як і раніше, дозволена торгова діяльність і діяльність з надання послуг громадського харчування з адресною доставкою замовлень, знову ж таки за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту та дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів.
Виходить, що через це застереження повинні «прориватися» ті ж оптовики, які мають справу з товарами, що не потрапили до пільгового списку (це якщо припускаємо, що відвідувачі — це не лише населення)?! Дуже дивний підхід.
Знову ж таки «на контрасті» цього звільнення можна розширити «приймання відвідувачів». Адже якщо ми й так розуміємо, що відвідувач — це той, хто входить до приміщення / на територію, то навіщо тоді окремо встановлювати звільнення для адресної доставки? Тоді «підвисає» громадське харчування «через віконце».
Тобто КМУ не завадило б бути точнішим у своїх формулюваннях.
Дещо абсурдною, але водночас такою, що стала реальністю, є діяльність торгових точок, де одні продукти (наприклад, ті ж продукти харчування) продавати можна, а інші — заборонені — не можна. У більших точках при цьому банально закривають відділи із забороненими товарами, у дрібних же магазинах, ларьках та інших торговельних об’єктах доводиться самостійно визначати, що продавати дозволено, а що — заборонено. Заборонені товари, вважаємо, мають бути в такому разі прибрані з прилавків. Тобто вони не повинні навіть пропонуватися на торговій точці для продажу відвідувачам.
Викликає запитання наявність у статутних документах / у ЄДР / у Реєстрі платників єдиного податку видів діяльності, що стали забороненими. У зв’язку із цим зазначимо, що визначальне значення має саме фактичне здійснення тих чи інших видів діяльності. А той факт, що вони десь прописані, значення не має.
Навіть якщо в Реєстрі платників єдиного податку зазначені заборонені види діяльності, ніщо не забороняє вам у період карантину здійснювати ті види діяльності, які в цей період не заборонені.
Перевезення
Переходимо до іншого підпункту, що зазнав змін (п.п. 4 п. 2 постанови № 211).
Прямо прописали, що не підпадають під установлену заборону на регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні перевезення службовими та/або орендованими автомобільними транспортними засобами підприємств, закладів та установ за умови забезпечення водіїв та пасажирів під час таких перевезень засобами індивідуального захисту в межах кількості місць для сидіння і виключно за маршрутами руху, погодженими з органами Нацполіції, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів.
Зазначимо, що й до 26.03.2020 р. такі перевезення формально не потрапляли під заборону, адже є регулярними спеціальними перевезеннями5.
5 Підтверджував це й сам КМУ(www.kmu.gov.ua/news/rozyasnennya-shchodo-zdijsnennya-regulyarnih-specialnih-perevezen-v-umovah-karantinu), але для більшої впевненості 
вирішив прописати це на рівні постанови.
Постановою ж заборонені регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні (див. вище).
Перевезення легковими автомобілями, як і раніше, дозволені. Нагадаємо, що згідно із Законом про автотранспорт6:
6 Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. № 2344-III.
автомобіль легковий — автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев’ять з місцем водія включно;
автобус — транспортний засіб, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння більше ніж дев’ять з місцем водія включно.
Далі. Раніше були заборонені перевезення більше 10 пасажирів одночасно:
а) в одному транспортному засобі в міському електричному (трамвай, тролейбус) та автомобільному транспорті, що здійснює регулярні пасажирські перевезення на міських маршрутах у звичайному режимі руху;
б) в автобусах, які виконують регулярні пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі.
З 26.03.2020 р. ці правила переписали. За умови перевезення людей у засобах індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів дозволені перевезення:
— в одному міському електричному (трамвай, тролейбус) та автомобільному транспортному засобі, що здійснює регулярні пасажирські перевезення на міських маршрутах, кількості пасажирів, яка одночасно не перевищує половини кількості місць для сидіння7;
Виняток — названі вище перевезення службовими та/або орендованими автомобільними транспортними засобами підприємств, закладів та установ, для яких зазначене обмеження за кількістю не діє.
— в одному транспортному засобі й автобусах, що виконують регулярні пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, кількості пасажирів, яка одночасно не перевищує половини кількості місць для сидіння7.
7 Передбачених технічною характеристикою транспортного засобу та визначених у реєстраційних документах.
